У ці світлі Великодні дні доречно розповісти про наукову проблему «Сяйво», яку активно досліджують викладачі та аспіранти кафедри археології, а також члени студентського археологічного клубу Інституту міжнародних відносин, історії та філософії.

В ході її детального опрацювання вже сьогодні отримано цікаві результати, пов’язані з появою перших паростків християнства в Україні, не де-інде як на території сучасної Черкащини, а ще точніше - в межах уславленої протостолиці прадавньої української (антської) держави, – Мотронинському городищі. Його мешканці ще у VІ-V ст. до н. е. підтримували активні торгові стосунки з провідними містами-державами Еллади.

Визначну роль Мотронинського городища (як саме столичного) переконливо показав Ю. Павленко у своїй ґрунтовній, суто академічній, монографії «Передісторія давніх русів у світовому контексті». Цю концепцію, до речі, поділяв й такий знаний фахівець, як академік Борис Рибаков, якого аж ніяк не можна запідозрити у «місцевому» патріотизмі.

До таких же висновків прийшли і провідні археологи часів незалежної України – Світлана Бессонова та Сергій Скорий, які десятки років віддали розкопкам на території Холодного Яру. Це саме вони змусили наукову спільноту відмовитися нарешті від скіфської атрибуції Мотронинського городища, показавши його генетичну спадковість із напрочуд розвинутою автохтонною (тобто, місцевою) землеробсько-скотарською чорноліською культурою.

Отже, вся сукупність сучасних наукових знань про період раннього залізного віку на території сучасної Черкащини свідчить про те, що в так званий скіфський час тут існували вже цілком сталі праслов’янські князівства – «царства».

Про їх економічний, а отже і військово-політичний потенціал промовисто свідчать і останні сенсаційні археологічні дослідження. Чисельні знахідки римських монет на території Холодного Яру добре відомо як науковцям, так і краєзнавцям. В систематизованому вигляді це подано знаною черкаською археологинею Т. Нераденко в її академічно оформленому довіднику з археології Черкащини.

Однак, всі відомі знахідки відступили в тінь перед сенсацією 2007 р. Весною, під час оранки в районі села Мельники плугом випадково було піднято на поверхню понад 500 (!) срібних монет та кілька фрагментів (всього декілька кілограмів) масивного срібного блюда римської доби. Всі вони, на жаль, стали здобиччю «чорних». Однак цей епізод добре відомий в середовищі українських нумізматів, як і місце знаходження основної маси скарбів.

Тобто, навесні 2007 р. на околицях Холодного Яру на поверхню було піднято справжній «земельний» банк.

Його наявність – ще одне переконливе свідчення про масштабність зв’язків території сучасної Черкащини та прилеглих провінцій Римської імперії, насамперед, Нижньої Мезії, до складу якої входила значна частина українського Причорномор’я.

Але яке відношення викладене має до паростків християнства? Саме пряме. Сучасній науці добре відомі десятки оригінальних текстів ІІ-VІІІ ст. про наявність вже в перші століття християнства не те що окремих громад, але й цілих християнських єпископств. Про це явно свідчить не лише житіє апостола Андрія, але низка знаних текстів, які були написані відомими християнськими авторитетами: Климентом Римським, грецьким філософом Юстином, грецьким же філософом-полемістом ІІ ст. Цельсом, римським правником, філософом і теоретиком Квінтом Тертуліаном (160-230 рр.), Евсевієм Кесарійським (260-340 рр.), Кирила Єрусалимського (315-345 рр.), Йоана Златоуста (347-407 рр.), Понтія Павлина (353-431 рр.) та багатьох інших. Всі вони залишили важливі повідомлення про те, що на території сучасної України перші християни з’явилися вже на зорі нової ери.

Їх підтверджують і чисельні знахідки на території Холодного Яру поховань, здійснених за добре вираженим християнським обрядом вже в ІІІ-ІV ст. Зведеного каталогу таких поховань , на жаль, не існує, оскільки вони, як правило, були виявлені випадково під час виконання зовсім інших наукових програм. Опрацювання кожного з них – велика клопітка праця, до якої (та чи й тільки до неї), на жаль, «не дійшли руки». Та сподіваємося, що вже невдовзі, це буде надолужено.

Те, що в ЧНУ взялися до ґрунтовного опрацювання цієї проблеми є об’єктивно обґрунтованою потребою. Маючи неспростовні наукові факти, ми просто не можемо стояти на її узбіччі. Тим більш, що інші українські науковці, та й широка громадськість, вже працюють у цьому напрямку.

В 2017 р. завідувач кафедри археології професор Анатолій Морозов та к.і.н. Андрій Касян, обслідуючи всесвітньо відому археологічну пам’ятку «Кам’яна Могила» на Мелітопольщині побачили на території заповідника величезний пам’ятний чавунний хрест, який супроводжувався інформацією про те, що він встановлений в ознаку появи тут перших християн ще в V-VІІ ст.!

В нашому ж випадку, ми маємо підстави твердити, що перші християни на території Холодного Яру з’явилися ще в другій половині ІV ст.  Це було обумовлено жорстокими гоніннями на християн, які розпочалися у 361 році після того, як імператором було проголошено Юліана Відступника. Останній негайно видав два едикти, якими не те що не дозволяв, а й зобов’язував кожного громадянина убивати християн без будь-якого суду й слідства! Тож немає нічого дивного, що багато людей, які в попередні роки відкрито сповідали віру в Христа, змушені були шукати порятунку поза межами імперії. Для цього добре підходили знайомі чисельним торгівцям землі Наддніпрянщини. А серед них з давніх часів вирізнялись її столичні міста і, безумовно, – Мотронинське городище.

Нагадаймо, що ІV-VІ ст. – це час чергового розквіту наших земель. Адже саме в ці, хоч і нелегкі часи, тут постала квітуча Держава Антів. До речі, ще в 2001 році викладачі кафедри археології Сергій Корновенко та Анатолій Морозов видали спеціальну монографію, присвячену саме антам.

Викладене – лише передмова до конкретних  досліджень не виключено чи не першої (катакомбної) християнської каплиці на території України. Це не перебільшення. Про це свідчать документи, які, на жаль, частково втрачені. Однак, й те, що залишилося – вражає.

Йшов лихий для християн 1926 рік. Люто руйнували святині войовничі безбожники. Закривалися і перетворювалися на комори церкви. З них знімали хрести і вилучали богослужебні книги. І сталося же саме в цей лихий час так, що на території Холодного Яру відкрилося провалля, яке привело до катакомбної церкви ранніх християн. Воно було обстежене, виготовлене відповідне креслення, складено доповідну записку за авторством відомих науковців… Але  ж це були часи, коли сотні священників вже йшли по етапу… Вивчати пам’ятку було просто неможливо. Згадаймо, що невдовзі варвари знищили навіть Михайлівський Золотоверхий…

На щастя, документи та координати залишилися. Їх зміст не викликає сумніву: мова йде про саме катакомбну церкву ранніх християн, а не про середньовічну каплицю. Хоч і останнє теж становить значний науковий інтерес!

До речі, спеціальною експедицією Інституту археології НАН України і Черкаського національного університету в польовий сезон 1996 р. при дослідженні фундаментів середньовічної (ХVІ-ХVІІ ст.) церкви святого Іоана Златоуста під ними було виявлено фрагменти ще більш давнього церковного фундаменту, не виключено… Київської доби…

Ще раз підкреслюємо, наше твердження про появу на території України перших християнських громад саме на території Холодного Яру є об’єктивною, науково доведеною реальністю, а не пересічним проявом місцевого патріотизму. Таким же об’єктивним, на те воля Божа, як те, що саме Черкащина є географічним центром України, як те, що саме Черкащина стала центром її державотворення і духовності – краєм Богдана і Тараса.

 

Анатолій Морозов,

професор, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

• Попередня
• Наступна