Hовини

Міжнародний освітній центр Safety Park відкрив набір на #Курс100, що містить 15 програм з безпеки від експертів-практиків.

Safety Park презентує в Україні сучасні міжнародні стандарти, інструменти, алгоритми та засоби безпеки, визнані у всьому світі.

Випускники отримають сертифікати від українських та міжнародних організацій, які визнаються в Україні та закордоном.

Навчання триватиме з травня по вересень 2020 року включно.

Детальніше:Анкета для кандидатів на вступ до освітнього центру Safety Park на #Курс100

Кафедра філософії та релігієзнавства з 5 по 8 травня 2020 року о 15.00 проводитиме онлайн-годину відкритих дверей.

Зайти на кафедру можливо буде за посиланням: https://us04web.zoom.us/j/71162293312?pwd=amxMWFJ2VWdaZC9hOW5tcGhCOTcwdz09

Ідентифікатор конференції: 711 6229 3312

Пароль: 6tYsTT

Детальніше:Запрошуємо на онлайн-годину відкритих дверей!

Державна служба якості освіти проводить опитування викладачів та студентів закладів вищої освіти щодо дистанційного навчання в умовах карантину

 

Опитування проводиться з метою виявлення проблем, які є загальними для освітянської спільноти, пошуку шляхів їх вирішення, а також визначення основних тенденцій подальшого розвитку процесів використання технологій дистанційного навчання.

Анкети анонімні.

Відповіді приймаються з 23 квітня до 05 травня 2020 року.

Посилання на анкети розміщено на головній сторінці сайту НМВ (з сайту ЧНУ ⇒ Університет ⇒  Освітня діяльність)

Детальніше:Опитування викладачів та студентів щодо дистанційного навчання в умовах карантину

Наприкінці минулого року три групи студентів першого курсу ННІ міжнародних відносин, історії та філософії самовіддано трудилися над розробкою плану прийому на Черкащині делегацій із Республіки  Польща, Республіки Казахстан та Федеративної Республіки Німеччини. Необхідно було передбачити всі аспекти протокольних заходів, розміщення, розробку офіційних підсумкових документів, організацію відпочинку, екскурсійної програми, продемонструвати ерудицію і знання історії рідного краю тощо. Відбувся публічний захист підготовлених портфоліо.

А потім була здійснено навчальне виїзне заняття до Канівського національного шевченківського заповідника, де відбулася панельна дискусія «Особистість дипломата», яку провели заступник генерального директора заповідника, Посол України у Республіці Білорусь (2007-2010 рр.) Ігор Ліховий та професор Черкаського національного університету, перший секретар Посольства України у Республіці Казахстан (2003-2006 рр.) Анатолій Чабан. Це лише один епізод із наповненого цікавими знаннями і незабутніми враженнями студентське життя майбутніх дипломатів.

Детальніше:Підготовка фахівців-міжнародників у Черкаському національному університеті імені Богдана...

Людині властиво забувати події минулого. Навіть найбільші катаклізми згодом притупляються в її пам’яті, особливо коли відбувається зміна поколінь. Але в цьому випадку сумна подія, що трапилася 26 квітня 1986 року, — це не тільки минувшина, а й сьогоднішнє та прийдешнє. Ворогом тут є не лише наслідки вибуху 4-го реактора Чорнобильської АЕС, а й колективна пам’ять, яка в умовах інформаційного суспільства стала об’єктом постійного маніпулювання людською свідомістю.

Чорнобиль — це трагедія планетарного характеру «в 300 Хіросім», до того ж фактично без терміну давності. Проте маємо розуміти, що насамперед це наша біда, з якою доведеться жити багатьом-багатьом поколінням українців.

Чорнобиль показав, настільки крихким є світ у наш час, наразі якою небезпечною є державна політика світових диктаторів, що з егоїстичних мотивів тримають суспільство, громадськість, а нерідко навіть спеціалістів у невіданні.

Детальніше:34 роки Чорнобильській трагедії: пам’ять і уроки

Шановні учнівство та студентство!

Звертаємо вашу увагу на те, що конкурс “Філософ і Я” продовжено до 10 травня включно через карантинні заходи.

Бажаємо вам здоров’я, успіхів та чекаємо із нетерпінням на ваші роботи!

Детальніше:Конкурс “Філософ і Я” продовжено!

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас представити міжнародній науковій спільноті результати своїх досліджень у матеріалах VІ Міжнародного круглого столу на тему: «Наука та інноватика: вітчизняний і світовий досвід»,

(13 травня 2020 року)

Мета: конструктивний обмін науковими ідеями, популяризація принципів академічної доброчесності, ґрунтовний аналіз актуальних наукових проблем, апробація результатів досліджень.

Напрями досліджень

1.Академічна доброчесність.

  1. Університетська наука в європейському просторі.
  2. Напрями отримання фінансової підтримки для проведення наукових досліджень (гранти, програми, бюджетне фінансування).
  3. Інноваційні підходи до залучення молоді до наукових досліджень.
  4. Дослідження молодих учених.

    Детальніше:Інформаційне повідомлення

Шановне студентство!

Пропонуємо до вашої уваги статтю Олени Астапової “Аргументація прийняття рішень або знаковий фон практичного аргументу”. Викладений у публікації матеріал є корисним і цікавим доповненням аудиторного матеріалу.

Стаття розглядає аргументативні стратегії прийняття рішень в соціальному контексті. Коректуючи наше життя, цифрова епоха змінює звичні нам знакові системи. Серед останніх виокремлюється текст, являючи собою результат значень, змодельований нами як екземпляр цієї системи. Аналіз тексту дозволяє нам розшифрувати семіотичні властивості не тільки ситуації, в якій він існує, але й спрогнозувати ту, в якій мета цього тексту буде реалізована.

Детальніше:Аргументація прийняття рішень або знаковий фон практичного аргументу

У ці світлі Великодні дні доречно розповісти про наукову проблему «Сяйво», яку активно досліджують викладачі та аспіранти кафедри археології, а також члени студентського археологічного клубу Інституту міжнародних відносин, історії та філософії.

В ході її детального опрацювання вже сьогодні отримано цікаві результати, пов’язані з появою перших паростків християнства в Україні, не де-інде як на території сучасної Черкащини, а ще точніше - в межах уславленої протостолиці прадавньої української (антської) держави, – Мотронинському городищі. Його мешканці ще у VІ-V ст. до н. е. підтримували активні торгові стосунки з провідними містами-державами Еллади.

Визначну роль Мотронинського городища (як саме столичного) переконливо показав Ю. Павленко у своїй ґрунтовній, суто академічній, монографії «Передісторія давніх русів у світовому контексті». Цю концепцію, до речі, поділяв й такий знаний фахівець, як академік Борис Рибаков, якого аж ніяк не можна запідозрити у «місцевому» патріотизмі.

Детальніше:"Сяйво": дослідження паростків християнства в Україні

Дорога університетська громадо!

Щиро вітаю всіх зі світлим Христовим Воскресінням!

Цього року Великдень ми відзначаємо в особливих умовах. Змінився звичний плин життя. Ми ізольовані одне від одного, від батьків, друзів, від наших студентів. Але кожен із нас мобілізував свої знання, зусилля і можливості, щоб організувати освітній процес, забезпечити функціонування університету. Знаю, що це непросто. Але щодня переконуюсь, що ми успішно долаємо виклики. Молодше покоління викладачів впевнено застосовує дистанційні технології в навчанні студентів, старше покоління — наполегливо їх опановує, але не втрачає зв'язок зі своїми студентами. А студенти і вчаться, і встигають паралельно демонструвати свої таланти, і займаються суспільно корисною діяльністю: закликають охороняти довкілля, дотримуватися правил карантину, беруть участь в благодійних та волонтерських акціях. Тож маю достатньо підстав пишатися своїм колективом.

Детальніше:З Великоднем!

У 1983 році Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам'яток та визначних місць. Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину".

В Україні цей день має назву − День пам'яток історії та культури.

Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.

Детальніше:18 квітня - День пам'яток історії та культури