У 18 років Олеся Михайленко обрала шлях військової, а у 21 вже обороняла Азовсталь. Історія випускниці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — в інтерв’ю "Суспільного".

Коли у березні 2022 року Маріуполь опинився у повному російському оточенні, але згодом таки з'явилася можливість виходити на зв'язок із мамою, вона постійно заспокоювала її й обіцяла, що побачаться. Останній раз вийшла на зв'язок 8 травня о 10-й ранку.

Про Олесю Михайленко, військову окремого загону спеціального призначення "Азов" , про її життєві переконання, а також про те, чому мама і досі продовжує очікувати на доньку із Азовсталі — розмова із мамою Олесі Михайленко — Надією.

Детальніше:Оборона Маріуполя у 22, збіги ДНК: "Суспільне" розповідає про Олесю Михайленко

Фахівці Навчально-наукового центру цифрового розвитку та якості освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького підготували корисну інформацію для першокурсників, необхідну для організації освітнього процесу.

Гайд студента допоможе першокурсникам швидше і продуктивніше влитися в освітній процес нового навчального року:

— посилання для перегляду з ПК;

— посилання для перегляду зі смартфона.

Детальніше:Гайд для першокурсників ЧНУ

Козацький рух є невіддільною частиною національного відродження, яке ще на межі 1980-1990-их років кинуло виклик багатовіковому знеціненню українців із боку імперії.

Про це у виданні «Черкаський край» розповідає  Юрій Присяжнюк, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Юрій Петрович очолює Науково-освітній центр Українського козацтва ЧНУ. 

Сьогодні, напередодні 35-ої річниці Незалежності України, вкрай важливо продовжити конструктивний діалог, спрямований на подолання наслідків колоніального минулого та ствердження власного самоусвідомлення, чітко визначити роль козацтва в розв’язанні нагальних суспільних проблем і досягти порозуміння заради кращого майбутнього.Дослідження Історії Східної Європи.

Детальніше:Сучасне козацтво: простір героїки та національного діалогу

Завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Лук’яниця взяв участь у розкопках поселення першої половини IV тис. до н. е. Бобриця-Міст (лівий берег) канівської локальної групи культурного комплексу Кукутень-Трипілля.

Дослідження проводилися під керівництвом старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Едуарда Овчинникова на базі Археологічної експедиції Києво-Могилянської академії (очільник – Олег Білинський) за сприяння волонтерів із різних регіонів України (Черкащина, Київщина, Полтавщина, Сумщина, Львівщина). Василь Лук’яниця безпосередньо керував польовими роботами протягом 3–9 серпня.

Детальніше: Археолог ЧНУ досліджував трипільську пам’ятку на Канівщині

16 серпня делегації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини взяли участь у заходах до Дня археолога.

Зустріч відбулася на базі Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів».

Учасникам презентували результати цьогорічних археологічних досліджень, проведених археологічною експедицією Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом Олега Білинського. У межах великого Трахтемирівського городища скіфського часу дослідники цього року вивчали низку об’єктів на території цитаделі городища Малі Валки.

Детальніше: Черкаська делегація взяла участь у заходах до Дня археолога на Трахтемирові

Студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Дарія Гончаренко долучилася до ІІ Весняної фінансової школи FINSPRING 2026

Дарія Гончаренко опановує спеціальність «Міжнародні відносини» в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Студентка успішно завершила навчання у ІІ Весняній фінансовій школі FINSPRING 2026, організованій кафедрою міжнародних фінансів Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з Всеукраїнською асоціацією економістів-міжнародників. Курс неформальної освіти був присвячений темі «Україна у глобальній фінансовій архітектурі».

Детальніше: Майбутня фахівчиня з міжнародних відносин пройшла навчання у школі FINSPRING 2026

Кореспонденти «18000» поцікавилися, як  працює Трипільська експедиція Інституту археології Національної академії наук України, де проходять практику майбутні історики та археологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Їдучи рівною асфальтованою дорогою з сучасною розміткою, навіть не припускала, що неподалік, за лісосмугою у соняшниковому полі, історики досліджують гігантське поселення трипільців. Під метровим шаром родючого ґрунту —  історія, якій понад шість тисяч років. Глиняні будинки, майстерні, посуд — епоху мідно-кам’яного віку приховують землі Черкащини. Попри понад сторічні дослідження, трипільська цивілізація дотепер має загадки. Деякі з них для «18000» розкрили київські та черкаські науковці.

Детальніше:Шість тисяч років під ногами: як на Черкащині археологи досліджують найбільше трипільське...

Історик, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Юрій Присяжнюк розповів кореспондентам «Суспільного», чому День Української Державності відзначають 15 липня та які політичні й релігійні підтексти містить це свято, які події можна вважати основними віхами державотворення.

 Які висновки ми маємо зробити з історичних подій, пов’язаних з втратою та набуттям Україною державності, про це пропонуємо переглянути розмову з істориком на «Суспільному».

Детальніше: Юрій Присяжнюк — про значення Української Державності