- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня 2017 р. в ННІ історії і філософії відбулась презентація книг археолога, кандидата історичних наук, методиста відділення історії МАН України Тетяни Нераденко «Словник-довідник з археології Черкащини» і «Етнологія України».
Словник-довідник містить інформаційні матеріали з археологічної спадщини Черкаського краю та тлумачення пов’язаних з нею термінів, понять та явищ, що викладені у 1938 статтях. Статті охоплюють найвідоміші археологічні пам’ятки Черкащини від палеоліту до ранньомодерного часу, відомості про археологічні культури, інформація про унікальні знахідки, археологічні експозиції музеїв та заповідників та інші матеріали. Майже кожна стаття проілюстрована.
Тетяна Нераденко детально розкрила структуру та зміст "Етнології України", звернувши увагу на значний хронологічний проміжок, що охоплює запропоноване дослідження.
На презентації виступили професори Інституту Наталія Земзюліна та Анатолій Морозов. Вони зазначили, що це дуже вагомий внесок в історичну науку, подякували Тетяну Нераденко за багаторічні дослідження, видання книги та співпрацю з Інститутом.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
25 травня 2017 року відбулося чергове засідання студентського наукового гуртка кафедри історії України (науковий керівник - проф. О. О. Драч) на тему «Освітній простір сучасної цивілізації: організаційні засади, суб’єкти та методики навчання». Учасники гуртка підготували змістовні доповіді із окресленої проблематики. Зокрема, Анастасія Коваленко виступила із повідомленням "Шкільна система сучасної Фінляндії: принципи навчання і результативність освіти". Тетяна Брижатова розповіла про традиції та новації освіти Канади. Типи ВНЗ, їх доступність, становище студентства провідних європейських держав дослідили Валентин Джулай та Дмитро Поляруш. Інна Виноградова проаналізувала американську освітню модель, зосередивши увагу на засадах організації та контролю якості освіти.
Детальніше:СНГ кафедри історії України провів чергове засідання
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас взяти участь у круглому столі на тему: «Жінка в сучасному світі: лідерство, партнерство, самореалізація», який відбудеться 30 травня 2017 року о 13.00 в ауд. 518 ННІ історії і філософії Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.
Центр гендерних досліджень і комунікацій
ЧНУ ім. Б. Хмельницького
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У ході розширеного засідання Вченої ради ННІ історії і філософії, що відбулося 18 травня 2017 року, колектив інституту передав до наукової бібліотеки ім. М. Максимовича надзвичайно цінні та затребуванні видання – «Історію кримських татар. У 4-х т.» В. Е. Возгріна (2013) та «Історію українського козацтва . Нариси у 2-х томах» (2006).
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти та викладачі ННІ історії і філософії долучилися до святкування Всесвітнього дня вишиванки, що цього року відзначався 18 травня. Свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.
Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
17 травня відбувся науково-практичний семінар викладачів і студентів ННІ історії і філософії на тему: «Російські революції 1917 р. у контексті світової історії». Роботу семінару було відкрито вступним словом завідувача кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин А. П. Іржавської та вітанням директора ННІ Н. І. Земзюліної.
Учасники заходу презентували широкому загалу результати свого наукового пошуку у формі доповідей та повідомлень. Масштабність наукової зустрічі засвідчує кількість заявлених тем: від викладачів – 13 виступів, від студентів та аспірантів – 20.
Деякі методологічні аспекти окресленої у заголовку семінару проблеми висвітлив професор І. А. Фареній у доповіді «Лютневі події 1917 р.: революція і переворот». Відгомін подій Російських революцій у країнах Центральної та Східної Європи простежив доцент О. І. Овчаренко. Позицію українських політичних партій в умовах постлютневої активізації українського визвольного руху проаналізував професор О. Г. Перехрест.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня 2017 р. відбулося розширене засідання вченої ради ННІ історії і філософії. Нагодою до позачергового засідання стали Дні науки, які традиційно проходять в університеті в середині травня. Директор інституту проф. Земзюліна Н. І. окреслила здобутки та проблеми інституту у цей не простий для вітчизняної вищої школи час. Керівники наукових шкіл прозвітували про результати річної роботи.
Дбаючи про забезпечення студентів-істориків новою науковою літературою, колектив інституту подарував Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича книги з історії українського козацтва та мистецтва. Свої напрацювання передала до фондів бібліотеки і Т. М. Нераденко, яка презентувала колективу інституту свої напрацювання з археології Середньої Наддніпрянщини та української етнології.
На вчену раду завітали і меценати інституту – представники Аграрної партії України (Полозов В. О.), які до свята подарували науковій та студентській громаді інституту необхідне технічне обладнання.
Із нагоди свята науковці і студенти, які мають значні досягнення, отримали подяки інституту.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня 2017 р. відбулось чергове засідання наукової проблемної студентської групи «Актуальні проблеми Першої світової війни (1914-1918 рр.)» (наукові керівники - канд. іст. наук, доценти О. І. Овчаренко, О. В. Сухушина).
З доповіддю «Владайське повстання 1918 р.» виступила доц. О. В. Сухушина. Студент 4 курсу Владислав Рак розкрив тему «Танки в Першій світовій війні». Після основних виступів відбулося обговорення окреслених проблем.
Детальніше:Наукова студентська група провела чергове засідання
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
25 травня 2017 р. о 13-00 год. (ауд. 506)
«ОСВІТНІЙ ПРОСТІР СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ, СУБ’ЄКТИ І МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ»
Питання до обговорення:
Шкільна система сучасної Фінляндії: принципи навчання і результативність освіти.
Освіта Канади: традицій і новації.
Освіта провідних європейських держав (Британія, Франція і ФРН): типи ВНЗ і їхня доступність, становище студентства.
Американська освітня модель: засади організації і контроль якості освіти.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років, на підтримку ініціативи громадськості. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 197 617 осіб, з них приречено до страти – 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня 2017 року об 11.00 в 514 ауд.
відбудеться чергове засідання студентського гуртка «За лаштунками історії мистецтв» (керівник - доц. М. В. Захарченко).
Тема зустрічі: «А доля їхня – доля України: відважні, горді постаті жіночі. Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Наталія Ужвій, Олена Теліга, Марія Приймаченко».
Запрошуємо усіх бажаючих!