Історія археологічного кабінету

Ми в Контакті: https://vk.com/public141615938  

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького заснований 1921 р. як Інститут соціального виховання і є наймолодшим в Україні національним (з серпня 2003 р.), а статус державного університету він отримав лише в 1995 р. (до того педінститут), тоді ж було засновано й історичний факультет (нині Навчально-науковий інститут історії і філософії). Молодий університет, тим не менше, успішно і динамічно розвивається в класичний університет, відійшовши вже далеко від рівня педінституту. Ось тому, коли влітку 1999 р. виникла потреба у створенні на історичному факультеті археологічного кабінету, археологічної лабораторії та постійнодіючої експедиції для проходження археологічної практики студентами-істориками, було запрошено фахового археолога М. П. Сиволапа. Незабаром до нього приєдналися колишні колеги по Черкаській Лісостеповій археологічній експедиції (ЧЛАЕ) О. В. Марченко і О. В. Васильченко. Все починалось з 3-4 експонатів, але вже у жовтні, за сприяння зав. кафедри новітньої історії проф. А. Г. Морозова, на базі експонатів з попередніх розкопок і розвідок М. П. Сиволапа була готова початкова експозиція. 1 березня 2000р., згідно наказу ректора, в університеті було офіційно засновано Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини (ЧАМ) та Археологічну лабораторію, керувати якими доручено Сиволапу М. П. А взагалі сама ідея створення у Черкасах археологічного музею виникла в надрах ЧЛАЕ ще 1987р., хоча у 1980-90рр. ця ініціатива колективу експедиції не була підтримана місцевим керівництвом. Ця ідея сформувалась під впливом таких відомих археологів-музейників, як О. М. Поль та Д. І. Яворницький, з діяльністю яких Сиволап М.П. ознайомився у 1985-86рр. під час археологічних розкопок на Cічеславщині та у подальші роки. При створенні музею було використано досвід і напрацювання у цій сфері колег з Дніпропетровського держуніверситету, археологічний музей якого М.П.Сиволап відвідав восени 1999 р. саме з метою запозичення досвіду.



   Влітку 2000р., на основі лабораторії, було організовано археологічну експедицію. За ці роки було проведено 12 польових сезонів на поселенні ямної культури Десятини, розкопках курганів епохи бронзи і скіфського часу, стоянок середнього і пізнього палеоліту, відкрито ряд раніш невідомих поселень і стоянок від епохи середнього палеоліту і бронзи до ранніх слов’ян.

   Археологічний кабінет та лабораторія за цей час пройшли значний шлях розвитку – експозиція була суттєво доповнена, нині вона містить експонати усіх епох і більшості археологічних культур від раннього палеоліту до XVIII століття з території Черкащини та прилеглих регіонів Середньої Наддніпрянщини. Експонати доповнено археологічними таблицями і фотографіями. У 2001р. розпочато створення археологічних фондів, котрі за ці роки поповнилися десятками тисяч нових експонатів з розкопок і розвідок авторів, а також пожертвами студентів і викладачів університету та окремих краєзнавців і любителів історії.

   Суттю першого етапу розвитку кабінету було створення першого варіанту експозиції, налагодження регулярних польових робіт та максимально можливе отримання якомога більшої кількості експонатів.

   З вересня 2003 р., після переїзду кабінету в більше приміщення, почався наступний етап його розвитку, основою якого стало оновлення і розширення другого варіанту експозиції, систематизація і опис фондових матеріалів, перетворення музею та лабораторії на справді науковий центр місцевого масштабу. У новому приміщенні, нарешті, з’явилося місце для розміщення археологічної лабораторії та фондів, тому стало можливим розпочати роботу по систематизації і опису набутого фондового матеріалу. Започатковано науковий архів та бібліотеку кабінету, організовано фототеку. Формуються допоміжні колекції: палеонтологічна, нумізматична, боністична, етнографічна, антропологічна, археозоологічна.

   У травні 2010 р. покладено початок реекспозиції кабінету, вперше з’явилися палеонтологічна, нумізматична та бібліографічної вітрин, було закладено основу третього варіанту експозиції у зв’язку із збільшенням кількості шаф-вітрин археологічної експозиції, а у січні 2011р. – і етнографічної експозиції. У листопаді 2011 р. було завершено електрифікацію (освітлення) вітрин археологічної експозиції.

   З моменту створення кабінету археологічні фонди комплектуються за колекційним принципом. Зберігається повністю весь матеріал з пам’ятки, включно керамічний, кам’яний та інший масовий інвентар, антропологічні та остеологічні колекції (у т.ч. вже визначені), зразки для радіокарбонного, палінологічного і ботанічного аналізів.

   Окрасою експозиції Археологічного музею ЧНУ є зразки динозаврової, палеогенової і мамонтової фауни, експонати з нововідкритої і найдавнішої в Черкаській області [6] середньопалеолітичної стоянки Ясівка (35-130 тис. рр. тому), ранньомезолітична колекція зі стоянки Дніпровець, посуд, знаряддя та статуетки трипільської культури, колекція зернотерок мідного, бронзового і раннього залізного віків, колекція кам’яних бойових сокир культур епохи бронзи (2-а за кількістю в області), посуд, прикраси, знаряддя ямної, катакомбної, багатоваликової, зрубної, білозерської та інших культур епохи бронзи, а також скіфського часу, зразки з Мельгуновського кургану (з котрого у 1763 р. розпочинався розвиток археології в Україні), амфори давньогрецького і римського походження, предмети озброєння скіфського, давньоруського та козацького часу, колекція посуду і фібул черняхівської культури з могильника Черкаси-Центр, зразки з нумізматичної і боністичної колекцій, етнографічні відповідники археологічних артефактів та багато іншого. Деякі з цих експонатів не мають аналогів у жодному з музеїв області або є дуже рідкісними.

  На початок 2012 р. фондова колекція археологічного кабінету нараховувала понад 30 тис. знахідок. Серед них матеріали з розкопок ряду ямних курганів краю, курганно-грунтового могильника білозерської культури біля с.Вергуни, могильника черняхівської культури Черкаси-Центр та ін. Значну частину фондів (понад 10 тис. знахідок) складають матеріали з розкопок вже згаданого ямного поселення Десятини, а також матеріали з розвідок і шурфувань з відкритих Сиволапом М. П. нововиявлених поселень і стоянок ямної культури. Також потрібно згадати досить великі колекції із затоплених водами Дніпра поселень Йовтух, УТОС-І і Макаряче (неоліт), Чехівка-XVII, Галицьке, Усть-Коврай, Шовковиця та ін. (ямна к-ра), Клинок, Чапаєвка-VIII і ІХ (КБК), Придніпровська-І (ямна і чорноліська к-ра), Топилівка (чорноліська к-ра), Кучугури V-ІХ (київська к-ра), Сагунівка-І (пеньківська культура), Голов’ятине-І, Леськи-І, Чехівка-І (черняхівська к-ра), Залізьки-ІІ (Русь) і т.д. Потрібно також виділити велику колекцію з пізньосередньовічного поселення Леськи-Мис під Черкасами. Найпізніший археологічний матеріал представлений знахідками ХІХ – поч. ХХ ст. з розкопок Сиволапом М. П. решток хати батьків Івана Піддубного в с. Красенівка на Чорнобаївщині.

Допоміжний фонд містить значні палеозоологічні матеріали, серед них найбільші з поселень Десятини і Попове Озеро та інших ямних поселень краю. Лише з поселення Попове Озеро походить 16219 фрагментів кісток вагою понад 60кг. Також тут зберігаються, як зазначено вище, антропологічні колекції, різні зразки для природничих аналізів. Палеоантропологічна колекція містить скелети дітей з поховань на ямному поселенні Десятини та рештки скелетів з ряду курганів епохи бронзи з розкопок Сиволапа М. П. 1990-х рр.

   Більшість археологічних фондових матеріалів ще не описані, але робота ведеться, зокрема, готуються до друку палеолітичні матеріали (разом з палеолітознавцем В. М. Степанчуком) [11; 12; 13], повністю опублікована колекція єдиного на Черкащині описаного пізньомезолітичного поселення Дніпровець [5], пізньосередньовічні знахідки з Леськи-Мис – кахлі з геометричним орнаментом, іграшки, скло [3; 7; 8] та Попового Озера [4], деякі матеріали з Десятин [9; 10; 14], Кучугур-ІХ [6], Дубинки-ІІ [2], могильника Черкаси-Центр [1].

  Проводиться, також робота в напрямку пам’яті археології: збираються матеріали до творчих біографій фахівців, що зробили внесок у розвиток археології краю. Крім того, на базі Археологічного музею вже шість разів проводилися сесії археологічної секції Черкаського осередку Наукового Товариства ім. Шевченка. На базі експонатів музею опубліковано (в Україні і за кордоном) близько двох десятків наукових статей, зокрема й студентами, пишуться курсові та дипломні роботи.

        Кабінет є навчальною базою підготовки фахівців історичного профілю в навчально-науковому інституті історії і філософії та популяризації минулого краю, розвитку у студентів відповідних професійних знань з археології. Територія Середньої Наддніпрянщини, і Черкащини зокрема, неодноразово протягом тисячоліть відігравала важливу роль в історичних і етногенетичних процесах як загальноукраїнського, так і світового масштабу, тому вона така багата на пам’ятки минулого.

      Завдання кабінету – подальша комплектація фондів, систематизація, опис, реставрація, вивчення і публікація фондових матеріалів за участю студентів університету, набуття ними передбачених навчальною програмою навиків основ камеральних робіт і лабораторного археологічного дослідження, фондової, реставраційної і експозиційної музейної роботи.

   Археологічний кабінет університету прийме матеріальну допомогу та допомогу у проведенні археологічних експедицій від усіх організацій, установ, фізичних і приватних осіб, котрі виявлять подібне бажання. Також кабінет прийме в дар як окремі експонати, так і цілі колекції: археологічні, палеонтологічні, етнографічні, нумізматичні і боністичні.

 В майбутньому, розвиваючи свій науково-дослідницький потенціал, збагачуючи експозицію, Археологічний кабінет Черкаського національного університету міг би стати окрасою університету, а з часом – культурним і науковим явищем регіонального значення.

Детальніше у відеосюжеті: https://www.youtube.com/watch?v=6R_ThaEa2WQ