Не буде перебільшенням твердження про те, що в житті кожного першокурсника-археолога Інституту міжнародних відносин, історії та філософії  була хвилина, коли він, кинувши погляд у вікна 501 аудиторії (археологічного музею),  - зовсім по-новому вдивлявсь у здавалося б добре знайомий краєвид, який відкривається з 5-го поверху головного корпусу університету на величезний простір Борисфена - Дніпра - Славутича.

По-новому тому, що приходило хвилююче усвідомлення, а справді ж: із усієї багатотисячної спільноти молодих істориків Європи, на всьому континенті, лише їм, дівчатам і хлопцям, які сидять в цій затишній аудиторії, поталанило прямо із її вікон вдивлятись на той уславлений шлях із "варяг в греки", який протягом багатьох століть був пуповиною економічних, політичних, культурних, релігійних  - власне всієї сукупності цивілізаційних процесів Європи.

Тож немає нічого дивного, що сьогодні, в умовах достатньої кількості часу, студенти-археологи, використовуючи величезні інформаційні ресурси Інтернету, в якому сконцентровано безліч колись практично недоступних для них або просто розпорошених джерел, прямо із домівок продовжують працювати над низкою цікавих аспектів комплексної науково-дослідної проблематики кафедри археології та Центру археологічних досліджень  - "Вікінги".

В центрі уваги - тривале спілкування населення Київської Русі та скандинавів. Про його масштаби у скандинавських сагах та давньокиївських літописах маємо безліч цікавих і красномовних матеріалів, які розповідають про важливе значення як для долі Києва, так і Скандинавії їх тривалої комунікації.

Їх підтвердження знаходимо в чисельних пам'ятках матеріальної культури вікінгів на території сучасної Черкащини. Це і підвіски "Молот Тора" та "Рінгеріке" (с. Пекарі Канівського району), і залізний меч (унікальна знахідка, знайдена на території Черкас), і бронзова ремінна пряжка (с. Жовнино Чорнобаєвського району) та десятки інших археологічних артефактів скандинавського походження.

Безумовно, центром більшості масштабних політичних подій Х-ХІІІ ст. був стольний град Київ. Але не менш цікаві, а нерідко і драматичні, події протікали і в інших містах Гардаріки (тобто, "Країні міст" - саме так називали Давньоруську державу скандинави), пов'язані саме із Середньою Наддніпрянщиною.

Про це переконливо свідчить наявність визначних центрів Гардаріки саме на території сучасної Черкащини, причому як на Правому, так і на Лівому березі Дніпра.

Одне із найвідоміших міст-фортець - Родень - локалізувалося на Княжій горі неподалік Канева. Саме тут у 980 р. у боротьбі між Володимиром та Ярополком вирішувалося хто із них буде сидіти на київському столі. І показово, що у культурному шарі цієї доби знайдено скандинавські бойові сокири та скандинавського ж типу наконечники стріл.

Та не лише Родень. Нижче за течією Дніпра, у гирлі Сули було розташоване квітуче місто-гавань Воїнь. Воно було визначним центром не лише ремісництва та торгівлі, але й кораблебудування. Про це переконливо свідчать знайдені тут чисельні спеціальні інструменти (до речі, знову ж таки скандинавського типу), призначені для виготовлення таких базових елементів суден, як-то киль. До речі, тут було виявлено і свинцеву печатку того ж Ярополка.

Це місто-гавань бурхливо функціонувало тривалий час, із VІІІ ст. (підтверджено археологічними пам'ятками) і до першої половини ХІІІ століття, до татаро-монгольського нашестя.

Виключно важливе значення міста-гавані Воїня полягало в тому, що саме тут від основного шляху, який із Скандинавії і Гардаріки вів до Міклагарду (Константинополя), по Борисфену вверх по Сулі брало початок його відгалудження на Схід, на Волжську Булгарію, а далі по Волзі - на Каспій та Персію. 

Археологічні артефакти цих регіонів теж щедро відкладались на території Воїня. 

До речі, саме цим шляхом спочатку Святослав, а потім і Володимир, ходили на Волжську Булгарію. Тобто, саме тут розпочиналось не що інше, як трансєвропейська ділянка Великого шовкового шляху. Як вам, сучасна Чорнобаївщина - Пекін? А так було!

Про виняткову стратегічну важливість Воїня промовисто свідчать зокрема і чисельні печатки (які були колись привішені до князівських грамот) Володимира Мономаха, котрий тривалий час посідав князівський престолу Переяславі.

Із вікінгами прямо пов'язана ще одна цікава проблема - ліс Мюрквид. Так вони називали тисячолітній лісовий масив - сучасний Чорний ліс, який горнеться до південних кордонів Черкащини.

Саме тут археологи зафіксували феноменально потужну фортецю (три кільця величних валів-ровів), збудовану ... ще на межі бронзи та раннього заліза, тобто за 1000 р. до н.е.

За уявою скандинавів, пізніше саме вона та ліс Морквид розділяли землі Готаланда та Гуналанда. 

Та уяву хвилює не лише "Морквид". Згадаймо лише уславлену першу столицю українського козацтва - Трахтемирів. Ще чекають своїх дослідників залишки козацьких храмів, монастирів, шпиталів.

Трахтемирів, сповнений історичними пам'ятками,  настільки прекрасний своєю природою, що повинен стати справжньою християнською Меккою кожного щирого українця. Чисельність і потужність його культурних шарів переконливо свідчать про безперечну тяглість на його території цивілізаційно-державницьких процесів, в тому числі і тих, які пов'язані із Дніпровським шляхом на Мілкгард, - тобто до основного вогнища тогочасного цивілізованого світу.

Розгортанню цих дослідницьких завдань буде добре сприяти і нещодавній візит та перемовини ректора університету професора О. В. Черевка з науковцями низки університетів королівства Норвегії. 

Єднаймося, навчаймося, відкриваймо нове, прагнемо вперед! 

професор Анатолій Морозов,

завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

 

 

• Попередня
• Наступна