- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Учасниками другого засідання проблемної групи «Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини» стали не тільки студенти 4 курс Інституту, а й учні 11 класу Черкаської спеціалізованої школи № 17 Аліна Степаненко і Іван Семинін.
В наступному році виповнюється 30 років розпаду двох багатонаціональних держав – Югославії і СРСР. План роботи гуртка скорегований на висвітлення причин, етапів, підсумків розпаду Югославії. У той же час, розгляд питань щодо зміни міжнародних відносин на Балканах у зв’язку з розпадом Югославії не є об’єктивним без аналізу розпаду СРСР. Визначення витоків тривалого непорозуміння між сербами і хорватами в Югославії, що було однією із причин розпаду країни, стало темою доповіді керівника проблемної групи доцента Олени Сухушиної.
Детальніше:Засідання студентської проблемної групи за участю учнів черкаської школи № 17
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, котрі зараз проходять тримісячне стажування в Гуманітарно-природничому університеті Яна Длугоша, м. Ченстохова, можуть побачити на власні очі церемоніал святкування польської незалежності. Так, Єлизавета Циганник зазначає: "На жаль, поточна ситуація з коронавірусом не дозволяє повномасштабно провести дійство, особливо під час останніх посилень карантину в Польщі. Та це не привід засмучуватися, адже патріотизм громадян видно неозброєним оком і без парадів – біло-червоні стяги майорять містом, розвіюючись над державними установами, приватними будинками та магазинами. Студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії дізнаються з перших вуст від провідних лекторів університету всю інформацію, котра стосується дня 11 листопада, та зможуть поглибити свої знання, обмінюючись міжнародним досвідом.
Детальніше:День національної Незалежності Польщі очима студентів-стажистів
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Детальніше:Викладачі Інституту долучилися до онлайн зустріч з циклу Кореспонденція мистецтв
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
2021 рік для Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — ювілейний. 100 років тому почала свій відлік його історія: від учительської семінарії, а потім від Інституту народної освіти з одним факультетом до сучасного класичного університету європейського рівня, навчально-наукового комплексу, центру освіти, науки, культури й духовності Черкащини.
Підготовка до відзначення ювілею вже триває. І хоч вчена рада університету на черговому засіданні перенесла дату урочистого святкування з лютого 2021 року на травень 2021 року, заходи, присвячені знаменній даті, відбуватимуться упродовж усього року.
Університет запрошує своїх випускників розділити свято. Адже історія закладу вищої освіти — це в тому числі історія його випускників. А їхні успіхи — це успіхи їхньої alma mater.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
11 листопада 1918 року Польща, яку протягом 123 років ділили між собою Росія, Пруссія і Австрія, здобула незалежність.
У листопаді 1918 року Велика війна наближалася до кінця. Вона підірвала могутність країн, які поділили Польщу. На той момент Польща вже домоглася часткового суверенітету: у Варшаві діяла Регентська рада (тимчасовий польський уряд), що заклав основи незалежності. 10 листопада 1918 року Пілсудський (перший голова відродженої польської держави), звільнений німцями з фортеці Магдебург, приїжджає до Варшави. 11 листопада він бере під свій контроль армію. 14 - отримує повну владу. Дискусія про те, яку дату вважати формальним набуттям незалежності, тривала довго. Незважаючи на тривалі дебати, вже в наступному 1919 році 11 листопада відзначали як день, який приніс Польщі незалежність. Статус національного свята ця дата отримала в 1937 році.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин ЧНУ ім. Б. Хмельницького вітає усіх з Днем української писемності та мови!- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Під головуванням директорки, докторки історичних наук, професорки Наталки Іванівни Земзюліної 3 листопада 2020 року о 14.00. у дистанційному форматі відбулося розширене засідання вченої ради ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, на якому розглянуто низку важливих питань.
Кандидатка історичних наук, доцентка, заступниця директора з навчальної роботи Світлана Іванівна Гальченко доповіла про специфіку роботи кафедр щодо навчально-методичного забезпечення навчального процесу в умовах дистанційного навчання.
Наталка Іванівна Земзюліна у своїй доповіді наголосила на необхідності активізувати профорієнтаційну роботу в інституті; підвищити вимоги до якості підготовки студентів та навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін в умовах дистанційної форми навчання. Вона підкреслила, що мотивація студентів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу і безпосереднім завданням трудового колективу ННІ. Також акцентувала, що важливим напрямком роботи інституту є підготовка до акредитації спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», а відтак, вдосконалення навчально-методичного забезпечення, розширення бази практик студентів міжнародників тощо.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Відповідно до плану роботи 03 листопада 2020 року о 13.00. у дистанційному форматі відбулося чергове засідання науково-методичної ради ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.
Засідання розпочала голова ради, д. і. н., професорка, директорка ННІ Наталка Іванівна Земзюліна, окресливши пріоритетні завдання роботи науково-методичної ради на час карантину.
Завідувачі кафедр повідомили про заплановану тематику магістерських, кваліфікаційних робіт стаціонарної та заочної форми навчання. Члени науково-методичної ради обговорили теми, відзначили належний рівень сформульованої тематики, схвалили її та рекомендували до упровадження в освітній процес.
К. і. н., доцентка кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Анжела Петрівна Іржавська наголосила на потребі запобігання академічному плагіату та висвітлила методи його виявлення у випускових студентських роботах.
Детальніше:Підсумки засідання науково-методичної ради ННІ МВІФ
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
3 листопада 2020 року відбулася підсумкова студентська онлайн-конференція за результатами виробничої практики спеціальності «Середня освіта – Історія» освітнього рівня «магістр». Конференція пройшла за допомогою платформи Google Meet.
Загальне організаційне керівництво практикою здійснював д. і. н., професор кафедри історії України Юрій Петрович Присяжнюк. Методичне керівництво та контроль за проходженням практики виконували викладачі кафедр, у яких це передбачено в навчальному навантаженні. На заході були присутні д. і. н., професорка, директорка ННІ МВІФ Наталка Іванівна Земзюліна, викладачі кафедр інституту, студенти.
Усі з задоволенням скористалися можливістю поспілкуватися на цьому заході, обмінятися думками щодо об’єктів, термінів, програми, змісту та результатів виробничої практики.
Детальніше:Відбулася підсумкова конференція за результатами виробничої практики
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студентський гурток ННІ МВІФ «За лаштунками історії мистецтв» в рамках чергового засідання відвідав концерт симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії. Студенти залишилися, як і завжди, у невимовному захваті від концерту з творів, підготовлених до ювілейних дат 4 композиторів: віденського класика Людвига ван Бетховена, пізнього романтика Макса Бруха, лідера відомої четвірки «Бітлз» Джона Леннона та українського генія 21 століття Мирослава Скорика.
В програмі концерту зал заповнений глядачами (згідно до вимог карантину) прослухав зокрема наступні шедеври:
- сила та велич кохання – Увертюра «Леонора №3» Л. ван Бетховена;
- ніби освідчення в коханні – Концерт для скрипки, альта та симфонічного оркестру М. Бруха,
- глибокий ліризм та відчуття самотності – «Карпатська рапсодія » М. Скорика,
- всі грані світлих почуттів – сюїта для симфонічного оркестру «Найкраще з «Бітлз» Д. Кастера.
Детальніше:Студенти гуртка «За лаштунками історії мистецтв» відвідали концерт симфонічного оркестру
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Якщо пандемія COVID 19 стала загрозою для світу лише у 2020, то популізм кинув виклик демократичним інституціям вже доволі давно. Але досі неясно, що із цим робити.
- Хто належить до «справжнього народу» і кому вигідна ненависть між групами?
- Як криза ідентичності стала рушієм нових суспільних рухів?
- Чому міжнародна спільнота не реагує на підміну демократії «демократурою»?
- Де шукати відповідь на ці питання? І чия це відповідальність?
Copyright © 2016-2022 ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Усі права застережені відповідно до чинного законодавства України.