Завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Лук’яниця взяв участь в опрацюванні кісткових решток тварин (археозоологічних матеріалів) із печери Вертеба на Тернопільщині.

Дослідження проводилися під керівництвом наукового співробітника Інституту археології НАН України Михайла Кублія на запрошення директора Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайла Сохацького.

Вертеба — карстова гіпсова печера в басейні річки Серет (ліва притока Дністра), неподалік с. Більче-Золоте, пам’ятка природи загальнодержавного значення. Однак знаменита вона насамперед тим, що в ній виявлено сліди тривалої людської діяльності, передусім — носіїв культурного комплексу Кукутень-Трипілля, які освоювали печеру протягом понад 700 років у IV тис. до н. е. Тут було виявлено кісткові рештки «трипільців», що практично відсутні на поселеннях. Звідси ж походить безліч керамічних виробів і кісток тварин, що в сукупності перетворює Вертебу на унікальну за значенням і загадкову за суттю пам’ятку трипільського часу. У печері також облаштовано єдиний підземний музей трипільської культури, а її дослідження тривають щороку й далекі від завершення.

Детальніше:Василь Лукʼяниця долучився до опрацювання матеріалів з унікальної трипільської пам’ятки

Збірник наукових праць «Український селянин» Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького посідає 29-те місце (16 балів) у рейтинговому списку бального оцінювання наукових фахових видань України категорії «Б» за 2026 рік.

Про це повідомляє редакція інформаційного порталу «Освіта і наука». Кластер «Гуманітарні науки та мистецтво» нараховує 226 видань.

Сергій Корновенко, директор Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії, дякує членам редколегії, авторам статей за фаховість, а меценату, члену Наглядової ради ЧНУ Петру Душейку — за багатолітню підтримку.

Детальніше: Наукове видання ЧНУ «Український селянин» здобуло високу позицію в рейтингу фахових видань

Відділ інформації та зв'язків із громадськістю Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького підготував «Путівник студента» — практичний і зручний навігатор, який стане надійним помічником як для першокурсників, так і для всіх, хто хоче краще орієнтуватися в університетському просторі.

Путівник містить детальну інформацію про корпуси та гуртожитки університету, а також усі необхідні адреси й телефони — дирекцій, деканатів і загальноуніверситетських служб. Окремо зібрано контакти підрозділів, де студент може отримати психологічну, медичну та правову допомогу. Є також контакти творчих колективів, де студенти можуть реалізувати свій потенціал.

Детальніше:Усе, що потрібно знати з першого дня: ознайомтеся з "Путівником студента"

24 серпня Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. У цей день згадують події 1991 року та історичний шлях, який передував ухваленню Акта проголошення незалежності України.

Як формувалося прагнення українців до власної держави та як за роки незалежності змінювалося її розуміння — розповідає у сюжеті журналістів ТРК «Ільдана» доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, директор Науково-освітнього центру Українського козацтва ЧНУ Юрій Присяжнюк.

Детальніше: Повномасштабна війна суттєво змінила погляд українців на незалежність, — Юрій Присяжнюк

У 18 років Олеся Михайленко обрала шлях військової, а у 21 вже обороняла Азовсталь. Історія випускниці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — в інтерв’ю "Суспільного".

Коли у березні 2022 року Маріуполь опинився у повному російському оточенні, але згодом таки з'явилася можливість виходити на зв'язок із мамою, вона постійно заспокоювала її й обіцяла, що побачаться. Останній раз вийшла на зв'язок 8 травня о 10-й ранку.

Про Олесю Михайленко, військову окремого загону спеціального призначення "Азов" , про її життєві переконання, а також про те, чому мама і досі продовжує очікувати на доньку із Азовсталі — розмова із мамою Олесі Михайленко — Надією.

Детальніше:Оборона Маріуполя у 22, збіги ДНК: "Суспільне" розповідає про Олесю Михайленко

Фахівці Навчально-наукового центру цифрового розвитку та якості освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького підготували корисну інформацію для першокурсників, необхідну для організації освітнього процесу.

Гайд студента допоможе першокурсникам швидше і продуктивніше влитися в освітній процес нового навчального року:

— посилання для перегляду з ПК;

— посилання для перегляду зі смартфона.

Детальніше:Гайд для першокурсників ЧНУ

Козацький рух є невіддільною частиною національного відродження, яке ще на межі 1980-1990-их років кинуло виклик багатовіковому знеціненню українців із боку імперії.

Про це у виданні «Черкаський край» розповідає  Юрій Присяжнюк, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Юрій Петрович очолює Науково-освітній центр Українського козацтва ЧНУ. 

Сьогодні, напередодні 35-ої річниці Незалежності України, вкрай важливо продовжити конструктивний діалог, спрямований на подолання наслідків колоніального минулого та ствердження власного самоусвідомлення, чітко визначити роль козацтва в розв’язанні нагальних суспільних проблем і досягти порозуміння заради кращого майбутнього.Дослідження Історії Східної Європи.

Детальніше:Сучасне козацтво: простір героїки та національного діалогу

Завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Лук’яниця взяв участь у розкопках поселення першої половини IV тис. до н. е. Бобриця-Міст (лівий берег) канівської локальної групи культурного комплексу Кукутень-Трипілля.

Дослідження проводилися під керівництвом старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Едуарда Овчинникова на базі Археологічної експедиції Києво-Могилянської академії (очільник – Олег Білинський) за сприяння волонтерів із різних регіонів України (Черкащина, Київщина, Полтавщина, Сумщина, Львівщина). Василь Лук’яниця безпосередньо керував польовими роботами протягом 3–9 серпня.

Детальніше: Археолог ЧНУ досліджував трипільську пам’ятку на Канівщині

16 серпня делегації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини взяли участь у заходах до Дня археолога.

Зустріч відбулася на базі Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів».

Учасникам презентували результати цьогорічних археологічних досліджень, проведених археологічною експедицією Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом Олега Білинського. У межах великого Трахтемирівського городища скіфського часу дослідники цього року вивчали низку об’єктів на території цитаделі городища Малі Валки.

Детальніше: Черкаська делегація взяла участь у заходах до Дня археолога на Трахтемирові