Hовини

Як дізнатись щось цікаве про життя видатної людини?  – Прочитати книжку,  переглянути фільм, сходити на виставку. Ми пропонуємо інший варіант!

Ви можете знайти поради щодо принципів бухгалтерського обліку у Луки Пачолі, поринути в цікаве життя Чарлі Чапліна, відкрити для себе складний світ перекладу з Норою Галь, пережити труднощі виховання дітей разом з Антоном Макаренком, знайти цікаві факти з біографії Рут Гінзбург, перечитати вірші Тараса Шевченка і ще багато іншого! Подивіться акаунти видатних людей, які підготували наші студенти!

Якщо відкинути жарти, то студенти 2 та 3 курсів нашого університету, які вивчали міжгалузеву дисципліну «Логіка та юридичне мислення», підготували моделі акантів видатних людей в якості індивідуального завдання по темі «Поняття як форма мислення». Логічна структура поняття – зміст та обсяг – є однією з ґрунтовних в курсі логіки і не завжди легко дається для опанування. Студентам було запропоновано доповнити поняття візуальними формами. Подивіться, як творчо вони підійшли до виконання завдання.

Детальніше:Навчаємось цікаво!

Дорогі друзі!

Пролетіли новорічні свята та разом з ними завершилась Всеукраїнська вікторина для учнівства старших класів “Ігри розуму”.

Завдяки вашій допитливості та цікавості, прагненню до знань і щирої комунікації наша філософська спільнота збільшилась за ці дні майже на сто осіб.

Дякуємо вам за ваші нестандартні рішення, аргументовані відповіді та інтелектуальну гнучкість! Але вірна відповідь лише одна – шість повних вечерь.

Цьогоріч переможницею вікторини стала  Олена Бабенко. Ми вітаємо Олену з абсолютною перемогою та очікуємо у стінах нашого університету для вручення призу.

Детальніше:Завершилась Всеукраїнська вікторина для учнівства старших класів “Ігри розуму”

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Детальніше:День соборності України

 У листопаді 2019 р. науково-методична рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького розглянула проект Положення про українсько-польський науково-історичний центр. У січні вчена рада університету затвердила Положення. Кістяк центру склали викладачі, що займаються україно-польськими відносинами: професор Євген Сінкевич, професор Віталій Масненко, професор Вячеслав Боєчко, професор Наталія Земзюліна; аспірантка Катерина Будова і студенти спеціальності міжнародні відносини. У лютому 2020 р. Центр організував приїзд до університету доктора габілітованого Станіслава Стемпєня, який є радником міністра закордонних справ Республіки Польща Яцека Чапутовича. Ректором ЧНУ  ім. Б. Хмельницького професором Олександром Черевко і Станіславом Стемпєнем було підписано договір про співпрацю нашого університету і Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.

Детальніше:Новий міжнародний проєкт українсько-польський науково-історичного Центру

Уже 20 років на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького функціонує Науково-дослідний інститут селянства.

Науковці досліджують наукові проблеми, присвячені важливим аспектам життя українського селянства (як в їх історичній ретроспективі, так і тих, що стосується сьогодення). Очолює інститут професор Анатолій Морозов.

Діяльність Інституту відбувається в тісній співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією, Інститутом історії України НАН України, Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук України.

Тематика досліджень обіймає наступні напрями: Українська революція (1917-1921 рр.): селянський фактор; аграризм як селяноцентричний феномен Української революції 1917-1921 рр.; історичні форми ментальності, соціально-економічного та громадсько-політичного світогляду селянства; форми політичної самоорганізації українського селянства; аграрні перетворення в добу української національної української революції 1917-1921 рр.; концепція Великої селянської революції 1902-1933 рр.; історія української селянської кооперації; гендерні проблеми сільської місцевості; актуальні проблеми аграрної політики перехідного періоду.

Детальніше:Інститут селянства: плануються нові, актуальні для аграрного регіону напрями досліджень

В 2020 році Черкаський національний університет ім. Б Хмельницького, ННІ міжнародних відносин історії та філософії уклали угоду про співпрацю з громадською організацією «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» (Non-government organization «Scientific Society of Diplomacy and International Relations»). Підписання офіційної угоди, стало наслідком тісної співпраці науковців в дослідженні історії дипломатії та міжнародних відносин, організації просвітницьких заходів з популяризації зовнішньополітичної діяльності українських дипломатів, меценатів, представників діаспори. 

Детальніше:Отримали подарунок від партнерів

Час спливає, новорічні свята завершуються. Ще стоять в оселях ялинки-красуні. Кожен традиційно «розбирає» ялинку в певний, визначений час…

До речі, коли ви це робите? Після старого Нового року? Після Водохреща? Або після 8 березня?)) Перш ніж зробити це, пригадайте, як ви її наряджали.  Ялинка в Новий рік має символічне значення. Ми наповнюємо її смислами через те, чим її прикрашаємо: яскравими іграшками,  цукерками, горіхами та створеними власноруч чарівними артефактами. В когось досі стоять дід Мороз та Снігуронька з ватним наповненням, родом з радянської доби… А в когось ще лишилися поодинокі іграшки, ті, що до болю знайомі, пронизливі свідки нашого дитинства…. А чим саме прикрашали ялинку в цьому році ви? Якими подарунками долі?

Детальніше:Логотерапія мистецтвом: Новорічна піраміда бажань

13 січня відбулася онлайн-конференція кафедри філософії та релігієзнавства та випускових класів Черкаської спеціалізованої школи №18 імені В’ячеслава Чорновола на платформі Google Meet.

Метою модераторів зустрічі, доцентів кафедри Володимира Процишина та Павла Кретова було пояснити, чому практична філософія і конфліктологія актуальні та перспективні на ринку праці і чому професії, які оперують «людським символічним капіталом» (human symbolic capital), у XXI столітті переважатимуть традиційні, а також розповісти про можливості самореалізації, які надає навчання в ЧНУ ім. Б. Хмельницького, ННІ міжнародних відносин, історії і філософії, та випусковій кафедрі філософії та релігієзнавства.

Детальніше:Відбулася онлайн-конференція для випускових класів Черкаської спеціалізованої школи №18

Всеукраїнська інтернет-конференція «Вектори науково-творчої діяльності академіка Агатангела Кримського» відбудеться 14 січня.

Ініціатори й організатори конференції — науковці ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, ННІ української філології та соціальних комунікацій ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

Місце проведення: онлайн-платформа Google Meet.

12 січня традиційно відзначають День українського політв'язня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання.
Ця дата була визначена у 1975 році за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали невипадково. Адже трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий «генеральний погром». Це були масові затримання та арешти українських дисидентів, які боролись за незалежність України, а своєю творчістю та діяльністю доводили, що ідеологія радянської людини – це міф. Тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець. Усі вони отримали 7 років ув’язнення та 5 років заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду».

 «Богдан Хмельницький та його епоха» — відеофільм під такою назвою побачив світ у ювілейний для Великого Гетьмана України рік.

Історико-просвітницька стрічка до 425-річчя від дня народження нашого славного земляка Богдана-Зіновія Хмельницького створена обласною організацією Національної спілки краєзнавців України спільно з телерадіокомпанією «Ільдана» відповідно до розробленої управлінням культури та охорони культурної спадщини облдержадміністрації програми підтримки творчих спілок.

Детальніше:Науковці ЧНУ — ініціатори й учасники ще одного проєкту до ювілею