Студентський науковий гурток кафедри історії України

Студентський науковий гурток при кафедрі історії України під керівництвом проф. Драч Оксани Олександрівни проводить роботу в науковому, організаційному, виховному та громадському напрямках. Членами гуртка в різні часи були студенти ННІ історії та філософії: Коваленко Анастасія, Джулай Валентин, Поляруш Дмитро, Виноградова Інна, Брижатова Тетяна, Шаматова Анастасія, Слободяник Тетяна, Бондарчук Ярослав, Богатиренко Олег.

Основною формою реалізації навчально-наукової роботи є засідання членів гуртка, які проводяться щомісяця. Тематика кожного засідання формулюється в залежності від інтересів його учасників. Тому теми для обговорення обирають самі студенти, що стимулює дослідницький інтерес кожного гуртківця. Основною проблематикою досліджень виступає антропологічний вимір історичного процесу, в тому числі його гендерної складової. Найбільш актуальними темами обговорення стали: «Історія повсякдення – новий напрям історіописання: становлення, методичні засади, персоналії», «Жінка в національній та світовій історії», «Університети в європейському освітньому просторі: історія становлення, організаційні засади й академічні свободи», «Освітній простір сучасної цивілізації: організаційні засади, суб’єкти та методики навчання» та інші.

Засідання завжди проводяться в дискусійному стилі; таким чином, студенти вчаться не лише правильно виражати свою думку, а й доводити її істинність своїм опонентам, вправляються в ораторському мистецтві. При цьому особливо запеклі дискусії розгортаються щодо гендерної проблематики. Наприклад, на засіданні, присвяченому «Жінці в національній та світовій історії», гуртківці висловлювали різні думки щодо ролі жінки в різних аспектах суспільного життя. Вони детально проаналізували роль жіноцтва на найяскравіших етапах історії.

Цікаво, що в ході засідання між учасниками гуртка – студентами та студентками – розгорілася жвава дискусія щодо погляду на жінку, як дієву особу історичного процесу. Чоловіча половина гуртка ставила під сумнів думку, щодо впливу жінок на розгортання історичних подій через обмеженість їх суспільно-політичних прав, проте жіноча половина на чолі з проф. Драч Оксаною Олександрівною змогла довести хибність такої думки на конкретних прикладах з української та світової історії.

Учасники студентського наукового гуртка беруть участь в різноманітних науково-дослідних проектах, таких як проект  досліджень «Соціальні практики формування ґендерної чутливості й толерантності в традиційному українському суспільстві модерного періоду», дослідна тема кафедри історії України «Український історичний процес у теоретико-методологічних студіях, джерелах та історіографії країн Центрально-Східної Європи».

Студенти-гуртківці є активними учасниками різних наукових заходів як в стінах університету: Всеукраїнська конференція молодих істориків «Богданівські читання», науково-практична конференція «Великий терор 1937 – 1938 років» (Виноградова Інна, Джулай Валентин, Коваленко Анастасія); так і поза його межами: Всеукраїнська олімпіада з педагогіки (Джулай Валентин), міський дебатний турнір «Кубок Черкас» (Коваленко Анастасія) тощо.

Студенти-учасники гуртка публікують свої роботи в різних наукових виданнях ЧНУ ім. Б. Хмельницького, зокрема в студентському науковому виданні «Родзинка», «Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки», періодичних українських виданнях.

Громадський напрям роботи гуртка певний час очолювала  Виноградова Інна, голова студентської ради ННІ історії та філософії.

 

План роботи гуртка кафедри історії України

на 2020-2021 рр.

Засідання № 1 «Особистість в історії: теорії впливовості (пасіонарності), умови реалізації і значення в суспільно-політичному розвитку»

Дата проведення: жовтень 2020 року (середа – 14. 30)

Питання до обговорення:

1. Наукові підходи до інтерпретації видатної особистості: богообраність, теорія пасіонарності, теорія творчої меншості, концепції психоісторії, синергетичні моделі, контрфактуральна історія.
2. Олександр Македонський, Юлій Цезар, Наполеон – видатні-полководці, політики, творці світових імперій.
3. Ісус Христос, Будда, Пророк Моххамед – месіанство в історії.
4. В. Ульянов (Ленін), А. Гітлер, Й. Сталін, Б. Муссоліні – злі генії, харизматичні лідери чи випадок історії ХХ ст.?

 

 

Засідання № 2 «Голодомор 1932-1933 р. - геноцид українського народу радянським режимом»

Дата проведення: листопада 2020 року (середа – 14.30)

    Питання до обговорення:

1. Історіографія проблематики голодомору 1932-1933 р. в Україні: новітні тенденції.
2. Наукові дискусії щодо оцінки демографічних наслідків голодомору-геноциду.
3. Українська сільська інтелігенція в умовах голодомору.
4. Повсякденне буття українців в умовах голодомору 1932-1933 р.: стратегії виживання.
5. Голодне дитинство 1932-1933 р.: прихована правда.

 

 

 

Засідання № 3 «Історія українського війська: становлення, боєздатність та персоналії»

 Дата проведення: грудень 2020 року (середа – 14. 30)

    Питання до обговорення:

1. Військовий досвід княжої доби в контексті Середньовічної історії.
2. Українське козацтво та його видатні представники. Військове мистецтво українських козаків: традиції та новації.
3. Українські гетьмани як полководці.
4. Українські військові у війнах ХІХ – початку ХХ ст.
5. Перша світова війна й Україна: визначальні операції і персоналії.
6. Армія УНР: здобутки військового досвіду.

 

 

Засідання № 4 «Університети України в контексті європейських освітніх практик»: до 100-річчя ЧНУ імені Богдана Хмельницького

Дата проведення: лютий 2021 року (середа – 14.30)

    Питання до обговорення:

1. Етапи функціонування Острозької академії: персоналії викладачів і учнів, освітні здобутки.
2. Організаційна структура і навчально-виховна діяльність Києво-Могилянської академії (колегіуму).
3. Університети України ХІХ – початку ХХ ст.: історія, видатні викладачі і студенти.
4. Вищі жіночі курси в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: історія становлення, повсякдення курсисток, персоналії випускниць.
5. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького – 100 років історії: історія розвитку, осмислення досягнень і перспектив.

 

 

 

Засідання № 5 «Гендерні аспекти світової і національної історії: (пере)осмислити жінку минувшини»

Дата проведення: березень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

1. Соціальна місія жінки доби античності. Повсякденне життя римлянки.
2. Жінка Середньовіччя: компаративний аналіз становища та ролі в західноєвропейській і русько-українській традиції.
3. Приватне життя жінки ранньомодерного і модерного часу: наречена, дружина, мати.
4. Видатні представниці української і світової історії: соціальна біографія.

 

Засідання № 6 «Соціокультурний вимір історії: нові проекти ХХ ст.»

Дата проведення: квітень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

1. Світова історіографія першої половини ХХ ст.: кінець «золотого віку», об’єктивізмі, структуралізм і соціальна історія.
2. «Нова соціальна історія» у Великобратанії та її особливості. Аналіз робіт істориків-марксистів Е. Томпсона, К. Хілла, Е. Гобсбаума, Дж. Рюде, Р. Хілтона. Історія сім’ї та локальна історія в Англії (К. Райтсон, Д. Левін, Ч. Фітьян-Адамс, А. Дайєр). Напрацювання Кембриджської групи з історії народонаселення і соціальної структури (П. Леслетт, Дж. Хайнал).
3. Психоісторія як напрям «нової наукової історії». Теорія авторитарної особистості Е. Фромма. Концепція ідентичності Е. Еріксона. Психоаналітичні інтерпретації фашизму. Аналіз творчого доробку Ллойда деМоса.
4. Білефельдська соціально-історична школа німецької історіографії (Г.-У. Велер, Ю. Кокка, Г.Ю. Пуле). Німецька історична антропологія (А. Людтке, Х. Медика, Ю. Шлюмбома).
5. Сучасна мікроісторія: представники (Е. Лєруа Ладюрі, Н.З. Девіс і П. Берк) й основні ідеї. Італійська мікроісторія (К. Гінзбург, Дж. Леві, Е. Гренд, К. Поні, С. Черутті): аналіз засадничих праць.
6. Історична антропологія у працях сучасних російських дослідників (Ю. Безсмертний, А. Гуревич, І. Данилевський, М. Копосов, М. Кром, Б. Могильницький).

 

Засідання № 7 «Друга світова війна й Україна: проблема колективної пам’яті»

Дата проведення: травень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

1. Ставлення населення України до проблем, пов’язаних із Другою світовою війною.
2. Друга світова війна й історична пам’ять в Україні: аналіз бібліографії.
3. Колективні та індивідуальні моделі пам’яті.
4. Культурна пам’ять про Другу світову війну.
5. Аспекти політики пам’яті в Україні