Hовини

Сьогодні, 26.11.2019 р., відбулося чергове засідання філософського гуртка ЧНУ ім. Б. Хмельницького на тему: «Феномен страху: філософський, соціологічний та психологічний аспекти». Особливістю даного заходу було те, що у підготовці, проведенні та дискусійному обговоренні взяли активну участь студенти другого курсу історичного відділення нашого інституту.

До розгляду були запропоновані різні питання («Чи є страх позитивним явищем людського життя?», «Звідки береться страх?», «Боротися чи приймати страх?» тощо), розроблялися плани майбутніх творчих та дослідницьких заходів. Засідання гуртка пройшло у невимушеній, жвавій атмосфері, учасники охоче брали участь у дискусіях, наводячи різні приклади та ілюстрації своїх тез і тверджень.

Детальніше:Відбулося засідання філософського ґуртка на тему: «Феномен страху: філософський, соціологічний та...

Інтерактивна просвітницька платформа
Черкаський обласний художній музей
Центр гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ імeні Богдана Хмельницького
 
Запрошуємо до Художнього музею  30.11.2019 р. на 14.00
(вхід вільний)
 
ЖАРТИ В КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИКАХ: МЕЖІ ДОПУСТИМОГО
 
    або ФІЛОСОФІЯ СМІШНОГО НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ
 
Запрошуємо долучитися до обговорення актуальної проблеми, яка для кожного, на перший погляд, навряд чи є проблемою. Адже жарти - це ж весело! Проте сміх, гумор і жарти у різних культурних світах свідчать як про стан суспільства, так і про рівень мисленнєвої культури в цілому. Дізнаємося про національні особливості жартів не лише як фольклорної основи певної культури, а й  інтернаціональної мови спілкування та взаєморозуміння. Про феномен "чорного гумору" та його функції у сьогоденні. Про візуальні форми медійних "приколів".
Чи є обмеження у жартах? Хто їх має встановлювати? І де проходить межа? Розглянемо феномен жартів з різних сторін. Спробуємо пожартувати... Інтригою залишається: з приводу чого і над чим саме?

Детальніше:ЖАРТИ В КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИКАХ: МЕЖІ ДОПУСТИМОГО

Днями у Каневі урочисто відзначили 80-річчя відкриття на Тарасовій горі Шевченківського меморіалу та 30-річчя надання Заповіднику статусу національного. До переліку урочистостей важливою подією ввійшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Шевченківський заповідник у Каневі: передумови становлення, традиції, шляхи розвитку». В вій взяли участь провідні шевченкознавці, музейні працівники, історики, краєзнавці з України та ближнього зарубіжжя.

На початку конференції прозвучали привітання від доктора історичних наук, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка, академіка Національної академії педагогічних наук Мельниченка Володимира Юхимовича, генерального директора Національного музею Тараса Шевченка у м. Київ Стуса Дмитра Васильовича, координатора громадського науко-просвітницького центру «Інститут Тараса Шевченка» м. Нур-Султан, Республіка Казахстан Дениса Аркадійовича Чернієнка, Касмкової Тетяни Олександрівни – від шевченкознавців із Оренбурга, з Російської Федерації.

Детальніше:Науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучилися до...

Директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича к.і.н., доцент Г. М. Голиш провів бесіду зі студентами 2-го курсу, присвячену вшануванню пам’яті жертв голодоморів.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.

Детальніше:Бесіда з другокурсниками

Круглий стіл на тему «Селянський опір політиці «суцільної» колективізації та Голодомору 1932-1933 років в Україні», присвячений Дню вшанування жертв голодоморів, відбувся в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії 22 листопада. Студенти послухали доповідь про громадянську активність і стратегічну поведінку в умовах конфлікту на прикладі тодішніх подій від аспіранта-історика Олексія Компанійця.

Розпочався захід зі вступного слова директорки ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталії Земзюліної:

— Сьогодні ми говоритимемо про волю, свободу, гідність. А також про те, як легко її забрати в ситуації, коли не можеш впливати й перестаєш бути особистістю. Що відбулося з українцями й чому саме з ними? Чому така велика кількістю українців зазнала нищення, знущання над собою, чому це допустили?

Наталія Іванівна озвучила найболючіші питання, на які належить дати відповідь українській історії. Вона зазначила, що якраз це буде обговорено на зустрічі.

Детальніше:До дня вшанування жертв голодоморів у ЧНУ відбувся круглий стіл

У роботі навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького особливе місце посідають спільні заходи із закладами освіти та громадськими об’єднаннями.

Цього разу відбулася зустріч дирекції інституту з учителями історії з міст і районів області, які проходять курсову перепідготовку в обласному інституті підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Директорка інституту Наталія Земзюліна ознайомила учителів з особливостями організації навчального процесу в інституті, обговорила перспективи співпраці щодо підвищення рівня викладання історії в школі.

У межах зустрічі в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії відбулася низка заходів: проведення ІХ історико-краєзнавчої конференції «Черкащина в контексті історії України» та презентація підручника з історії України від видавництва «Генеза».

Детальніше:Історико-краєзнавча конференція та презентація підручника: відбулася зустріч істориків ЧНУ з...

 Спогади випускників Інституту про події на Майдані:

"Для мене Майдан став уособленням єдиного українського простору, у якому можуть взаємодіяти як радикали, так і ліберали, як молоді, так і люди поважного віку, жителі столиці і інших населених пунктів України. Це символ української козацької самоорганізації і демократичності з справжнісінькою Січчю, сотнями і сотниками, козаками, стягами і звитягами. Ціла Україна вибухнула, коли сума протиріч часів Януковича набрала критичної маси, щоправда силою цього історичного вибуху скористались не ті люди, як треба і не для того. Але боротьба триває, поки живі носії ідеалів Майдану". 

учасник революції Гідності у Києві та Черкасах, 

випускник 2017 р., депутат міської ради Ведула Антон

Детальніше:Що для мене МАЙДАН?

У понеділок студентська громада продовжила святкування міжнародного свята «День Студента». Рада університету провела відому гру між дівчатами та хлопцями «Хто зверху». Було 8 раундів – команди вгадували відому музику, фільми, розбиралися у косметиці хлопці, а ось дівчата – між деталями для ремонту, звичайно дивоглядки та питання з приводу статистики. Цікавий був етап «Хто Я», де були історичні постаті. У запеклій боротьбі хлопці одержали перемогу, але різниця із дівочою командою не така й велика. У підсумку, нагороджували команд символічними призами – канцелярією, книгами та солодощами. А найактивніших студентів ННІ (не лише за підсумками гри) нагородили невеличкими стипендіями.

Детальніше:Підсумки гри "Хто зверху")

Дарина Грекало, студентка 2-В (спеціальність "міжнародні відносини") поділилася своїми враженнями від закордонного стажування:
"Польща вразила мене з самого початку, оскільки люди самі по собі розмірені й не квапливі, і абсолютно спокійно реагують на туристів.

Детальніше:Сторінка із життя "іноземних", але наших студентів...