Hовини

27 грудня відбулася знакова подія - випуск магістрів-істориків у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Відчуття у випускників двоякі: з одного боку - завершення важливого в житті етапу, з іншого - сум від того, що доводиться прощатися із вже рідним колективом, однокурсниками і кожен має йти вже своїм шляхом. 
У розділі "трохи про себе" я вже писав про те, що інтерес до історії в мене з'явився майже одночасно із початком навчання в школі. Як зараз пам'ятаю свій перший урок історії в 5 класі. Мабуть ще більшій зацікавленості цією прекрасною наукою сприяло те, що викладала її саме Ганна Вячеславівна - молода (тоді вона лише перший рік після університету прийшла працювати), дуже вродлива та цікава вчителька...думаю кожен, хто навчався в школі, хоча б один раз але відчував подібну симпатію. Взагалі мені завжди дуже везло на вчителів та викладачів історії - кожен із них був неповторним і самобутнім. 
 
Шлях до фаху історика в мене був довгим: спочатку закінчив Харківський педагогічний коледж, потім - академію, здобувши фах соціального педагога і лише згодом - омріяна спеціальність: диплом магістра за спеціальністю: "Історик, археолог, етнолог" із відзнакою. Спеціальність дуже цікава і мало розповсюджена, адже професійних етнологів в Україні готують лише 5 ВНЗ, одним із яких є ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Дуже часто мене питали: "Чому ти не навчаєшся в Харкові, в своєму місті?"...насправді ж доля вирішила все сама і я в жодному разі через це не шкодую. Саме в Черкасах вдалося відчути весь колорит студентського життя: проживання в гуртожитку, заощадження коштів, безсонні ночі перед екзаменами, але зараз це все пригадується лише із посмішкою на обличчі.      За цей час я встиг опанувати не лише історію, а й мистецтво наукової роботи, волонтерської діяльності, виступам перед публікою та ін. Було видано понад 20 наукових статей, взято участь у понад 60 наукових конференціях, стипендіальних конкурсах та програмах, конкурсах наукових робіт, видано науково-методичні розрозки, опрацьовано архіви України, започатковано волонтерські ініціативи ННІ історії і філософії та багато чого іншого. Всього цього б не було без величезної підтримки наших викладачів.

В якості новорічного подарунка завідувач кафедри філософії і релігіознавства О. В. Марченко підібрав цікавий проект академічної мобільності для студентів ННІ історії і філософії. Олексій Васильович запрошує набайдужих і активних студентів долучитись до Програми Study Tours to Poland та звертає увагу на те, що реєстрація для участі триватиме до 29 січня.

Олексій Васильович бажає Всім веселих свят та успішного на реалізовані проекти 2018 року!

Детальніше про умови Програми:

Детальніше:Програма Study Tours to Poland

Завершився міжнародний проект «Вікі любить пам’ятки 2017» (Wiki Loves Monuments 2017), спрямований на створення повної ілюстрованої інформаційної бази про культурний спадок світу. Зібрані фотографії будуть використані у Вікіпедії. У 2017 році конкурс відбувся у понад 50 країнах.

В українській частині конкурсу було завантажено понад 37 тисяч фотографій – найбільше з усіх країн-учасниць. Подано фото близько 16 тисяч об’єктів культурної спадщини, понад 2500 пам’яток було сфотографовано вперше. Участь у конкурсі взяли 410 авторів, шестеро з них є одними з 15-ти найактивніших завантажувачів фото у світі.

У роботі журі української частини конкурсу брав участь професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Василь Мельниченко. Його робота відзначена подякою організаторів проекту.

Четвертий рік поспіль обласна краєзнавча премія імені Михайла Максимовича вручається в науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

І це не випадково, адже бібліотека носить ім’я нашого славного земляка, ученого-енциклопедиста, фундатора українського краєзнавства Михайла Максимовича. До того ж університет є визнаним в Україні осередком краєзнавства, а серед лауреатів премії — 12 випускників та викладачів навчального закладу різних років.

Відрадно, що вручення щорічної обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича не тільки підбиває підсумки подвижницької праці дослідників рідного краю впродовж року, а й відкриває нові грані краєзнавчих пошуків і кожного разу має свою «родзинку».

Детальніше:Лауреатами обласної краєзнавчої премії стали журналісти

V міський конкурс учнівських презентацій з історії «Юні історики Черкащини» проходив з 1 листопада по 19 грудня 2017 року. П’ятий рік поспіль його організовує ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького разом із Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Цьогорічний конкурс на тему «Видатні особистості минулого та сьогодення» було присвячено 80-річчю від дня народження талановитого українського політика — В’ячеслава Чорновола.

Серед його учасників — школярі тринадцяти черкаських загальноосвітніх навчальних закладів (Перша міська гімназія, асоційована школа ЮНЕСКО; Черкаська ЗОШ № 8; Черкаська спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 13; Черкаська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І–ІІ ст.; Черкаська спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 17; Черкаська спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 18; Черкаська ЗОШ І–ІІІ ст. № 21 ім. Ю. Г. Іллєнка; Черкаська загальноосвітня школа І–ІІІ ст. № 24; Черкаська ЗОШ І–ІІІ ст. № 25; Черкаська ЗОШ І–ІІІ ст. № 26 ім. І. Ф. Момота; Черкаська спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 28; Черкаська ЗОШ І–ІІІ ст. № 32; Черкаська спеціалізована школа І–ІІІ ст. № 33 ім. В. Симоненка).

У заключному етапі конкурсу з історії змагалося 84 учні з 6–11 класів.

Детальніше:Підбито підсумки V міського конкурсу «Юні історики Черкащини»

Dear Partner,

We are thankful for the cooperation with your esteemed institution in the year 2017! 

We are looking forward a New Year filled with even more opportunities for us to work together!

Студенти та викладачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького до новорічних і різдвяних свят традиційно реалізували доброчинний проект «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».

Напередодні Дня святого Миколая студенти-волонтери спільно з викладачами навчально-наукового інституту історії і філософії порадували маленьких пацієнтів Черкаського обласного дитячого онкогематологічного відділення подарунками до свят.

Аби зібрати кошти на подарунки, провели благодійний ярмарок. До ярмарку виготовляли предмети новорічного і різдвяного декору та аксесуари, топіарії (дерева щастя), декупаж-картинки на зимову тематику, фарбували та розписували декоративні магнітики, випікали солодкі смаколики. Завдяки старанням волонтерів та небайдужості покупців вдалося зібрати 2000 грн.

У переддень Святого Миколая студенти-волонтери завітали до недужих дітей із виставою. За основу взяли добру і актуальну казку «У країні казок». Учасниками святкового дійства стали студенти та випускники нашого інституту: Коля Нездолій, Андрій Шведін, Тарас Шевченко, Анна Орловська, Анна Бас, Юля Шевченко, Анастасія Малишева, Аліна Костюкевич, Аня Бершадська.

Детальніше:Студенти-історики подарували казку маленьким пацієнтам

Питання популяризації трипільської культури на міжнародному рівні обговорили ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко, директор Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць Олена Сердюк та керівники фонду ПЛАТАР Інна Подгородецька та Марія Матаржинська.

З гостями у Черкаському національному зустрілися ректор, проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко, директор ННІ історії і філософії Наталя Земзюліна, професори інституту. Участь у перемовинах узяв також начальник відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій управління культури Черкаської ОДА Микола Суховий. Темою розмови стала підготовка спільної Міжнародної наукової конференції «Кукутень-Трипілля: шлях до ЮНЕСКО». Конференція відбудеться на базі ЧНУ 15–16 лютого 2018 року. Проведення конференції має на меті представлення пам’яток трипільської культури на номінацію пам’ятки всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Детальніше:У ЧНУ проведуть Міжнародну конференцію «Кукутень-Трипілля: шлях до ЮНЕСКО»

Студенти 1 курсу ННІ історії і філософії спеціальності «Міжнародні відносини» долучилися до акції «Україна моя вишивана». Вони, як і передбачено правилами проекту, вишивали хрестиком зображення Черкаської області.

Акція, яка розпочалася 22 червня 2017 року на Тернопільщині з ініціативи двох майстринь Тетяни Дяківнич та Ірини Харатін, на сьогодні має статус національного проекту. Мета акції, за задумом її організаторів, полягає в об’єднанні різних спільнот України для її духовного процвітання. А мапа виступає таким собі "соборним молитовним полем для єднання українців у любові до вишивки". Коли карта буде завершена, майстрині планують передати її для освячення митрополиту Філарету, а згодом Папі Римському.

У ЧНУ ім. Б. Хмельницького 12 грудня 2017 року відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Гендерна ідентичність: між традиційністю та постсучасністю», організатором якої виступив Центр гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

У програмі конференції зазначено більше ніж 50 актуальних тем, які презентують різні аспекти гендерної проблематики, що свідчить по міждисциплінарність та крос-секторальність сучасних гендерних досліджень за такими напрямами:

1.Формування парадигми гендерних досліджень в українському суспільстві.

2. Історичні контексти гендерної ідентичності.

3. Моделі гендерних відносин: біологічний детермінізм та соціокультурний конструкт.

4. Політико-правове забезпечення гендерної рівності.

5. Візуальні репрезентації гендеру в сучасній культурі та мистецтві.

Філософський, історичний, психологічний та соціологічний аспекти дослідження гендерної проблематики було представлено і на пленарному засіданні конференції.

Наталія Земзюліна, директор ННІ історії і філософії, окреслила основні напрями роботи Центру гендерних досліджень і комунікацій, методологічні інновації та практичні результати, акцентуючи увагу на необхідності комплексного підходу до сучасних гендерних досліджень, вивченні історичних контекстів гендерних цінностей у конкретну епоху. В своєму виступі Земзюліна зазначила, що світ завжди був і буде стратифікованим за певними ознаками: чи то за економічним, чи соціальним статусом, чи за релігією, расою чи статтю. Сучасна гендерна теорія не намагається заперечити існування тих чи інших біологічних, соціальних, психологічних відмінностей між конкретними жінками та чоловіками. Вона просто стверджує, що сам по собі факт відмінностей не так важливий, як важлива їх соціокультурна оцінка та інтерпретація, а також побудова владної системи на основі цих відмінностей. Основою гендерних досліджень є не просто опис різниці в статусах, ролях та інших аспектах життя чоловіків і жінок, але аналіз влади і домінування, що затверджуються в суспільстві через гендерні ролі і відносини. Вирішення цього питання можливе завдяки дослідженням впливу гендеру на мислення, щоб зрозуміти якою мірою статі домінують.

Детальніше:Відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Гендерна ідентичність: між традиційністю та...