Сьогодення і плани на майбутнє

  студентського наукового товариства ННІ МВІФ

 

Перші кроки в науковій діяльності студенти ННІ МВІФ здійснюють при написанні рефератів та курсових робіт, а також беручи участь в роботі різноманітних студентських наукових гуртків, конкурсів та конференцій.

На сьогодні на всіх кафедрах Інституту функціонують п'ятнадцять студентських наукових гуртків. Щомісячні засідання, чисельність учасників і захопленість студентами темами обговорення свідчать, що Генеалогічна та літературна студія, котрою керує протягом декілька років доцентка Лариса Лисиця, - найпопулярніший та найбільш результативний гурток на базі Інституту (детальніше: 1, 2, 3, 4). Серед лідерів традиційно залишаються гуртки філософського спрямування, зокрема: науковий філософський гурток, який очолює доцент Світлана Зайцева, Центр філософсько-теологічних досліджень та когнітивної риторики на чолі з доцентом Павлом Кретовим (1, 2, 3), а також гурток «Логопетрія мистецтвом» на чолі з доцентом Оксаною Пушонковою (1, 2, 3). Засідання іншої студентської спільноти – проблемної групи «Актуальні питання історії світових війн» (керівник доцент Олександр Овчаренко) - приваблює студентів, котрі цікавляться проблемами міжнародних відносин, новітньою історією країн Європи і Америки  (1). Спілкування студентів на теми з історії мистецтва і відвідування театрів відбувається в межах гуртка «За лаштунками історії мистецтв» на чолі з доцентом Мариною Захарченко (1)Не менш важливою формою наукової діяльності студентів є участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях з різних напрямків: історії України, археології, всесвітньої історії, міжнародних відносин, філософії і навіть психолого-педагогічних наук. Підготовка та захист випускних робіт є показником вміння та навичок самостійної дослідницької та проектної діяльності бакалаврів та магістрів.

Протягом вересня – грудня 2021 р. студенти Інституту брали участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях (у форматі он-лайн і оф-лайн) з археології, міжнародних відносин та філософії. Всеукраїнська наукова студентська конференція «Україна Соборна: крізь призму гуманітарних досліджень» була найпотужнішою подією 2021 р. для наших студентів: в ній взяли участь 18 студентів різних курсів Інституту (1).

Студентське науково товариство ННІ міжнародних відносин історії та філософії очолює студент 3 курсу Іллія Опарін.  Коло наукових інтересів його різноманітне: історія України, Європи, Центральної Америки. Він був співорганізатором Всеукраїнської наукової студентської конференції «Україна Соборна: крізь призму гуманітарних досліджень», брав участь у наукових заходах: «Памятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (до роковин штучних голодів, Голодомору) (1),  «Україна – Литва: історичні, мовно-культурні та туристські паралелі» (1), представив есе на Всеукраїнський конкурс філософського есе, проведений «Острозькою академією» і отримав трете місце за участь у Всеукраїнський молодіжній олімпіаді, присвяченій 200-річчю проголошення незалежності Мексики. І. Опарін разом з іншими студентами Інституту Катериною Чистяковою (4 курс), Максимом Богуном (3 курс) і В’ячеславом Соколовим (4 курс) взяли участь і виступили з повідомленнями у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (XVII – ХХІ cт.)» (1).

Творчий тандем студенток 4 курсу Віталіни Постоєнко і Катерини Чистякової яскраво проявив себе у багатьох міжнародних науково-практичних інтернет-конференціях – «Наука та інновації», «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій управління соціальними системами», «Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 38)», «Наука, освіта, технології, інновації в умовах глобалізації», «Інноваційні практики наукової освіти». 

Студент 4 курсу Максим Попов всебічно досліджує постать відомої діячки Організації українських націоналістів Ольги Чемерис. Максим активно виступає з доповідями та публікує статті з означеної теми на міжнародних студентських конференціях «Наука сьогодення: від досліджень до стратегічних рішень», «Актуальні питання та перспективи проведення наукових досліджень», «Діджиталізація науки як виклик сьогодення», а також опублікував статтю в Оксфордському виданні «Theoretical and empirical scientific research: concept and trends» (1).

Анна Сіренченко, студентка 4 курсу, брала участь у міжнародних студентських конференціях, досліджуючи життя та діяльність таких відомих постатей, як Леонардо да Вінчі та Й. Б. Тіто. Її однокурсниця Аліна Романків виступила на тему «Кліматична дипломатія: суть, напрямки, завдання» на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Досвід Європейського Союзу у сфері реагування на виклики безпеки». Її виступ опублікований у збірнику статей означеної конференції (1).

Однією із форм наукової діяльності студентів є їх спільна участь у наукових заходах і публікаціях статей у співавторстві з викладачами інституту: професор Наталка Земзюліна і доцент Лариса Лисиця разом з В. Постоєнко і К. Чистяковою; професор Юрій Присяжнюк разом з Аліною Нєжінською.  Допомога викладачів у статусі наукового керівника студентам щодо виступу, написання та оформлення статей до публікації, дуже важлива. Таку допомогу студентам надають професори Наталка  Земзюліна, Олексій Марченко, Юрій Присяжнюк, Віталій Масненко, Анатолій Чабан; доценти Лариса Лисиця, Олександр Овчаренко, Олена Сухушина, Марина Захарченко, Павло Кретов.

Студенти Інституту в цьому семестрі брали участь у всіх семи зустрічах проєкту «Європейські цінності та культурна дипломатія», організатором якого є Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин та Представництво Фонду Ганса Зайделя в Україні.  За підсумками участі у проекті студенти Інституту стали  лауреатами конкурсу аматорського відео «Стоп-кадр: Німеччина очима українських студентів» й переможцями  конкурсу аматорського відео «Музична візитівка країни і рідного краю: як через музику/ пісню розповісти про свою країну за 5 хвилин» (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7).

Участь у конкурсі есе і студентських робіт – наступна форма студентської активності. Студенти 4 курсу Валерія Надільнюк і Ярослав Моца взяли участь у конкурсі  есе проекту «България – Украйна: корени, плодове, хоризонти на сътрудничеството», котрий проводило посольство Республіки Болгарії в Україні (1 ). Вони підготували есе на теми: «Михайло Драгоманов – непересічна особистість українсько-болгарських відносин XІХ ст.» і «Українсько-болгарські відносини – незмінні крізь століття». А. Романків взяла участь у іншому конкурсі студентських наукових робіт – «Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в контексті транскордонного співробітництва». Результати обох конкурсів очікуємо у лютому 2022 року.

Студенти 1 курсу спеціальности «Міжнародні відносини» взяли активну участь у секційному студентському засіданні Всеукраїнського науково-практичного семінару «Публічна дипломатія суверенної України: сучасний стан та історична ретроспектива, до Дня дипломатичної служби України. Під керівництвом проф. Анатолія Чабана це стало першим проявом їх наукової діяльності (1).

Досвідчені участю у наукових заходах, бажаючи поширити свої знання у проектній діяльності, студенти 3 курсу Наталка Гоцман, Іллія Опарін і Тарас Макаренко взяли участь у міжнародному стажуванні (Україна – Польща) «Фандрейзинг та організація проектної діяльності в закладах освіти: європейський досвід», в рамках якого засвоювали інструменти проектної діяльності і надали свій власний навчальний проект.

В планах на друге півріччя 2021–2022 н. р. у студентського наукового товариства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії декілька заходів: підготовка і участь у традиційній Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка – 2022»; підготовка і проведення  Всеукраїнської студентської наукової конференції з питань регіональної внутрішньої і зовнішньої політики країн Балтії і Кавказу; участь у наукових заходах, присвячених життю і науковій діяльності нашого земляка Агатангела Кримського.

Дирекція, викладацький колектив Інституту вітає активну участь студентів у наукових заходах і бажає нових творчих успіхів!

 

Доцент Олена Сухушина

 

 

Детальніше на наступних сторінках:

 

Міждисциплінарна соціогуманітарна лабораторія

 

Метою діяльності  Міждисциплінарної соціогуманітарної лабораторії є:

• Розвинути міждисциплінарну основу вивчення сучасної візуальної культури.
• Створити умови для інтеграції сучасних арт-практик та наукових дисциплін, що дозволить оволодіти навичками опису та аналізу візуальних образів, отримати інструментарій для використання візуального матеріалу в інтердисциплінарних дослідженнях та для проведення соціального експерименту.
• Забезпечити формування розширених можливостей естетичного сприймання та візуального мислення.
• Дослідити засоби поглиблення історизму візуального мислення, відчуття зв᾿язку поколінь, спадковості традицій у часі.

Проекти дають можливість адаптувати нові знання до динамічних змін сучасної культури, працювати в індустрії творчості в умовах нової парадигми споживання і виробництва, включають нові сфери – моду, телебачення, дизайн, медіа-мистецтва, урбаністичні простори, створюють проблемне поле для інтерпретації візуальних артефактів і концепцій візуального. Основними активами стають бренд, імідж, стиль, соціальне проектування.

Програма побудована на взаємній детермінації

матеріалів навчальних курсів «Естетосфера візуальної культури», «Філософія культури», «Філософія психоаналізу», «Естетична культура особи та шляхи її формування», «Етика», «Естетика», «Історія та теорія зарубіжної культури», «Історія української культури»

та лабораторій з соціально-орієнтованих практик «Мистецтво та естетичне сприймання», «Черкащина: відома і невідома історія», «Кіноклуб Центру гендерних досліджень і комунікацій», «Гендерні відносини: архетип, стереотип, ідентичність», «Філософія художньої творчості як школа візуальної герменевтики: творчі зустрічі, інтерв᾿ю, персональні виставки».

У рамках напряму проводяться конференції, наукові семінари, самоосвітні заходи, виставкові та соціально-орієнтовані проекти, тренінгові заходи.

На основі спільних проектів з Черкаським обласним художнім музеєм студентами було організовано та проведено соціально-орієнтовані молодіжні заходи «Картонна коробка-1» (2012), «Грані часу» (2013), «Бабусина скриня» (2014), «Україна моїми очима» (2014), «Антилюдина або «Картонна коробка -2» (2015), «Я-традиція» (2016); «Залежність» (2017); в простір університету впроваджуються виставкові проекти «Жіноча суб᾿єктивність» (Т.Сосуліна), «Філософія любові» (Є.Васильченко); проводяться творчі зустрічі з художниками М.Гладьком, В.Цимбалом, О.Шепеньковим, М.Дзвоником та ін.

Участь у проектах дає можливість формувати та вдосконалювати проектне мислення, формулювати смисли культури візуальними засобами, створювати умови для соціального експерименту.

Результати є можливість висвітлити на сторінках  Музейного альманаху (1-7 випуск) та Матеріалах Всеукраїнської конференції з візуальної культури, яка традиційно проводиться раз на два роки у спільному форматі з фестивалем графічного дизайну та сучасного мистецтва. Конференції присвячено актуальним проблемам сучасної візуалогії, її філософським, психологічним, мистецтвознавчим аспектам; спрямовано на формування візуальної грамотності, компетентності та проектного мислення.

«Візуальність в умовах соціокультурних трансформацій» (2009)

«Візуальність у контексті культурних практик» (2011)

«Візуальність в українській культурі: статус, динаміка, контексти» (2013)

«Екологія візуальності: стратегії, концепти, проекти» (2015)

«Музей як візуальний текст культури» (2017)

Участь у програмі дає можливість здобути навички для роботи як в практичній сфері культури (креативний менеджмент, арт-куратор, керівник соціально-орієнтованого проекту, спеціаліст з питань культурної політики) так і в галузі вивчення теоретичних аспектів розвитку візуальної культури та семіотичних форм її існування.

Теми, які замовляються для обговорення можуть також відображати культурні пріоритети країн прийому (студенти з яких навчаються в нашому вузі).

Програма забезпечується кафедрою філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б. Хмельницького

Модератори Міждисциплінарної соціогуманітарної лабораторії:

к. філос. н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства О. А. Пушонкова

к. і. н., доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки М. В. Захарченко

 

«Логотерапія мистецтвом» - новий напрям, що дає можливість продовжити ознайомлення з культурними, філософськими, психологічними концептами, такими як: «життєвий шлях», «прокрастинація», «залежність», «філософія споживання», «псі-нарцисизм», «традиція» тощо. Особливістю напряму є те, що розкриття змісту цих концептів відбувається через мистецтво, яке дає відповіді на багато питань, або формулює нові, по-справжньому важливі для нас питання.

Логотерапія мистецтвом - це практика самопізнання в умовах перманентного карантину, у якому ми усі перебуваємо.

Куратор напряму "Логотерапія мистецтвом" - Оксана Пушонкова.

Заходи інтерактивної просвітницької платформи Черкаського обласного художнього музею традиційно відвідують студенти ННІ історії, міжнародних відносин і філософії. Деякі з них запропоновано і організовано студентами ("Дзеркала" (травень, 2019), "Геніальність і злодіяння" (жовтень, 2019), «Жарти в культурних практиках: межі допустимого або філософія смішного на пострадянському просторі» (лютий, 2019).

Рубрика оновлюється раз на тиждень. Кожного разу ми звертаємося до різних понять: "ескапізм", «соціальна мімікрія», «цнота і цнотливість», «дружба», «прощення» тощо. Зазвичай студенти пропонують нові теми і їх візуальні рішення. У такий спосіб вчимося переживати і розкривати сенси через мистецтво!

Детальніше про наші заходи на сайті ЧОХМ у рубриці "Логотерапія мистецтвом".

 Перелік тем зустрічей за 2019\2020 рр.:

1. Ескапізм або практики втечі у добу перманентного карантину 
2. Фігура жертви у суспільстві споживання (за мотивами розвідок Рене Жерара та у творчості Володимира Яковця) 
3. Обійми: грані дотику 
4. Кубик Рубіка: у мистецьких пошуках алгоритму Бога 
5. Про автентичність або "код" козака Мамая 
6. Чуттєвість. Чоловіче і жіноче в фантастичних образах О. Отнякіної-Бердник
7. «Неофольк» М.Маценка або чуттєві виміри абстракції 
8. Дім. Український всесвіт Івана Кулика
9. Сучасний художник. Хто він?
10. Ефект задавнення. «Король з синім левом» Бориса Егізаряна
11. Квітотерапія. У чому таємнича сутність квітки?
12. Практики «спільного мислення».Діалогічні виставкові проєкти 
13. Річ і Людина в «суспільстві споживання» (до філософії візуальних образів Івана Марчука)
14. Національна географія Олега Тістола 

"За лаштунками історії мистецтв"

З 2014/2015 рр. навчального року при кафедрі археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького діє студенський гурток «За лаштунками історії мистецтв». Куратором гуртка є доцент, кандидат історичних наук Захарченко М. В. Учасники гуртка – студенти ННІ історії і філософії, які цікавляться історією світової культури в цілому та культурою Європи зокрема. У рамках діяльності гуртка, окрім наукових засідань, студенти постійно працюють над різноманітними культурологічними презентаціями, відбуваються екскурсії художніми музеями Черкащини та України, відвідування Черкаського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Всіляко підтримується ініціатива студентів стосовно тематики майбутніх засідань. У соціальній мережі студентами заснована спільнота, яка присвячена діяльності гуртка, в ній зокрема пропонується тематика засідань.

Тематика засідань – це ініціатива самих студентів. Для прикладу: «10 найдорожчих картин в історії мистецтва», «Заборонені кохання: особистості, долі, почуття», «Відомі жінки, за спинами яких стояли чоловіки», «Відомі чоловіки, за спинами яких стояли жінки», «Містика в історії живопису» та низка інших тем, обраних учасниками гуртка. Студенти готують низку цікавих доповідей та презентацій.

Протягом першого року діяльності гуртка учасниками були ініціативні та креативні студенти: Кузьменко Анастасія, Шарпінський Сергій, Дінова Вікторія, Коберник Михайло, Чоботарьова Вікторія, Мишко Ігор, Тарасенко Тетяна, Лялька Владислав, Войденко Юлія, Десятніков Максим, Ключник Богдана, Білобров Тарас, Сараєва Анна, Ігнатенко Олександр.

На більшості засідань присутні викладачі нашого інституту, які також готують цікаві доповіді або ж розповідають свої життєві історії в руслі теми у дружній атмосфері, смакуючи каву.

Одне з перших засідань гуртка відвідала заступник директора з наукової роботи доц. Іржавська А. П., яка була приємно вражена рівнем підготовки та надзвичайною зацікавленістю студентів питаннями історії світової культури: «Сьогодні, 15.10.2014 р., об 11.00 в ауд. 506 відбулося перше засідання культурологічного гуртка "За лаштунками історії мистецтв" (керівник доц. Захарченко М. В.). У затишній, дружній атмосфері та невимушеній обстановці студенти четвертого курсу обговорювали тему: "10 найдорожчих картин в історії мистецтва».

Засідання відбуваються раз на місяць.

 Інформація на кафедрі АСГІН (504 ауд.)

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ БАЖАЮЧІ!

 

Студентський науковий гурток кафедри історії України

Студентський науковий гурток при кафедрі історії України під керівництвом проф. Драч Оксани Олександрівни проводить роботу в науковому, організаційному, виховному та громадському напрямках. Членами гуртка в різні часи були студенти ННІ історії та філософії: Коваленко Анастасія, Джулай Валентин, Поляруш Дмитро, Виноградова Інна, Брижатова Тетяна, Шаматова Анастасія, Слободяник Тетяна, Бондарчук Ярослав, Богатиренко Олег.

Основною формою реалізації навчально-наукової роботи є засідання членів гуртка, які проводяться щомісяця. Тематика кожного засідання формулюється в залежності від інтересів його учасників. Тому теми для обговорення обирають самі студенти, що стимулює дослідницький інтерес кожного гуртківця. Основною проблематикою досліджень виступає антропологічний вимір історичного процесу, в тому числі його гендерної складової. Найбільш актуальними темами обговорення стали: «Історія повсякдення – новий напрям історіописання: становлення, методичні засади, персоналії», «Жінка в національній та світовій історії», «Університети в європейському освітньому просторі: історія становлення, організаційні засади й академічні свободи», «Освітній простір сучасної цивілізації: організаційні засади, суб’єкти та методики навчання» та інші.

Засідання завжди проводяться в дискусійному стилі; таким чином, студенти вчаться не лише правильно виражати свою думку, а й доводити її істинність своїм опонентам, вправляються в ораторському мистецтві. При цьому особливо запеклі дискусії розгортаються щодо гендерної проблематики. Наприклад, на засіданні, присвяченому «Жінці в національній та світовій історії», гуртківці висловлювали різні думки щодо ролі жінки в різних аспектах суспільного життя. Вони детально проаналізували роль жіноцтва на найяскравіших етапах історії.

Цікаво, що в ході засідання між учасниками гуртка – студентами та студентками – розгорілася жвава дискусія щодо погляду на жінку, як дієву особу історичного процесу. Чоловіча половина гуртка ставила під сумнів думку, щодо впливу жінок на розгортання історичних подій через обмеженість їх суспільно-політичних прав, проте жіноча половина на чолі з проф. Драч Оксаною Олександрівною змогла довести хибність такої думки на конкретних прикладах з української та світової історії.

Учасники студентського наукового гуртка беруть участь в різноманітних науково-дослідних проектах, таких як проект  досліджень «Соціальні практики формування ґендерної чутливості й толерантності в традиційному українському суспільстві модерного періоду», дослідна тема кафедри історії України «Український історичний процес у теоретико-методологічних студіях, джерелах та історіографії країн Центрально-Східної Європи».

Студенти-гуртківці є активними учасниками різних наукових заходів як в стінах університету: Всеукраїнська конференція молодих істориків «Богданівські читання», науково-практична конференція «Великий терор 1937 – 1938 років» (Виноградова Інна, Джулай Валентин, Коваленко Анастасія); так і поза його межами: Всеукраїнська олімпіада з педагогіки (Джулай Валентин), міський дебатний турнір «Кубок Черкас» (Коваленко Анастасія) тощо.

Студенти-учасники гуртка публікують свої роботи в різних наукових виданнях ЧНУ ім. Б. Хмельницького, зокрема в студентському науковому виданні «Родзинка», «Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки», періодичних українських виданнях.

Громадський напрям роботи гуртка певний час очолювала  Виноградова Інна, голова студентської ради ННІ історії та філософії.

 

План роботи гуртка кафедри історії України

на 2020-2021 рр.

Засідання № 1 «Особистість в історії: теорії впливовості (пасіонарності), умови реалізації і значення в суспільно-політичному розвитку»

Дата проведення: жовтень 2020 року (середа – 14. 30)

Питання до обговорення:

1. Наукові підходи до інтерпретації видатної особистості: богообраність, теорія пасіонарності, теорія творчої меншості, концепції психоісторії, синергетичні моделі, контрфактуральна історія.
2. Олександр Македонський, Юлій Цезар, Наполеон – видатні-полководці, політики, творці світових імперій.
3. Ісус Христос, Будда, Пророк Моххамед – месіанство в історії.
4. В. Ульянов (Ленін), А. Гітлер, Й. Сталін, Б. Муссоліні – злі генії, харизматичні лідери чи випадок історії ХХ ст.?

 

 

Засідання № 2 «Голодомор 1932-1933 р. - геноцид українського народу радянським режимом»

Дата проведення: листопада 2020 року (середа – 14.30)

    Питання до обговорення:

1. Історіографія проблематики голодомору 1932-1933 р. в Україні: новітні тенденції.
2. Наукові дискусії щодо оцінки демографічних наслідків голодомору-геноциду.
3. Українська сільська інтелігенція в умовах голодомору.
4. Повсякденне буття українців в умовах голодомору 1932-1933 р.: стратегії виживання.
5. Голодне дитинство 1932-1933 р.: прихована правда.

 

 

 

Засідання № 3 «Історія українського війська: становлення, боєздатність та персоналії»

 Дата проведення: грудень 2020 року (середа – 14. 30)

    Питання до обговорення:

1. Військовий досвід княжої доби в контексті Середньовічної історії.
2. Українське козацтво та його видатні представники. Військове мистецтво українських козаків: традиції та новації.
3. Українські гетьмани як полководці.
4. Українські військові у війнах ХІХ – початку ХХ ст.
5. Перша світова війна й Україна: визначальні операції і персоналії.
6. Армія УНР: здобутки військового досвіду.

 

 

Засідання № 4 «Університети України в контексті європейських освітніх практик»: до 100-річчя ЧНУ імені Богдана Хмельницького

Дата проведення: лютий 2021 року (середа – 14.30)

    Питання до обговорення:

1. Етапи функціонування Острозької академії: персоналії викладачів і учнів, освітні здобутки.
2. Організаційна структура і навчально-виховна діяльність Києво-Могилянської академії (колегіуму).
3. Університети України ХІХ – початку ХХ ст.: історія, видатні викладачі і студенти.
4. Вищі жіночі курси в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: історія становлення, повсякдення курсисток, персоналії випускниць.
5. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького – 100 років історії: історія розвитку, осмислення досягнень і перспектив.

 

 

 

Засідання № 5 «Гендерні аспекти світової і національної історії: (пере)осмислити жінку минувшини»

Дата проведення: березень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

1. Соціальна місія жінки доби античності. Повсякденне життя римлянки.
2. Жінка Середньовіччя: компаративний аналіз становища та ролі в західноєвропейській і русько-українській традиції.
3. Приватне життя жінки ранньомодерного і модерного часу: наречена, дружина, мати.
4. Видатні представниці української і світової історії: соціальна біографія.

 

Засідання № 6 «Соціокультурний вимір історії: нові проекти ХХ ст.»

Дата проведення: квітень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

1. Світова історіографія першої половини ХХ ст.: кінець «золотого віку», об’єктивізмі, структуралізм і соціальна історія.
2. «Нова соціальна історія» у Великобратанії та її особливості. Аналіз робіт істориків-марксистів Е. Томпсона, К. Хілла, Е. Гобсбаума, Дж. Рюде, Р. Хілтона. Історія сім’ї та локальна історія в Англії (К. Райтсон, Д. Левін, Ч. Фітьян-Адамс, А. Дайєр). Напрацювання Кембриджської групи з історії народонаселення і соціальної структури (П. Леслетт, Дж. Хайнал).
3. Психоісторія як напрям «нової наукової історії». Теорія авторитарної особистості Е. Фромма. Концепція ідентичності Е. Еріксона. Психоаналітичні інтерпретації фашизму. Аналіз творчого доробку Ллойда деМоса.
4. Білефельдська соціально-історична школа німецької історіографії (Г.-У. Велер, Ю. Кокка, Г.Ю. Пуле). Німецька історична антропологія (А. Людтке, Х. Медика, Ю. Шлюмбома).
5. Сучасна мікроісторія: представники (Е. Лєруа Ладюрі, Н.З. Девіс і П. Берк) й основні ідеї. Італійська мікроісторія (К. Гінзбург, Дж. Леві, Е. Гренд, К. Поні, С. Черутті): аналіз засадничих праць.
6. Історична антропологія у працях сучасних російських дослідників (Ю. Безсмертний, А. Гуревич, І. Данилевський, М. Копосов, М. Кром, Б. Могильницький).

 

Засідання № 7 «Друга світова війна й Україна: проблема колективної пам’яті»

Дата проведення: травень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

1. Ставлення населення України до проблем, пов’язаних із Другою світовою війною.
2. Друга світова війна й історична пам’ять в Україні: аналіз бібліографії.
3. Колективні та індивідуальні моделі пам’яті.
4. Культурна пам’ять про Другу світову війну.
5. Аспекти політики пам’яті в Україні

 

«Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини»

(кер. доцент Сухушина О.В.)

 

Протягом трьох років в Інституті функціонує науковий студентський гурток «Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини».

У попередньому навчальному році засідання групи були присвячені двом темам. Перша – «Виникнення та реалізація «Великої ідеї» балканських народів». На зустрічах  студенти обговорювали виникнення, основні положення та реалізацію зовнішньополітичної програми І. Гарашанина, котра з часом була трансформована в національну ідею «Велика Сербія»;  походження і складові  ідеї «Велика Болгарія». Керівник гуртка розповіла про подібні національні ідеї у інших народів Балкан.

Друга тема роботи групи  була присвячена міжнародній  проблемі – «Радянсько-югославський конфлікт 1948–1949 років: політико-ідеологічна війна чи конфлікт особистостей?». Студенти висвітлили витоки та передумови конфлікту,  утворення та роль Інформбюро в засуджені політики югославських діячів, фази конфлікту та міжнародні його наслідки. Керівник прокоментувала сучасні  і радянські наукові оцінки конфлікту, розповіла про внутрішню ситуацію в Югославії напередодні конфлікту.

В наступному році виповнюється 30 років розпаду двох багатонаціональних держав – Югославії і СРСР.  План роботи студентської наукової групи на 2020-20121 н. р. скорегований на висвітлення причин, етапів, підсумків розпаду Югославії.  

На двох перших засідання групи  мова йшла про національні протиріччя Югославії протягом всього часу її існування. Студенти розглянули витоки і прояви непорозуміння між сербами і хорватами у міжвоєнні часи, характер національних протиріччя між іншими народами Югославії за часів  правління Й. Тіто. Керівник групи поділилася своїми напрацюваннями з теми «Сербський колабораціонізм в роки фашистської окупації».

Трете засідання  посвячено  безпосередньо темі розпаду Югославії. Національне питання в Югославії напередодні  розпаду   (1980–1991 рр.)  було висвітлене ст. 4 курсу   Олександром Сопілка, а про причини, основні події, наслідки  громадянської війни в Боснії і Герцеговині  (1992–1995 рр.) доповідав ст. Іван Передрій. Керівник групи розповіла про оцінку пересічних громадян Хорватії, з якими вона спілкувалася під час відвідування країни, відносно розпаду Югославії і подальших подій на її території

                          

Публікації О. Сухушиної  (по Балканам)

1. Сухушина О. Світло і присмерк першої Балканської війни 1912–1913 рр. / О. Сухушина // Овчаренко О. І. З історії війн першої половини ХХ століття: деякі питання міжнародних відносин / Овчаренко О. І., Сухушина О. В. Земзюліна Н. І. – Черкаси, 2018. – С. 110–127.
2. Сухушина О. Друга Балканська війна 1913 р.: ціна амбіцій і стратегічних розрахунків / О. Сухушина // З історії війн … – С. 128–141.
3. Сухушина О. Франц Фердинанд  д’Есте:  деякі  штрихи  до  біографії  та поглядів  у контексті внутрішньої і зовнішньої політики Австро-Угорщини/ О. Сухушина // З історії війн …  – С. 142–176.
4. Сухушина О. Югославія між Німеччиною та СРСР (1940–1941 рр.) / О. Сухушина // З історії війн … – С. 337– 355.
5. Сухушина О. Колабораціоністи Сербії / О. Сухушина // З історії війн … - С. 356–372.

В 2013–2014 рр. працювала в бібліотеці м. Загреб над темою «Франц Фердинанд: історія життя і вбивства»

Студентська науково-проблемна група "Актуальні питання історії світових війн"

З 2011–2012 навчального року при кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин ЧНУ ім. Б. Хмельницького працює студентська науково-проблемна група «Актуальні питання історії світових війн». Керівник групи доцент кафедри О. І. Овчаренко. До участі в роботі групи були залучені як студенти, котрі працювали над тематикою кваліфікаційних і дипломних робіт з історії світових війн, так і ті студенти, які виявили до цього певний інтерес. Ряд студентів, учасників наукової проблемної групи, публікували наукові статті в збірнику матеріалів всеукраїнської наукової конференції молодих вчених «Родзинка».

Керівник проекту доцент О. І. Овчаренко виступав з лекціями на теми: «Підготовка вступної частини наукової роботи», «Визначення і аналіз основних проблем наукової теми», «Технічне оформлення наукової роботи». У роботі групи брали участь викладачі інших кафедр. Доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки О. В. Сухушина виступала в різні роки з такими доповідями: «Відбір документів та літератури до теми наукового дослідження», «Підготовка висновків наукового дослідження», «Методика аналізу історіографії і джерельної бази наукової проблеми». Як правило, напередодні наукової конференції молодих вчених «Родзинка» на засіданнях групи обговорюються теми доповідей учасників проблемної групи, а наприкінці навчального року керівником групи підводяться підсумки її роботи.

Значна частина доповідей студентів присвячені особливостям вступу і участі в Першій світовій війні країн Європи, Азії і Америки: «Боснійська криза 1908–1909 рр. і її наслідки», «Перша Балканська війна 1912–1913 рр. і її вплив на міжнародні відносини», «Друга Балканська війни 1913 рр. і її вплив на міжнародні відносини на Балканах», «Румунія в міжнародних відносинах 1914–1916 рр.», «Вихід із війни союзників Німеччини (Болгарії, Туреччини, Австро-Угорщини)», «Дипломатичні маневри Німеччини і Комп’єнське перемир’я», «Зовнішня політика США: від нейтралітету до вступу в Першу світову війну (1914–1917 рр.)», «Османська імперія в політиці великих держав (1907–1914 рр.)» та інші.

Студентський археологічний клуб 

 

У 2018 р. на базі ННІ міжнародних відносин історії та філософії, з ініціативи професора А. Г. Морозова було відновлено діяльність археологічного клубу. Президентом клубу тоді було обрано студента 1-Б курсу – Попова Максима. Діючими членами клубу є: Катерина Чистякова, Віталіна Постоєнко, Ярослав Моца, Вячеслав Соколов, Єлизавета Циганник, Дмитро Захарченко, Богдан Шкеліберда, Богдан Коваль, Богдан Нетудихатка, Олексій Семеренко.

Студенти два рази на місяць проводять засідання клубу під керівництвом А. Морозова. На зустрічах обговорюються актуальні питання історичної науки та археології. Кожне засідання має специфічну тематику. Окрім зазначеного, члени археологічного клубу беруть участь у розкопках трипільської, середньо-стогівської та черняхівської культури.

Детальніше: https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1317-siaivo-doslidzhennia-parostkiv-khrystyianstva-v-ukraini.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1291-shchodo-priorytetiv-podalshoi-naukovo-doslidnoi-roboty.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1226-arkheolohichnyi-klub.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1129-studenty-instytutu-zdiisnyly-arkheolohichnu-rozvidku.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/999-tsykl-ekskursii-muzeiem-arkheolohii-instytutu-istorii-i-filosofii-dlia-pershokursnykiv-universytetu.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/955-prezident-arkheologichnogo-klubu-proviv-ekskursiji-dlya-studentiv-ekonomistiv.html, https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/951-cherkas-ki-vipuskniki-v-gostyakh-u-studentiv-arkheologiv.html

 

Генеалогічна студія

Студентське життя складається не тільки з навчального процесу, лекцій, семінарів, практик і т. п. – важливе місце в ньому посідає й позааудиторна діяльність, студентські клуби, студії, гуртки. Саме така форма роботи спонукає майбутніх археологів, істориків, педагогів до вдосконалення навичок ведення наукового дослідження, вміння вести аргументовану дискусію, втамовувати жагу допитливості, отримати можливість неформального спілкування з колегами різних курсів навчання, розкрити і вдосконалити свої сильні сторони, презентувати себе як професіонала та, зрештою, просто цікаво й корисно провести час. Це платформи, на яких студенти ще більше можуть зануритися в пенати омріяної професії й відточувати свої професійні компетентності шляхом глибшого знайомства з таємницями Кліо.

Одним із таких місць є генеалогічна студія, яка почала свою роботу у вересні 2019 року під керівництвом к.і.н., доцентки кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Лисиці Лариси Григорівни.

Засідання членів студії відбуваються щомісяця. На них початково обговорювалися передусім різноманітні теми генеалогії та основ соціального етикету, проте з часом завдяки активності учасників, які неодмінно реагують на актуальні події, мають різносторонні історичні зацікавлення і прагнуть поглибленого вивчення й обговорення ряду питань з історії України та світу, тематика засідань суттєво розширилися.

Серед обговорюваної проблематики:

• Завдання генеалогії та її джерела. Становлення та розвиток генеалогічної науки.
• Методика генеалогічного дослідження.
• Генеалогія правлячих династій історії України та світової історії.
• Генеалогія правлячих династій на прикладі популярних кінофільмів: міфи чи реальність.
• Родовід та легенда моєї родини.
• Генеалогія української нації: шлях.
• Системи соціального етикету (одяг, уніформи, титулування).
• Нагороди як складова частина систем соціального етикету.
• Визначення ступенів споріднення родини.
• Історія та форми російсько-українського протистояння.
• Імперські міфи та їхнє розвінчання.
• Українські визвольні змагання та націоналістичний рух.
• Мистецтво України та світу.
• Ключові геополітичні проблеми новітньої історії.
• Та багато інших тем, які студенти пропонують для розгляду.

Чи цікаво тобі дізнатися про своїх предків, походження сім’ї, укласти свій родовід? Так? Тоді ти можеш звернутися до професіоналів, які це зроблять за тебе – за немалі, до речі, кошти. Або ж долучайся до учасників студії та стань сам таким професіоналом!

Чи зацікавлений ти в глобальних і локальних, загальних і конкретних, «гарячих» та актуальних проблемах історії України, Європи та світу? Прагнеш поділитися роздумами, напрацюваннями, дослідженнями, взяти участь в обговоренні, познайомитися з тими, хто так само закоханий в історичну науку? Тоді також ласкаво просимо в дружнє коло студентської родини студії!

Тож запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!