- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Почесне звання «Заслужений працівник культури України» присвоєно Василю Мельниченку — голові Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професору Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидату історичних наук, Почесному краєзнавцю України.
Відзнаку «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально- економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю» отримав науковець ЧНУ згідно з Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 28-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року».
Детальніше:Василь Мельниченко — «Заслужений працівник культури України»
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
30 листопада у Черкаському обласному художньому музеї відбулась подіумна дискусія на тему: «ЖАРТИ В КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИКАХ: МЕЖІ ДОПУСТИМОГО або ФІЛОСОФІЯ СМІШНОГО НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ».
Модератор заходу: Олексій Величко.
Спікери: Ерванд Мкртчян, Есфір Рогова, Інна Ченбай, Оксана Пушонкова, Максим Фіалка.
Предметом обговорення стала культура жартів на пострадянському просторі, насамперед, у соціальних контекстах, політичній карикатурі, концептуальному мистецтві. Сміх, гумор і жарти у різних культурних світах інформують як про стан суспільства, так і про рівень мисленнєвої культури в цілому.
Детальніше:Відбулася подіумна дискусія “Жарти в культурних практиках: межі допустимого”
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
2 грудня 2019 р. викладачі та студенти ННІ історії, міжнародних відносин та філософії зустрілися з Давидом Пластером.
Давид Пластер – американський військовий медик і український волонтер, інструктор та радник у Національній гвардії, інструктор та консультант з тактичної медицини, директор громадської організації «Anomaly», ініціатор низки соціальних та ветеранських проектів і платформ.
Як військовий медик американець пройшов понад двадцять гарячих точок. Вийшовши на пенсію, оселився в 2011 р. в Україні. Коли почався Майдан, він приходив підтримати людей, їхнє бажання здобути свободу і довести, що вони давно вже не західна частина Росії або Радянського Союзу, а незалежна європейська країна. З початком російсько-української війни, відразу ж поїхав в зону АТО вчити українських хлопців тактичній медицині. Вчив їх стандартам медичної допомоги Tactical Combat Casualty Care, більш відомої як ТС3. Досі час від часу їздить на фронт як медик-волонтер. Зазначає, що з 2014 р. надання медичної допомоги в українських Збройних Силах стало проводитися на значно вищому рівні. Крім того на допомогу українській армії Давид витратив 150 тисяч доларів з власної кишені.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
В четвер, 28 листопада, відбувся фінал Черкаської обласної ліги КВН. Гра викликала великий ажіотаж, оскільки зал «Дружби народів» був повністю забитий. П’ять команд розігрували між собою чемпіонське звання, зігравши три конкурси.
Команда від ЧНУ «Спліт», в складі якої грає Руслан Травкін, студент ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, посіла четверте місце.
Результати гри:
«Хвилюватися немає причин» - 27,6.
«Зворотна тяга» - 27,4
«ВадьАня» - 27,2
«Спліт» - 26,2
«Дорослі діти» - 24,8
Детальніше:"Спліт" посів четверте місце Черкаської обласної ліги КВН
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
21 листопада відбулося офіційне відкриття менторської програми Дівчата STEM, яка покликана залучити молодь до вивчення напрямів STEM (S – science, T – technology, Е – engineering, М – mathematics).
20 успішних жінок в STEM-кар’єрі стануть менторками для 20 дівчат віком від 14 до 24 та допоможуть створити міні-проєкти, результати яких будуть представлені у квітні. Програму четвертий рік поспіль реалізовує Центр «Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності» за підтримки компанії SAP.
Мета програми – продемонструвати школяркам та студенткам, що наука та технології – це цікаво, а розвиватися в STEM-напрямах можуть не тільки хлопці.
Програма проходитиме у кілька етапів.
Перший розпочався 21 листопада та завершиться 20 грудня – до цього часу дівчата можуть зареєструватися
Детальніше:Розпочато реєстрацію на нову менторську програму Дівчата STEM 2019-2020
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Відбулось чергове засідання гуртка кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки «Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини». Тема засідання – «Радянсько-югославський конфлікт 1948–1949 років: політико-ідеологічна війна чи конфлікт особистостей?». З доповідями виступили студенти 4 курсу Юлія Вшивкова, Максим Черкащенко, Максим Головченко, Ярослав Матюша. Студенти висвітлили витоки та передумови конфлікту, утворення та роль Інформбюро в засуджені політики югославських діячів, фази конфлікту та міжнародні його наслідки. Керівник гуртка доцент кафедри археологи та спеціальних галузей історичної науки Олена Сухушина прокоментувала сучасні і радянські наукові оцінки конфлікту, розповіла про внутрішню ситуацію в Югославії напередодні конфлікту. Обговорення названої теми було спрямовано на краще засвоєння студентами курсу історії південних та західних слов’ян, а також історії Радянського Союзу.
Детальніше:Засідання гуртка «Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини»
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Сьогодні, 26.11.2019 р., відбулося чергове засідання філософського гуртка ЧНУ ім. Б. Хмельницького на тему: «Феномен страху: філософський, соціологічний та психологічний аспекти». Особливістю даного заходу було те, що у підготовці, проведенні та дискусійному обговоренні взяли активну участь студенти другого курсу історичного відділення нашого інституту.
До розгляду були запропоновані різні питання («Чи є страх позитивним явищем людського життя?», «Звідки береться страх?», «Боротися чи приймати страх?» тощо), розроблялися плани майбутніх творчих та дослідницьких заходів. Засідання гуртка пройшло у невимушеній, жвавій атмосфері, учасники охоче брали участь у дискусіях, наводячи різні приклади та ілюстрації своїх тез і тверджень.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Інтерактивна просвітницька платформаЗапрошуємо долучитися до обговорення актуальної проблеми, яка для кожного, на перший погляд, навряд чи є проблемою. Адже жарти - це ж весело! Проте сміх, гумор і жарти у різних культурних світах свідчать як про стан суспільства, так і про рівень мисленнєвої культури в цілому. Дізнаємося про національні особливості жартів не лише як фольклорної основи певної культури, а й інтернаціональної мови спілкування та взаєморозуміння. Про феномен "чорного гумору" та його функції у сьогоденні. Про візуальні форми медійних "приколів".Чи є обмеження у жартах? Хто їх має встановлювати? І де проходить межа? Розглянемо феномен жартів з різних сторін. Спробуємо пожартувати... Інтригою залишається: з приводу чого і над чим саме?
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Днями у Каневі урочисто відзначили 80-річчя відкриття на Тарасовій горі Шевченківського меморіалу та 30-річчя надання Заповіднику статусу національного. До переліку урочистостей важливою подією ввійшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Шевченківський заповідник у Каневі: передумови становлення, традиції, шляхи розвитку». В вій взяли участь провідні шевченкознавці, музейні працівники, історики, краєзнавці з України та ближнього зарубіжжя.
На початку конференції прозвучали привітання від доктора історичних наук, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка, академіка Національної академії педагогічних наук Мельниченка Володимира Юхимовича, генерального директора Національного музею Тараса Шевченка у м. Київ Стуса Дмитра Васильовича, координатора громадського науко-просвітницького центру «Інститут Тараса Шевченка» м. Нур-Султан, Республіка Казахстан Дениса Аркадійовича Чернієнка, Касмкової Тетяни Олександрівни – від шевченкознавців із Оренбурга, з Російської Федерації.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича к.і.н., доцент Г. М. Голиш провів бесіду зі студентами 2-го курсу, присвячену вшануванню пам’яті жертв голодоморів.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.
Copyright © 2016-2022 ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Усі права застережені відповідно до чинного законодавства України.