- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У де
нь пам’яті героїв Крут торік викладач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Андрій Касян розповів про передумови битви та масштаби події 103-річної давності у програмі «Ранок на UA: Черкаси».
Запрошуємо переглянути сюжет «UA: Черкаси»:
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Нерішучість та непослідовність Центральної Ради призвели до того, що у важливий момент, коли вирішувалася доля Києва, вона могла розраховувати лише на багнети 420 студентів, гімназистів та юнкерів, більшість з яких загинула в нерівному протистоянні. Бій 29 січня 1918 р. під залізничною станцією Крути увійшов в історію України кровавими відбитками. З того часу минуло багато років та подій, проте й досі у цей день ми згадуємо, з біллю в серці, ті події і тих молодих людей, котрі полягли в бою.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Усім кмітливим та допитливим!
Якщо ви полюбляєте головоломки, пошук та прийняття нестандартних рішень, цікавинок, ВАМ ДО НАС!
Кафедра філософії та релігієзнавства оголошує про початок ІІ туру Всеукраїнської зимової вікторини для шкільного учнівства «Ігри розуму».
Вікторина триватиме з 28 січня 2021 року по 3 лютого 2021 року включно.
Відповідь має бути надіслана до 23:55 3 лютого 2021 року.
Результати вікторини оголошуватимуться на сайті кафедри, в Instagram та в групі Facebook.
Детальніше:Оголошується ІІ тур Всеукраїнської вікторини «Ігри розуму»
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Круглий стіл «Соборність України: студентський погляд на історичні та актуальні проблеми», проведений студентським парламентом КНУ імені Т.Шевченка 22 січня 2021 р. на платформі Google Meet, зібрав понад 70 студентів-істориків України. Активну участь у ньому взяли студенти нашого Інституту.
22 січня 1919 року – день єднання України і громадян, котрі, зважаючи на увесь тернистий шлях, спромоглись вибороти свободу і право на існування – бути єдиною нацією, а не лише етнічною спільнотою. Це день для істориків та усієї української нації має велике значення, адже Україна – це не про країну, а про довгу дорогу за П. Кулішем, біль і боротьбу за Т. Шевченка, любов народу до самоідентифікації та єдності за І. Франком. Соборність – питання ідеї та мети, народ країни який істинно заслужив на цілісність та світле майбутнє.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Незважаючи на карантин та дистанційку, співробітники кафедри історії України вже з початку 2021 року активно долучаються та проводять профорієнтаційну роботу зі старшокласниками шкіл області.
19 січня професорка Лариса Синявська, доцентка Оксана Мазур та старший лаборант Денис Хоменко, завітали на онлайн-урок до одинадцятикласників Опорного навчального закладу - Городищенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3. Співробітники кафедри розповіли старшокласникам про умови навчання в ЧНУ та спеціальності, які пропонує ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Як дізнатись щось цікаве про життя видатної людини? – Прочитати книжку, переглянути фільм, сходити на виставку. Ми пропонуємо інший варіант!
Ви можете знайти поради щодо принципів бухгалтерського обліку у Луки Пачолі, поринути в цікаве життя Чарлі Чапліна, відкрити для себе складний світ перекладу з Норою Галь, пережити труднощі виховання дітей разом з Антоном Макаренком, знайти цікаві факти з біографії Рут Гінзбург, перечитати вірші Тараса Шевченка і ще багато іншого! Подивіться акаунти видатних людей, які підготували наші студенти!
Якщо відкинути жарти, то студенти 2 та 3 курсів нашого університету, які вивчали міжгалузеву дисципліну «Логіка та юридичне мислення», підготували моделі акантів видатних людей в якості індивідуального завдання по темі «Поняття як форма мислення». Логічна структура поняття – зміст та обсяг – є однією з ґрунтовних в курсі логіки і не завжди легко дається для опанування. Студентам було запропоновано доповнити поняття візуальними формами. Подивіться, як творчо вони підійшли до виконання завдання.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Дорогі друзі!
Пролетіли новорічні свята та разом з ними завершилась Всеукраїнська вікторина для учнівства старших класів “Ігри розуму”.
Завдяки вашій допитливості та цікавості, прагненню до знань і щирої комунікації наша філософська спільнота збільшилась за ці дні майже на сто осіб.
Дякуємо вам за ваші нестандартні рішення, аргументовані відповіді та інтелектуальну гнучкість! Але вірна відповідь лише одна – шість повних вечерь.
Цьогоріч переможницею вікторини стала Олена Бабенко. Ми вітаємо Олену з абсолютною перемогою та очікуємо у стінах нашого університету для вручення призу.
Детальніше:Завершилась Всеукраїнська вікторина для учнівства старших класів “Ігри розуму”
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У листопаді 2019 р. науково-методична рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького розглянула проект Положення про українсько-польський науково-історичний центр. У січні вчена рада університету затвердила Положення. Кістяк центру склали викладачі, що займаються україно-польськими відносинами: професор Євген Сінкевич, професор Віталій Масненко, професор Вячеслав Боєчко, професор Наталія Земзюліна; аспірантка Катерина Будова і студенти спеціальності міжнародні відносини. У лютому 2020 р. Центр організував приїзд до університету доктора габілітованого Станіслава Стемпєня, який є радником міністра закордонних справ Республіки Польща Яцека Чапутовича. Ректором ЧНУ ім. Б. Хмельницького професором Олександром Черевко і Станіславом Стемпєнем було підписано договір про співпрацю нашого університету і Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.
Детальніше:Новий міжнародний проєкт українсько-польський науково-історичного Центру
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У
же 20 років на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького функціонує Науково-дослідний інститут селянства.
Науковці досліджують наукові проблеми, присвячені важливим аспектам життя українського селянства (як в їх історичній ретроспективі, так і тих, що стосується сьогодення). Очолює інститут професор Анатолій Морозов.
Діяльність Інституту відбувається в тісній співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією, Інститутом історії України НАН України, Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук України.
Тематика досліджень обіймає наступні напрями: Українська революція (1917-1921 рр.): селянський фактор; аграризм як селяноцентричний феномен Української революції 1917-1921 рр.; історичні форми ментальності, соціально-економічного та громадсько-політичного світогляду селянства; форми політичної самоорганізації українського селянства; аграрні перетворення в добу української національної української революції 1917-1921 рр.; концепція Великої селянської революції 1902-1933 рр.; історія української селянської кооперації; гендерні проблеми сільської місцевості; актуальні проблеми аграрної політики перехідного періоду.
Детальніше:Інститут селянства: плануються нові, актуальні для аграрного регіону напрями досліджень