Під час методичного семінару у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 4 лютого було обговорено результати перевірки на наявність текстових збігів випускних кваліфікаційних робіт, курсових робіт, які були виконані й захищені у першому семестрі.

Захід був організований Навчально-методичним центром організації освітнього процесу і забезпечення якості вищої освіти спільно з Комісією з академічної доброчесності й корпоративної етики, та відділом освітніх вимірювань. До участі у семінарі доєдналися завідувачі кафедр та члени Комісії з академічної доброчесності й корпоративної етики навчально-наукових інститутів та факультетів.

Детальніше:Викладачі інституту долучились до методичного семінару з академічної доброчесності

Учасники проєкту Жана Моне «Виклики та можливості дипломатії ЄС щодо культурної спадщини в Україні» (2023-2026), який реалізується в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, професорка Світлана Жаботинська, професорка Наталія Земзюліна, доцентка Оксана П’єцух, доцентка Тетяна Мак-Гауен 5 лютого 2026 року взяли участь в семінарі, присвяченому аналізу складнощів і викликів викладання теми відносин між Європейським Союзом та росією в закладах вищої освіти після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році.

Детальніше:Науковці ЧНУ взяли участь у семінарі з питань відносин між ЄС та росією

Відзначаючи 105-річний ювілей Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького варто згадати керівників закладу різних років. Першим завідувачем Черкаського ІНО (так називався тоді наш ЗВО) у 1921 році був Іван Михайлович Звінський.

Народився майбутній очільник інституту 1887 року. Після здобуття гімназійної освіти закінчив Історико-філологічний інститут князя Безбородька в Ніжині. На той час престижний навчальний заклад гуманітарного типу. Ще у студентські роки Іван Звінський відрізнявся активною громадською позицією. Про це свідчить його участь у підготовці та проведені святкування ювілею Миколи Гоголя у 1909 році. Зокрема, він входив до складу Гоголівської комісії інституту та Ніжинського історико-філологічного товариства при інституті, які опікувалися відзначенням 100-річного ювілею письменника.

Детальніше:Іван Звінський — перший керівник Черкаського інституту народної освіти

6 лютого 2026 року Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького відзначає 105 років від дня заснування.

«Сьогодні Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького відзначає 105 років від дня заснування. Звісно, ​​радість наша затьмарена війною, тому гучних святкувань не буде. Просто відзначаємо цю дату з тими, для кого вона важлива, об’єднуючись через відстань і час, через спогади і надію», — зазначив виконувач обов’язків ректора університету Олександр Черевко. — 105 років — дуже вагомий період. Тисячі випускників, різні долі, різні життєві історії. І, на жаль, дві війни. Одна вже в підручниках історії, друга ще триває, забираючи найкращих, позбавляючи нас світла, тепла та інших базових речей. Але вона не може позбавити нас надії. Бо, як і 105 років тому, у нас навчається майбутнє України — молодь, у нас високопрофесійний професорсько-викладацький колектив, ми вільні і незалежні, любимо свою землю і захищаємо її», — наголосив ректор.

Детальніше: 105 років ЧНУ: історія, що творить майбутнє

Історики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучилися до традиційної Міжнародної конференції «Археологічні студії 2026», яка проходила 28–29 січня у змішаному форматі: у Музеї НаУКМА в Києві та онлайн на платформі MS Teams.

Захід організувала кафедра археології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Найбільш масштабний науковий форум у сфері археології в країні об’єднав цьогоріч 120 дослідників з різних куточків України, а також із Польщі, Румунії та Болгарії. Серед учасників були представники всіх освітніх і наукових рівнів та установ: від студентів-бакалаврів до докторів наук і провідних наукових співробітників; від музеїв і заповідників до університетів та низки інститутів Національної академії наук. За два дні роботи було заслухано 111 доповідей, розподілених за 7 секціями, що охоплювали колосальний хронологічний відтинок від доби каменю до середньовіччя. Окремі секції були присвячені надзвичайно актуальним у сучасних умовах теорії археології та менеджменту культурної спадщини, а також біоархеології.

Детальніше:Науковці ЧНУ долучилися до міжнародної конференції з археології