Студент 3-го курсу освітньої програми “Прикладна конфліктологія” спеціальності 033 “Філософія” Олексій Величко у межах вивчення курсу “Соціологія конфлікту” та роботи Соціологічних студій “Школа інтерв’юера” провів соціологічне дослідження на тему: «Визначення ступеня соціально-політичної участі (залученості) студентської молоді ЧНУ ім. Б. Хмельницького».

В основу дослідження була покладена класифікація політичної поведінки відомого польського соціолога та політолога Єжи Вятра.

Науковий керівник – Зоя Шевченко.

Аналітична записка

«Визначення ступеня соціально-політичної участі (залученості)

студентської молоді ЧНУ ім. Б. Хмельницького»

Дане соціологічне дослідження проводилося з 7 по 19 жовтня 2021 року з метою визначення ступеня соціально-політичної залученості студентської молоді ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Під молоддю, згідно з чинним законодавством, ми вважаємо людей від 14 до 35 років. Результати опитування мали стати підґрунтям для розподілу респондентів на 5 типів: Аполітичні, Пасивні учасники, Спостерігачі, Критики та Активісти. Також нас цікавило, як різні типи респондентів ставляться до різних засобів політичної боротьби: від законних та ненасильницьких, до насильницьких та протизаконних.

Опитування було проведене за допомогою онлайн-анкетування. В ході дослідження було опитано 331 респондента/-ку, серед яких 107 чоловіків та 224 жінки.

Вікова структура респондентів:

Курс навчання респондентів:

З поданих вище діаграм видно, що не дивлячись на великий кількісний розрив між респондентами та респондентками, у відсотковому відношенні ми отримали фактично майже рівне представництво жінок та чоловіків за віком та курсом навчання.

Ми запропонували опитаним п’ять запитань, кожне з яких було, фактично, описом одного з типів політичної залученості, вказаних нами вище. Таким чином, було отримано наступні результати:

Як можна побачити з діаграми вище, різниця між абсолютними та відносними групами як однієї, так і різних статей не дуже велика. Також очевидним є такий кількісний розподіл людей за типами: найбільша група – Пасивні учасники, друга за кількістю – Спостерігачі, далі – Критики та Аполітичні, й останні за чисельністю – Активісти.

Розглянемо останнє питання, яке ми поставили респондентам з метою дізнатися, які засоби політичної боротьби вони вважають прийнятними:

Як можна побачити з діаграми вище, у питанні про політичні засоби також не спостерігається серйозного розриву між жінками й чоловіками, проте можна спостерегти тенденцію до того, що чоловіки більш схильні до розгляду насилля, як засобу політичної діяльності.

Нам було цікаво, чи присутня якась кореляція при виборі засобів політичної діяльності в середині самих груп. Тож ми вирішили співставити відповіді на питання 6 та на інші питання в середині груп.

Спочатку йшли ті респонденти, що виступали за законослухняну та принципово ненасильницьку позицію. В цій групі не можна спостерегти бодай якусь закономірність: за віковою структурою вона варіюється від 16 до 28 років, наявні представники усіх п’яти типів залученості від Аполітичних до Активістів. Якоїсь кореляції із факультетом навчання постулювати також не можна.

Наступна група респондентів стояла на позиції закону, а насилля розглядала лише як «засіб останньої надії» для самооборони, а не нападу. Ситуація тут подібна до першої групи: вікова структура доволі варіативна (від 16 до 31 року), також представлені усі п’ять типів залученості, «строката» структура факультетної приналежності також свідчить про відсутність якихось закономірностей у цій сфері.

З цими двома групами все зрозуміло. Нас, відверто кажучи, більш цікавило, чи можна знайти якісь кореляції у тих групах, що вважають прийнятними незаконні засоби політичної боротьби.

Перша така група вважала насильницькі незаконні засоби хоча й не бажаними, проте можливими у політичній діяльності. Вікова структура : від 17 до 26 років. Дана група не багаточисельна, тож можемо дозволити собі перерахувати усі типи залученості, що увійшли до неї : Аполітичні – 3, Пасивні учасники – 9, Спостерігачі – 5, Критики – 2, Активісти – 1. Представленість факультетів неоднорідна: по 2 особи з ННІ економіки і права; іноземних мов; інформаційних та освітніх технологій; міжнародних відносин, історії та філософії; педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва; 4 особи з факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем; 3 особи з ННІ природничих та аграрних наук та по 1 особі з ННІ української мови та комунікації й ННІ фізичної культури, спорту та здоров’я.

Остання група опитаних вважала насилля головним інструментом політичної боротьби. Вікова структура: від 17 до 20 років. Перерахуємо усі типи залучених у дану групу : Аполітичні – 1, Пасивні учасники – 1, Спостерігачі – 0, Критики – 1, Активісти – 1. Представленість факультетів неоднорідна: по 1 особі з ННІ інформаційних та освітніх технологій; міжнародних відносин, історії та філософії; української мови та комунікації та факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем.

Висновки

1. У контексті політичної залученості можна констатувати майже повну відсутність різниці між чоловіками та жінками.
2. Серед типів політичної залученості за кількістю переважає тип Пасивного учасника, друге й третє місце посідають Спостерігачі й Критики відповідно, передостаннє – Аполітичні, й останнє – Активісти.
3. Серед засобів політичної боротьби більшість респондентів надають перевагу законним та ненасильницьким діям – насилля як головний інструмент політичної боротьби розглядають лише 1-2% опитаних.
4. В процесі аналізу даних нам не вдалося встановити жодних очевидних закономірностей, що могли б хоч якось пов’язати обрану людиною спеціальність, її вік, стать, ступінь соціально-політичної залученості та прийнятні для неї засоби політичної боротьби, хоча це й не є повним запереченням можливості наявності таких закономірностей.
5. Багато людей потрапили в процесі типізації у відносну групу – це може означати, що вони або ще не визначились щодо власного місця у суспільно-політичному житті, або ж вони просто в силу обставин періодично виступають у ролі представників різних типів залученості.
6. Якщо розглядати отримані в даному дослідженні результати у конфліктологічному аспекті, то можна говорити про нейтрально-позитивний характер становища в середовищі студентської молоді: більшість людей або не сильно залучена в політичне життя, і тоді їм, в принципі, немає сенсу конфліктувати з приводу питань, що стосуються цієї сфери, або вважають засобами політичної діяльності право та ненасилля, що, навіть за виникнення конфліктної ситуації, сприятиме мирному вирішенню протиріч. Також дана ситуація є свідченням того, що студентська молодь не підтримує/не схильна до радикалізму.

Варто зазначити, що всі отримані результати стосуються конкретного закладу вищої освіти та конкретних студентів у конкретний момент часу. Не слід екстраполювати ці дані на інші ЗВО або робити занадто узагальнюючі висновки.

 

Джерело: http://philosophy.ck.ua/viznachennya-stupenya-socialno-politi/

• Попередня
• Наступна