- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
Детальніше:День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
До 16 травня 2020 року Офіс Програми академічних обмінів імені Фулбрайта приймає анкети на конкурс Fulbright Graduate Student Program - cтипендії на навчання в американських університетах від одного до двох років на здобуття ступеня магістра.
Післядипломна освіта в США (graduate studies) є поєднанням навчання з індивідуальною дослідницькою працею. Система цього рівня освіти передбачає широкий спектр можливостей: здобуття магістерського ступеня (master’s program); навчання за суміжною спеціальністю; підготовка до кваліфікаційних іспитів і вступу до аспірантури (doctorate program).
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Створення Ради Європи 5 травня 1949 р. стало важливою подією в міжнародних відносинах, однак її рішення носили рекомендаційний характер, а вся її діяльність була ускладнена «холодною війною». Дальший розвиток західноєвропейської інтеграції міг відбуватися двома шляхами. За першим акцент падав на створення військово-політичного об’єднання за участю Західної Німеччини (ФРН). Було зрозумілим, що Західна Європа ще не готовою була для такої політичної і військової інтеграції на наднаціональній основі, тому процес пішов за другим варіантом: з економічної сфери, щоб згодом включити і політичні інститути. Економічна інтеграція була покликана прискорити процес реконструкції, сприяти створенню в Західній Європі стабільної соціально-економічної ситуації, включити ФРН в західний блок і разом з тим забезпечити Франції деякі гарантії відносно її партнера-суперника. Брали до уваги також необхідність протидії Радянському Союзу і комунізму.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Проєкт інтерв'ю «Кава з директором» продовжується в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
Керівник кожного з інститутів та факультетів за чашкою кави розповість про університетське життя.
Ви дізнаєтеся про те, якими видатними викладачами і випускниками славляться наші інститути і які здобутки отримали студенти під час навчання. Вам розкажуть про особливості освітнього процесу та матеріально-технічну базу інституту, а також про те, де реалізують себе випускники ЧНУ. Звісно, в інтерв'ю не обійдеться без інформації про дозвілля студентів, діяльність студактиву тощо.
Детальніше:Запрошуємо на каву з директоркою ННІ міжнародних відносин, історії та філософії
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
За ініціативи професора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василя Мельниченка на сайті університету стартувала рубрика "На шляху до сторіччя", у якій публікуватимуться нариси науковців з історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Лариса Синявська, доктор історичних наук, професор, та Оксана Силка, доктор історичних наук, професор підготували дослідження про наукову бібліотеку університету.
Йдучи до 100-річчя університету і оглядаючи його історію, не можна обійти увагою надзвичайно важливий підрозділ, своєрідне інтелектуальне серце закладу — наукову бібліотеку. На своєму шляху книгозбірня знала різні часи — матеріальну скруту 1920-х, лещата тоталітарної системи 1930-х, воєнне лихоліття і повоєнну відбудову 1940-х років. Пам’ятною сторінкою університету є відновлення роботи бібліотеки після звільнення краю від нацистів.
Детальніше:Бібліотека університету у післявоєнний час (на шляху до 100-річчя)
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У зв’язку із продовженням карантину до 11 травня 2020 року реєстрація для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) перенесена та триватиме з 12 травня до 5 червня включно.
Реєстрація на ЄВІ та ЄФВВ відбуватиметься повністю онлайн.
Відтак вступники на магістратуру зможуть надіслати всі документи, необхідні для реєстрації на ЄВІ та ЄФВВ на офіційну електронну скриньку приймальної комісії, зазначену в ЄДЕБО та на сайті закладу вищої освіти, або з використанням іншого, визначеного закладом каналу зв’язку.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ
для студентів, яким виповнилося 18 років (на 31.05.2020 р.), є закордонний паспорт, бажання пізнавати світ і себе!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Існують два окремих Дні Європи, створені Радою Європи (РЄ) – 5 травня і Європейським Союзом (ЄС) – 9 травня. Ідеї досягнення загального миру в Європі, об’єднання народів Європи для взаємовигідної співпраці протягом століть багаторазово висловлювались у європейській суспільно-політичній думці. Виникли десятки проектів створення єдиної Європи. Однак потрібен був час, щоб остаточно визріли умови для такого об’єднання. Він настав після Другої світової війни.
Значне послаблення європейських країн в результаті війни і нове розділення континенту після неї, необхідність примирення колишніх ворогів, щоб не допустити нової війни, зробили конче необхідною проблему досягнення європейської єдності. Майже одночасно в різних країнах Західної Європи виникли рухи за об’єднану Європу. Першою спробою координації зусиль прихильників об’єднання став Конгрес Європи в м. Гаага (Нідерланди) 7–11 травня 1948 року. «Європа перебуває перед загрозою. Європа розділена, і величезна небезпека виходить із її розділення», – так починалось звернення, що його прийняв Гаазький конгрес і закликав до об’єднання.
Однак, минув ще рік перед тим, як на Європейському континенті появилась нова міжнародна організація – Рада Європи, заснована 5 травня 1949 року. Вона є однією із найстаріших міжнародних організацій в Європі. До її складу входять 47 держав, в яких проживає понад 800 млн. населення. Україна стала членом РЄ 9 листопада 1995 року.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Запрошуємо авторів долучитися до формування чергового номера. Збірник наукових праць «Український селянин» включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України. Також збірник індексується в міжнародних наукометричних базах даних Index Copernicus, Cite Factor, Directory of Research Journals Indexing, Cosmos Impact Factor, Scientific Indexing Services, Ulrich's Periodicals Directory. Статтям збірника присвоюється цифровий ідентифікатор DOI. До збірника приймаються публікації, що охоплюють традиційне коло проблем аграрної історії України та світу.
Детальніше про вимоги до публікації тут: http://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/about/submissions
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Науковці та працівники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького є його живою історією. Директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ, доцент, кандидат історичних наук, член Національної спілки журналістів України Григорій Голиш підготував низку статей про тих, хто передає свої знання студентам та популяризує свою alma mater. Пропонуємо ознайомитися з життєписами «золотого фонду» ЧНУ.
У новітній історії Черкаського національного чільне місце посів ветеран науково-педагогічної праці, фундатор і багаторічний очільник історико-юридично-філософського факультету (нині — навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії і філософії) ЧНУ імені Богдана Хмельницького, відомий учений, професор Олександр Перехрест.
Його багатогранне, насичене й напрочуд плідне життя — то справжній взірець самовідданого служіння Кліо, Освіті та Україні. Обмежений формат цього нарису дозволяє зупинитися лишень на окремих, найбільш вагомих віхах непересічної біографії іменитого ювіляра.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Для закріплення матеріалу з курсу «Історія середніх віків та раннього нового часу», отримання додаткових балів та цікавого проведення вільного часу під час карантину студентам 2 курсу було запропоновано підготувати добірку з 10 фільмів про Середньовіччя.
Якісний кінопродукт можна й варто використовувати в освітньому процесі, адже візуалізація значно сприяє засвоєнню навчального матеріалу.
Зазвичай над стрічками працює ціла команда фахівців для максимальної історичної реконструкції повсякдення та подій тієї чи іншої доби. Костюмери, декоратори, сценаристи та навіть режисери не нехтують консультаціями у професійних істориків. Проте, слід пам’ятати, що будь-який фільм – це витвір мистецтва, з властивими йому художнім вимислом та авторським баченням.
Саме тому, переглядаючи байопіки та історичні драми, студенти мають критично оцінювати стрічку, намагатися проаналізувати достовірність передачі історичної дійсності.