Hовини

19 березня 2020 року у передачі “У фокусі подій” ТРК “Ільдана” взяв участь доцент кафедри Павло Кретов.

Було обговорено місце Черкащини на філософській мапі України і світу, актуальність філософії для сьогодення та її потенціал для самореалізації людини назагал і молоді зокрема, в контексті відкриття  нових навчальних програм кафедри філософії та релігієзнавства ННІ МВІФ (Прикладна конфліктологія (бакалаврат), соціогуманітарна аналітика та основи логотерапії (магістратура).

Щира подяка ведучій, знаній тележурналістці В. Рабцун.

Детальніше:Павло Кретов у передачі “У фокусі подій” ТРК “Ільдана”

Продовжуючи серію публікацій про випускників нашого ННІ, ми звернулися до Інни Корольової, яка ще зовсім недавно була однією із найкращих студенток Інституту:

"ЧНУ ім. Б. Хмельницького – моя alma mater. Ще у 2018 р. я отримала ступінь магістра Історії та археології, відтоді моє життя повністю пов’язане із улюбленою професією. Зараз я працюю вчителем історії в Черкаському колегіумі «Берегиня» та навчаюся в аспірантурі КрНУ ім. М. Остроградського.

Досвід вчителювання – безцінний, адже він вимагає не лише знань, але й неабиякої кмітливості та психологічної майстерності. Для мене це важливо, позаяк моя майбутня кандидатська дисертація поєднує в собі не лише історичні, але й психологічні аспекти. В майбутньому я планую розвиватися як фахівець, щоб прославити свою країну далеко за її межами.

Наукова діяльність потребує натхнення та енергії. Цей баланс врівноважую своїм хоббі - вишиванням. Навряд чи я колись монетизую свою творчість, адже займаюся нею для душі".

Бажаємо Інні успіху та кар'єрного зростання! 

Засідання студентської наукової проблемної групи «Актуальні питання світових війн ХХ століття» (керівники доценти Овчаренко О. І., Сухушина О. В.) завжди є доцільним доповненням до засвоєння курсу міжнародних відносин. Запрошуємо всіх студентів, кого цікавлять міжнародні відносини періоду Другої світової війни на чергове засідання (після завершення карантину).

Тема доповіді студента 4 курсу Максима Черкащенко «Візит В. Молотова до Берліна 12–13 листопада 1940 р. і загострення радянсько-німецьких відносин».

 

Українським студентам та науковцям пропонують продовжити навчання або дослідження у закладах вищої освіти Латвії впродовж 2020/2021 навчального року. Про це повідомляють на сайті МОН. Вони також зможуть пройти навчання у літній школі.

Податися на участь у державній стипендійній програмі можна до 1 квітня 2020 року.

Детальніше:Літня школа в Латвії

Із метою запобігання  поширенню на території України коронавірусу COVID-19, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», наказу Міністерства освіти і науки України № 392 від 12 березня 2020 року «Про забезпечення виконання профілактичних і протиепідемічних заходів», розпорядження Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України «Щодо проведення інтелектуальних студентських заходів» № 22.1/10-713 від 12.03.2020 року було ухвалено рішення про перенесення дат проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з історії серед студентів класичних і педагогічних університетів зі спеціальності «Історія та археологія». Другий етап Олімпіади, запланований  на 5–8 квітня 2020 року відбудеться 24–27 травня 2020 року.

24 травня – заїзд, реєстрація, поселення учасників Олімпіади;

25 травня – вирішення тестових і творчих завдань із всесвітньої історії та археології;

26 травня – вирішення тестових і творчих завдань із історії України та археології;

27 травня – підведення підсумків, від’їзд учасників Олімпіади.

Детальніше:ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з історії перенесено на 24-27 травня 2020 р.

Наш ННІ активно долучився до конкурсу читців поезії Тараса Шевченка, який проходив 11 березня 2020 р. у стінах ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Кожен учасник мав свою особливість і у виконанні, і в сприйнятті творів Великого Кобзаря.

Справді талановито уривок із поеми «Гайдамаки» продекламував студент 1-А групи Сергій Криворучко. Кожне промовлене слово, кожна зміна інтонації, кожен жест демонстрували те, наскільки близько до душі йому цей твір.

Гаган Ревека (1-Б курс), як майстер українського слова, уміло продекламувала вічну поезію "І мертвим, і живим, і ненародженим...". Ревека щиро та емоційно висловила заклик щодо єдності нашої нації. Зауважимо, що не тільки краса виконання, а й природний український дівочий магнетизм переконував у актуальності ідеї.

Сповненим внутрішнього болю та переживань був виступ студента 1-А групи Опаріна Іллі. У його виконанні вірш «Мені однаково» став віковим меседжем до кожного з нас: «Україна понад усе».

Надзвичайно ніжно та водночас трагічно прочитала вірш «Хустина» студентка 1-А групи Гоцман Наталія. Вона настільки перейнялася подіями твору, що збоку здавалося, ніби їй довелося самій усе це пережити, — так емоційно прозвучав він.

Майстерно твір «Подражаніє 11 псалму» прочитав Богун Максим, староста групи 1-Б. Він, із притаманним спокоєм і рівновагою, зміг не тільки підняти важливу проблему, але і справити чудове враження як на глядачів, так і на журі.

Капустинська Іванна, студентка 1-В групи, пройнялася проблемою твору «Гайдмаки» і розповіла уривок «Гомоніла Україна». Із вуст тендітної дівчини він зазвучав ще більш трагічно та серйозно.

Неможливо передати словами яскравість і емоційність виступу Максима Попова, студента 2-Б групи. Він як справжній історик обрав твір «Тарасова ніч» і розповів його з таким запалом, з такою майстерністю, що аудиторія замовкла та уважно слухала кожне слово. Його було неможливо не слухати! Тому й не дивно, що він виборов перше місце.

Детальніше:Студенти ННІ взяли участь у "Шевченкіані-2020"

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького пам’ятає подвиг українських добровольців.

Український добровольчий рух виник у найтяжчі години для держави — навесні 2014 року. Це унікальне явище не тільки для України, але й в історії сучасних збройних конфліктів. Саме добровольці стали для суспільства символом героїзму, патріотизму та відваги. День українського добровольця — свято, встановлене Верховною Радою України 17 січня 2017 року. Його мета — вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Серед тих, хто добровільно пішов захищати Батьківщину, є й студенти та випускники ЧНУ. Ми вдячні українським патріотам: Андрію Грицаченку, Євгену Завгородньому, Дмитру Котомчаніну, Олексію Коліснику, Олексію Семенюку, Дмитру Соляренку, Ользі Тарасовій, Віталію Якубцю, Олександру Гриценку, Олександру Вертецькому, Олександру Дорошу, Артему Шаріпову, Віталію Каракаю, Анатолію Галушці, Сергію Будкову, Вячеславу Чорному, Андрію Піпці, Вячеславу Ускову, Владиславу Бублію, Ігору Перехресту, Роману Праведному, Євгенію Волошину, Олександру Ковальову, Вадиму Мазніченку, Сергію Баграновському, Тарасу Шевченку, Ярославу Платміру та багатьом іншим.

Особливо дякуємо і схиляємо голову перед випускниками В’ячеславом Гагою, який загинув у боях за Донецький аеропорт у січні 2015 року, та Сергієм Єпіфановим, який віддав своє життя біля Маріуполя влітку 2014 року.

Ви — наші герої!

Колектив ННІ міжнародних відносин, історії  і філософії приєднується до привітань з нагоди Дня українського добровольця.

Немає більш благородної місії, ніж захист свого народу, рідної землі. Ви, герої, загартовані війною, перші добровольці у новітній українській історії отримали виклик і прийняли бій.

Вічна Пам’ять тим, хто віддав життя на полі бою, і Слава тим, хто пішов і далі захищати Батьківщину.

Пишаємось нашими студентами, які виконавши громадянський обов'язок по захисту Батьківщини, зайняли гідне місце  в славній історії України! Низький вам уклін!

Детальніше:З Днем українського добровольця!

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького оголошено карантин.

Про це йдеться у наказі ректора університету від 12.03.2020 №59.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», листа Міністерства освіти і науки України від 11.03.2020 №1/9-154 тимчасово з 12.03.2020 по 03.04.2020 призупинено відвідування університету здобувачами вищої освіти та запроваджено низку профілактичних заходів.

Освітній процес в університеті триватиме. Науково-педагогічних працівників та студентів частково переведено на виконання наукової, методичної та організаційної роботи у дистанційному режимі.

Детальніше:Увага! Карантин!

 

У Літньому таборі зберуться близько ста учасників. Усі вони братимуть участь у різноманітних інтерактивних та освітніх заходах. Ці заходи будуть спрямовані на те, аби підкреслити європейські громадянські цінності і сприяти співробітництву, взаєморозумінню між культурами і толерантності у молоді в регіоні Східного партнерства.

Заявки приймаються до 16 квітня 2020 року (до 00:00, GMT + 4).

Від часу створення у 2018 році Літній табір уже прийняв 200 молодих представників з 15 країн. Європейська школа Східного партнерства є флагманським проектом Європейської Комісії в регіоні Східного сусідства і одним із 20 ключових завдань Східного партнерства на період до 2020 року

Детальніше:Літня школа в Грузії

У четвер, 5 березня на інформаційному  майданчику черкаського  Ambroshub’у відбувся інтерактивний симпосій “Правда, Постправда, Істина: межі інтерпретації”.

Активна міська молодь, студентство, освітяни та працівники культури, музеїв міста, представники політикуму долучилися до обговорення маніфестованих питань.

Спікер П. Кретов  розгорнув  проблематизовані  поняття,   модератори З. Шевченко, О. Пушонкова, О. Дубина, А. Дементьєв актуалізували і загострили їх аналіз. До обговорення долучились доценти кафедри філософії та релігієзнавства Олена Астапова, Володимир Процишин та випускник кафедри, засновник Філософського клубу «Етос» черкаського міського ресурсного центру Олег Поліхов.

Окресливши онтологічний, епістемологічний, екзистенціально-суб’єктний та ідеологічний аспекти постправди, товариство дійшло консенсусу:  “Коли ми говоримо про постправду ХХІ ст., то цей феномен передбачає насамперед не епістемологічний і не онтологічний, а ідеологічний та ідентичнісний  контекст.

Детальніше:Відбувся інтерактивний симпосій “Правда, Постправда, Істина: межі інтерпретації”