- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
21 жовтня у межах роботи Центру філософсько-теологічних досліджень та когнітивної риторики кафедри філософії та релігієзнавства відбулася друга (ІІ) сесія філософської кав’ярні на тому ж майданчику.
Тема сесії: “Ескапізм: втеча чи порятунок?”
Спільнота розглянула поняття ескапізму та різні парадигмальні підходи до нього – філософський, (акцентовано метафізичний, за наполяганням спікера Павла Кретова), психологічний, (представлений співмодераторкою Оксаною Пушонковою), та соціологічний.
Слід зауважити, що уже друга сесія демонструє потенціал формату та ідеї назагал, оскільки наочно складається певний осередок людей, об’єднаних філософуванням. Автор ідеї, координатор акції та модераторка Марія Боковня відзначила, що спільнота, скоріше, тяжіє до формату філософського клубу.
Величезна подяка усім Людям (саме так, з великої літери) що долучилися до мислення – різного віку, статі, професій, вони своїм існуванням дають надію на те що наш вид має шанси на виживання та генерацію смислів в нових умовах та за нових життєвих форм.
Окрема подяка філософській гвардії – Марії, Естер, Поліні, Олексію, Єгору, Антону. Особлива подяка та шана аспіранткам, друзям, симпатикам та симпатикиням, дітям та дорослим. Радості!
Детальніше:Про ескапізм дискутували із відвідувач(к)ами філософської кав’ярні
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У п’ятому випуску відеопроекту “Археологи-професіонали про наукові проблеми та роботу зі студентами ЧНУ” студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії представили результати спілкування з директором Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини Михайлом Павловичем Сиволапом. Вчений-археолог не лише розповів про археологічний потенціал та особливості археології Черкащини, а й провів хронологічно-територіальний екскурс найвизначнішими та найцікавішими археологічними пам’ятками краю. М. П. Сиволап також повідомив про останні археологічні знахідки в Черкаській області і пояснив специфіку формування не тільки археологічних, а й палеонтологічних, етнографічних, нумізматичних, боністичних фондів та експозицій очолюваного ним музею. Мета музею та його директора – цілісне відображення історії Черкащини крізь призму речових джерел.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Кафедра філософії та релігієзнавства запрошує долучитись до міжнародного проєкту-марафону “Шлях до прощення”, який організований низкою провідних закордонних університетів, зокрема, Гарвардським, Стенфордським, Гонконзьким, а також кількома українськими університетами, включаючи ЧНУ імені Б.Хмельницького.
Щоб стати учасником цього проєкту, необхідно протягом 20-21 жовтня зареєструватися на сайті https://forgive.org.ua/
Далі на вас чекає чотиритижнева програма лекцій та тренінгів від знаних у світі фахівців-гуманітаріїв у цій царині і заключне тестування.
Усім, хто стане учасником марафону, гарантований гарний настрій, поглиблення знань про себе та свою моральну вдачу, а також покращення свого духовного і фізичного самопочуття.
Детальніше:Запрошуємо долучитись до міжнародного марафону “Прощення”
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У вінок ювілейних заходів з нагоди 100-річчя Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького органічно вписалася ще одна подія — вручення обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича доктору історичних наук, професору нашого університету Анатолію Юзефовичу Чабану.
Вручення високої відзнаки обласної державної адміністрації та обласної ради відбулося 8 жовтня у селі Красенівка Чорнобаївської ОТГ, на батьківщині видатного українського богатиря Івана Піддубного, 150 років від дня народження якого виповнилося того дня. Краєзнавчої премії імені Максимовича цього року у номінації громадських музеїв удостоївся музей історії села Красенівка імені Івана Піддубного. Тож цілком логічним видався вибір місця для пошанування цьогорічних лауреатів почесної краєзнавчої премії Черкащини.
Детальніше:Професору Анатолію Чабану вручено премію імені Михайла Максимовича
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Цікаво і змістовно пройшов тиждень історії у Черкаській загальноосвітній школі спортивного профілю № 34. Напередодні Дня захисника Вітчизни та українського козацтва на запрошення старшокласників відбулася відкрита лекція «Цивілізаційний вибір України: перспективи, переваги та ризики» доктора історичних наук, професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолія Чабана. В ній взяли участь учні 10-х та 11-х класів, учителі школи, а також студенти навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії університету.
Особливий акцент лекції був зосереджений на рівню цивілізованості українського суспільства в історичній ретроспективі та реаліях сьогодення, особливості історичних процесів становлення українського етносу, державності Вітчини, що особливо актуально в наш час коли відбуваються бойові дії неоголошеної війни на Донбасі, анексія Криму, спроб політиків РФ заперечити ідентичність українців, існування незалежної суверенної України.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти та випускники Навчально-науковий інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь у конкурсі аматорського відео «Стоп-кадр: Німеччина очима українських студентів». Відео на конкурс підготували Євген Темненко та Євген Рягузов. Євген Темненко – випускник Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що нині проживає і навчається у Мюнхені, але підтримує тісні стосунки з alma mater. Євген Рягузов – студент другого курсу Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, активний учасник проєкту «Європейські цінності та культурна дипломатія».
Детальніше:Конкурс аматорського відео «Стоп-кадр: Німеччина очима українських студентів»
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького взяли участь 13 жовтня 2021 року у Міжнародному онлайн-марафоні «Культурна дипломатія в українсько-німецьких відносинах: тренди, постаті, інструментарій (до 30-ліття відновлення дипломатичних відносин)».
Організаторами цього заходу є Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин та Фонд Ганнса Зайделя в Україні. Інформаційним партнером – Дирекція «Медіацентр» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв». Науковим партнером – Інститут історії України НАН України.
Захід відбувся в межах проєкту «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі» (куратор професорка Ірина Матяш).
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
13 жовтня 2021 року Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відкрив у холі корпусу №1 наукову виставку: «Україна та Німеччина в 1918–1923 роках. До століття встановлення дипломатичних відносин».
Виставка організована спільно з Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин, за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні та Дирекції «Медіацентр» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», в межах проєкту «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі» (куратор професорка Ірина Матяш).
У процесі становлення української дипломатичної служби в 1917–1921 рр. з метою поширення в світі інформації про УНР і протидії антиукраїнській пропаганді було сформовано інституційну структуру, яка охоплювала відповідні підрозділи в МЗС, інформаційні бюро, прес-бюро диппредставництв. Особливість реалізації завдань української дипломатії в сфері досягнення присутності в інформаційному полі держав світу полягала в державному фінансуванні та міжвідомчій взаємодії і координації діяльності з урядами, громадянським суспільством, українською еміграцією країн перебування.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Картина Володимира Кузнєцова «Весна» (1912 р.) є однією з перлин колекції Черкаського обласного художнього музею. На суботній зустрічі, яку було присвячено зеленому кольору, ми звернулися до її кольореї та сюжету.
Художник вчився у Санкт-Петербурзі, був вихованцем Володимира Маковського та все життя виявляв любов до побутового жанру. Доля Володимира Кузнєцова була пов’язана з Уралом. За розподілом після навчання розписував там церкви та захопився життям старообрядців. Він зображав їх суворий побут та дещо похмуру естетику. За картину «Канун» (1909 р.) отримав можливість подорожі в Італію, де і народилася картина «Весна» (2012 р.).
Як ця картина потрапила до колекції нашого музею? З кінця 30-х років XX століття В.Кузнєцов нетривалий час жив у Черкасах. Роботу було знайдено згорнутою в рулон. Цікаво, як художник ставився до свого настільки незвичного творіння? Цей твір – дещо унікальне в творчості Володимира – величезне імпресіоністичне полотно, навіяне міфами і сонячною енергетикою Італії. Якщо взяти творчість художника в цілому, то «Весна» є своєрідним миттєвим сплеском прозорих, ніжних зелено-блакитно-жовтих кольорів серед суворої насиченості кольорів інших його картин.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Дорогі друзі, колеги,
рідний історичний факультете!
Щиросердно вітаю Вас із 100-річчям нашої альма-матер – Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, який нині займає гідну позицію серед закладів вищої освіти України, і цей ювілей – ще одна приємна нагода відзначити високий професіоналізм, інноваційні підходи та самовіддану працю професорсько-викладацького складу Університету. Без перебільшення, ЧНУ має потужні досягнення в минулому і сучасному та здійснює великий вплив на кадровий, інтелектуальний, науково-технічний та економічний розвиток нашої держави.
Багато вчених і викладачів Університету, тисячі його випускників зробили гідний внесок у розвиток української та світової науки, стали активними творцями духовної та матеріальної культури України.
Детальніше:Привітання від наших випускників: Валентин Лазуренко