Hовини

Сьогодні стартувала Всеукраїнська онлайн-конференція з міжнародною участю «КОНФЛІКТИ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ:  ДИНАМІКА, ВИРІШЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ», 1–2 грудня 2020 р., м. Черкаси.

За допомогою онлайн-платформи Google Meet зібралося понад 90 науковців, громадських діячів, студентів, в тому числі спеціальності 291 – «Міжнародні відносини».

Організував онлайн-конференцію з міжнародною участю Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, за підтримки ЗВО України (ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Чорноморського національного університету  імені Петра Могили); Громадських організацій («Академія стратегічних досліджень», «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин», «Український інститут політики», «Центр дослідження Росії»,«Центр європейської та євроатлантичної інтеграції», Експертна група «СОВА»), а також наших вже традиційних польських партнерів (Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu (Південно-Східний Науковий Інститут (Перемишль)), University of Opole Poland (Університет Ополе (Польща), Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie (Педагогічний Університет ім. Комісії Національної Освіти в Кракові).

Детальніше:Стартувала Всеукраїнська онлайн-конференція з міжнародною участю "Конфлікти на пострадянському...

Незважаючи на тривалий карантин і дистанційне навчання, в Інституті вирує наукове життя. Зокрема, 1 грудня 2020 р. відбулося онлайн-засідання студентського гуртка "Середньовічна Європа: антропологічний вимір" (науковий керівник - доц. С. І. Гальченко). Студенти підготували та обговорили низку цікавих доповідей. Цього разу учасники аналізували різноманітні аспекти лицарства: повсякденне життя, традиції, обладунки, ордени тощо. 

Варто підкреслити, що вивчення історичного процесу через антропологічний вимір передбачає розширення горизонтів історичної науки, освоєння нею нових "територій", нетрадиційних проблем і, відповідно, використання нових методів та підходів. Тому звернення молодих дослідників до цієї проблематики є корисним досвідом для майбутніх наукових пошуків.

Детальніше:Відбулося засідання студентського гуртка "Середньовічна Європа: антропологічний вимір"

ННІ міжнародних відносин, історії і філософії

запрошує студентів

 4 грудня о 13.00

взяти участь в міжнародному онлайн-семінарі

«Голодомор. Проблематика визнання трагедії у світі»

 

Детальніше:Запрошуємо на міжнародний онлайн-семінар «Голодомор. Проблематика визнання трагедії у світі»

З нагоди річниці трагедії голодомору в Україні 1932–1933 рр. 20 листопада 2020 р. відбулася онлайн конференція «Голодомор. Проблематика визнання трагедії у світі». Вона була організована Посольством України й Українським Товариством в Швейцарії та за участі української громади з різних кантонів Конфедерації.

Однією із учасниць конференції стала випускниця ННІ міжнародних відносин, історії і філософії (2012 р.), а нині  докторантка Опольського університету (Польща),  яка досліджує проблематику голодоморів в Україні Юлія Романенко.

Захід відкрили Посол України Артем Рибченко і голова Українського Товариства в Швейцарії Андрей Лужницький, які поінформували про зусилля Посольства і УТШ для поширення правди в Швейцарії про Голодомор 1932–1933 в Україні та закликали українську громаду консолідуватися з цією метою.

Детальніше:Українсько-швейцарська конференція «Голодомор. Проблематика визнання трагедії у світі» за...

День пам'яті жертв голодомору вшановується в нашій країні у четверту суботу листопада. Тож, ми закликаємо кожного небайдужого запалити свічку пам’яті о 16 годині.

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Детальніше:Згадаймо тих, хто загинув в муках голоду

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького став співорганізатором Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю "Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи у ХVІІІ-ХІХ ст.", яка відбулася 27 листопада 2020 року на базі Історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Детальніше:Відбулася конференція "Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи у...

28 листопада – День пам'яті жертв голодоморів. Серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу, особливе місце займає Голодомор 1932-1933 років. Внаслідок зумисних дій комуністичної влади Україна втратила щонайменше 7 мільйонів життів. З огляду на масштаби, жорстокість і цинізм здійснення Голодомору (геноциду), історія сучасної Європи не має аналогів подібних злочинів. У мирний час і за сприятливих природно-кліматичних умов від голоду загинули мільйони людей.

У межах навчального курсу «Україна в історії Європи», який викладається співробітниками кафедри історії України і відноситься до категорійних дисциплін, студенти підготували презентації щодо висвітлення теми геноциду українського народу під час Голодомору 1932-1933 рр.

Детальніше:До Дня пам’яті жертв голодоморів студенти підготувати презентації

Щороку в четверту суботу листопада Україна та світ вшановує День пам’яті жертв голодомору.

З цією метою 27 листопада КУ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради організовує заходи, у ході яких відвідувачі музею можуть переглянути документальні свідчення злодіянь сталінського режиму, які той здійснював над українцями.

В основі експонатів планується оновлена експозиція, що дасть відвідувачам відповіді не лише на питання, пов’язані з трагедією українського села 1920-1930-х рр., а й покаже форми спротиву, зокрема, селян Черкащини проти тодішньої влади та методи виживання в цей складний час.

Детальніше:«Зерна пам’яті»

 

24 листопада 2013 р. у Києві марш за євроінтеграцію закінчується мітингом на Європейській площі. Вперше відбуваються сутички протестувальників з бійцями «Беркута», застосовується сльозогінний газ. Опозиція заявляє, що продовжить протести.

Опарін Ілля: «Революція Гідності дала потужний поштовх до самопізнання й самореалізації українців в трьох основних аспектах, які має пройти кожна гідна нація: перегляд свого ставлення до власної мови, культури, історії. Мова має потужний вплив на формування культурного портрету суспільства, вирізняє його своєю оригінальністю з-поміж інших народів.

Детальніше:До вшанування Революції Гідності: студенти Інституту про події листопада 2013 року

На інтерактивній просвітницькій платформі Черкаського обласного художнього музею традиційно проводяться спільні заходи зі студентами ННІ історії, міжнародних відносин і філософії. Це – подіумні дискусії, обговорення, творчі  зустрічі студентів з художниками, виставки і проєкти яких виявились найбільш резонансними. Ці зустрічі ініціює Оксана Анатоліївна Пушонкова, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і релігієзнавства, залучаючи до модерації та роботи спікерів студентську молодь.

Проєкти Володимира Яковця у Черкасах – завжди подія. Особливо для тих, хто цікавиться філософією мистецтва. «DIALOGUES 10» – це проєкт постсучасного рівня, що презентує різні світоглядні платформи і парадигми мислення.

Детальніше:«DIALOGUES 10» Володимира Яковця – інтерв’ю до Міжнародного дня студента

21 листопада в Україні відзначається День гідності і свободи. В 2020 році це ще й сьомі роковини Євромайдану. Ця пам’ятна дата була встановлена Президентом України Петром Порошенко у 2014 році і є наступницею Дня Свободи, яке відзначалося протягом 2005-2011 років та було відмінене екс-президентом Віктором Януковичем. День гідності і свободи встановлений на честь двох подій, які відбувалися в Україні: Помаранчева революція у 2004 році та Революція Гідності 2013 року.  Пам’ятна дата затверджена аби в Україні утвердилися поняття ідеалів свободи, демократії, збереглась та передалась об’єктивна, національна історична пам’ять про долетворчі події, що відбувалися в ХХІ столітті.

Детальніше:21 листопада - День гідності і свободи