- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії не тільки вчаться та займаються науково-дослідною діяльністю, а й випробовують себе у ролі засновників, головних редакторів, членів редколегії та авторів статей власної студентської газети.
Протягом 2013–2015 рр. в інституті виходила друком історична газета «СтудОк», засновником якої була студентська Рада ННІ історії і філософії. Перші кроки до заснування газети були нелегкими. Окремого приміщення не було, тому редколегія розміщувалася в каб. 519а на п’ятому поверсі І корпусу університету (кабінет заступників директора інституту), тираж був невеликий – всього 50 примірників. До редколегії входили старости та студенти різних курсів: Анастасія Шаматова, Марія Шевченко (заступник головного редактора), Владислав Нечуйвітер (графічний редактор), Богдана Ключник, Анастасія Кузьменко, Тетяна Слободяник, заступник директора з наукової роботи к.і.н., доц. Іржавська А. П. (науковий керівник). Головним редактором газети був натхненник та рушій ідеї створення студентської історичної газети Ілля Чупілка. Усі засновники газети – це успішні випускники інституту, які сьогодні плідно займаються своєю професійною діяльністю і з теплотою згадують ті спільні звершення і здобутки під час навчання.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
11 квітня 2020 року відбулося експериментальне засідання генеалогічної студії. В умовах карантину, замість традиційного зібрання, було проведено скайп-конференцію.
Під пильною орудою Лариси Григорівни Лисиці, студенти дискутували на тему соціальних відносин у різні епохи та практикували складання родоводів на прикладі героїв популярних фільмів. У поєднанні з науковими доповідями, члени літературної студії змогли продекламувати свої нові вірші.
Експеримент вдався. Всі учасники скайп-конференції задовольнили свої пізнавальні потреби та отримали позитивні емоції.
Таким чином, незважаючи на карантин та тимчасові незручності, робота у гуртках студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії триває.
Максим Попов,
студент 2-Б
Детальніше:Відбулося експериментальне засідання генеалогічної студії
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» оголошують старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років».
Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху. Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.
На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Доцент кафедри філософії та релігієзнавства Оксана Пушонкова презентує своє дослідження "ВІЗУАЛЬНІСТЬ І НАНО-МИСТЕЦТВО (за мотивами концептуальних проектів Оксани Чепелик)".
Наводимо найцікавіші фрагменти публікації.
Оксана Чепелик, відома українська художниця, письменниця, архітекторка з 90-х років ХХ ст. відома усьому мистецькому бомонду як авторка оригінальних концептуальних проектів, яка свою практику презентує як соціально-критичну [1]. Гендерна проблематика завжди була присутня в її роботах. Так на конференції «Сучасне мистецтво: трансценденції майбутнього» (травень, 2009) року вона викликала неабиякий резонанс своєю доповіддю та візуальною презентацією (Стаття «Мистецька візуальність: відображення гендерної проблематики в українському сучасному мистецтві» опублікована у журналі «Міст») [2].
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студентський гурток «За лаштунками історії мистецтв» ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького вирішив долучитися до флешмобу «Відомі шедеври» за допомогою підручних засобів.
Варто зазначити, що Каліфорнійський Музей Ґетті знайшов спосіб розважити людей під час карантину і запустив у мережі флешмоб, який полягає у відтворенні відомих картин за допомогою речей, що знаходяться вдома. Так, для участі у челенджі потрібно обрати шедевр або ж улюблений твір мистецтва, який хочеться повторити. Необхідно підібрати деталі, що максимально копіюють елементи на картині, і повторити їх подібно до оригіналу.
Детальніше:Учасники студгуртка ЧНУ відтворювали шедеври мистецтва
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Не буде перебільшенням твердження про те, що в житті кожного першокурсника-археолога Інституту міжнародних відносин, історії та філософії була хвилина, коли він, кинувши погляд у вікна 501 аудиторії (археологічного музею), - зовсім по-новому вдивлявсь у здавалося б добре знайомий краєвид, який відкривається з 5-го поверху головного корпусу університету на величезний простір Борисфена - Дніпра - Славутича.
По-новому тому, що приходило хвилююче усвідомлення, а справді ж: із усієї багатотисячної спільноти молодих істориків Європи, на всьому континенті, лише їм, дівчатам і хлопцям, які сидять в цій затишній аудиторії, поталанило прямо із її вікон вдивлятись на той уславлений шлях із "варяг в греки", який протягом багатьох століть був пуповиною економічних, політичних, культурних, релігійних - власне всієї сукупності цивілізаційних процесів Європи.
Тож немає нічого дивного, що сьогодні, в умовах достатньої кількості часу, студенти-археологи, використовуючи величезні інформаційні ресурси Інтернету, в якому сконцентровано безліч колись практично недоступних для них або просто розпорошених джерел, прямо із домівок продовжують працювати над низкою цікавих аспектів комплексної науково-дослідної проблематики кафедри археології та Центру археологічних досліджень - "Вікінги".
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Метарелігійність українства, його «культурна душа» здавна пов’язані з культом матері від Великої Богині часів язичництва трипільської культури до матері Божої в християнстві – між якими безліч проміжних образів. Вся християнська Україна впродовж своєї історії жила й живе в атмосфері глибокої віри в заступництво Матері Божої. Згадаймо, що Десятинна церква, яку збудував в Києві князь Володимир, була присвячена Пресвятій Богородиці. Особливий «етнорелігійний статуc» культ Богородиці набув у часи, «коли матір Божа була визнана покровителькою та заступницею українського козацтва» [1, с. 25]. Її шанування характеризують високі моральні цінності та зв’язок з архетипами Сонця, Матері, Серця. На іконах XVII– XVIII ст. вона зображена поряд з Лазарем Барановичем, Петром Калнишевським та самим Богданом Хмельницьким.
Історично сформувались основні сакральні атрибути Богоматері: Дороговказ (Одигітрія), Умиління (Елеус), Заступниця (Оранта), Страстей і Провідниця, на Троні і в Славі, покровителька держав і народів, але визначальним є те, що вона – Теотокос – «Христородиця», перша учасниця Божої природи, символізує єдність Неба і Землі, тварного і небесного, Посередниця, Провідниця, «цариця небесних сил» [1, с. 26–28]. Знаними чільниками культу Богородиці в Україні були Антін Радивиловський, Лазар Баранович, Йоаникій Галятовський, Дмитро Ростовський та ін. Художні зображення Божої Матері на Україні завжди заломлювалися крізь традиції етнонаціональної ментальності.
Детальніше:До Великодніх свят Оксана Пушонкова про образ Богородиці в українській духовній культурі
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Кафедра філософії та релігієзнавства долучається до проекту “Поговоримо про ТЕАТР” Черкаського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка.
Спільний проект передбачає проведення соціологічного та культурологічного досліджень, скерованих на вивчення соціально-культурного та демографічного підгрунтя формування образу ТЕАТРУ в свідомості містян та жителів регіону. За словами пана Романа Бурлакова, заступника директора ЧДТ, фокус уваги буде прикуто до вивчення гіпотетичної аудиторії у віковій категорії від 15 до 35 років. Саме ціннісні орієнтації та культурні гештальти, що формують усвідомлення естетичних смаків та уявлень цих поколінь ХХІ століття, мають визначати магістральний вектор розвитку та трансформації театрального мистецтва. Жанрова структура, стилістика та власне, привабливість театру, його тисячолітня магія, зберігаючи традицію, все ж сприймається тепер інакше, в епоху відчуження людини від себе та інших, через потужну соціокультурну динаміку, спричинену розвитком інформаційно-комунікативних технологій.
Детальніше:Кафедра філософії та релігієзнавства долучається до проекту “Поговоримо про ТЕАТР”
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Цікаві онлайн-курси та подкасти пропонує Культурний бізнес хаб OURadio.
Наприклад, спецпроект "Філософський сад" запевняє, що "Колись класика була модерном..." та пропонує подумати як люди мистецтва спілкувалися з глядачами так ефективно, що і самі були багаті, і кількість музикальних шедеврів та живопису, театральних постановок стала величезною, і імена геніїв епохи Відродження перерахувати займе не одну годину?". У подкасті "Музика часів Мартіна Лютера" слухачі зможуть зануритися в епоху Реформації та порівняти поліфонічну музику католиків та лютеран. А Єва Брегер у своєму авторському онлайн-курсі "Етика відносин" в межах 5 лекцій розмірковує про те, чому варто уникати загальноприйнятих канонів і правил під час встановлення соціальних зв'язків, а також про причини сприйнятливості жінок до співзалежних стосунків.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
За ініціативи професора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василя Мельниченка розпочинаємо серію нарисів із історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Черкаському національному університету імені Богдана Хмельницького у 2021 році виповнюється 100 років. За цей час навчальний заклад пройшов непростий шлях становлення і розвитку від започаткованого у 1921 році інституту народної освіти до класичного університету, удостоєного почесного статусу національного.
На початку 1920-х років, коли розгортався масовий рух за ліквідацію неписьменності, особливо гостро відчувалася потреба в учителях. А закладів вищої освіти педагогічного профілю на усьому просторі від Києва до Катеринослава тоді не було. Тому саме в Черкасах — повітовому центрі тодішньої Кременчуцької губернії, було вирішено відкрити інститут народної освіти. До того ж місто вже мало певні традиції підготовки учительських кадрів — із 1912 року тут діяла учительська семінарія. Принагідно зазначимо, що в той час інститути народної освіти були основною ланкою вищої освіти. Навіть Київський університет мав таку назву.
Детальніше:Так починався Черкаський національний… (на шляху до 100-річчя)
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Оригінальна назва історичного документа, ювілей якого ми відзначаємо 5 квітня, «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького». Його було прийнято 1710 року в Бендерах у день обрання гетьманом Пилипа Орлика (звідси популярна в історичних джерелах назва «Бендерська конституція»).
Конституція 1710 року справедливо вважається вершиною українського державотворення ранньомодерної (козацької) доби. Вона проголошувала встановлення козацького парламенту (розширеної старшинської ради), у якому були широко представлені інтереси козацької старшини та запорізького лицарства. До цього парламенту мали входити не лише генеральна старшина та полковники, а й «з кожного полку по одній значній і заслуженій особі».
Вшанування ювілею Конституції 1710 року дає всі підстави згадати добрим словом і її головного редактора Пилипа Орлика (1672–1742) — шляхтича, випускника Києво-Могилянської академії, вірного соратника Івана Мазепи, поета й письменника. Волею долі отримавши гетьманську булаву в еміграції, він протягом понад 30 років намагатиметься стверджувати українську національну справу. Головним своїм завданням бачитиме створення антимосковської коаліції задля звільнення України з-під колоніального ярма. Для цього готовий буде йти на компроміс із призначеним царем гетьманом Іваном Скоропадським. Проте не судилося.
Детальніше:5 квітня виповнюється 310 років Конституції гетьмана Пилипа Орлика