Hовини

Деталі

У  рамках жалобних заходах до Дня пам’яті жертв голодоморів студенти 1 курсу Інституту 24  листопада влаштували ходу до пам'ятника жертв Голодомору 1932-1933 років. На вшанування пам'яті та скорботи вони поклали квіти, запалили свічку і провели хвилину мовчання.

Детальніше:Першокурсники вшанували пам'ять жертв голодоморів

Деталі
Нині близько тридцяти країн світу визнало Голодомор 1932-33 років актом геноциду. Насильницьке відбирання продовольства в громадян, позбавлення можливості дістати їжу було спланованою акцією Політбюро ЦК на чолі зі Сталіним. Та й дотепер не всі українці розуміють, чому Голодомор 1932-33 років потрібно трактувати як геноцид. Це зазначає професор ННІ історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Масненко, який вже багато років досліджує цю трагедію.

 — Як ви вважаєте, яку мету мала радянська влада влаштовуючи Голодомор?

 — Передовсім політичний характер — перетворення українців у новий етнічний чинник радянський. Щоб збагнути мету треба глянути на події Української революції 1917-20-х років. Українці тут виявляли великий потенціал для самовизначення, для формування власної державності. Хоча омріяної української державності не вдалося утримати, та революція змінила соціум українців. Ми отримали більш зрілу національну структуру. У 20-х роках, навіть у межах радянського простору, українство спромоглося на формування модерної політичної нації, яка мала більш повну соціальну структуру, і не лише селянську, а й на рівні міста. Звісно, більшовицька влада відчула в цьому серйозну загрозу. Саме тому український народ зазнав нищівного удару. Голодомор, як і репресії 1936-37 років, були спрямовані на ліквідацію українства, як політичної модерної нації. Це був акт агресії проти українського народу.

Детальніше:Черкаський дослідник голодомору: «Це був акт агресії проти українського народу»

Деталі

Студент 4 курсу Ярослав Бондарчук взяв участь у ІІ Міжнародному міждисциплінарному конкурсі наукових і творчих робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко. Тема конкурсу: «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу в приватних історіях і просторі культури». Ярослав і його науковий керівник професор Юрій Присяжнюк темою конкурсної роботи обрали «Кати і жертви: антропологічний вимір Голодомору 1932–1933 років».

Підведення підсумків і оголошення результатів відбудеться у останній тиждень листопада 2017 року. Бажаємо Ярославу і Юрію Присяжнюку стати переможцями конкурсу!

 

А поки декілька положень конкурсної роботи, що чітко свідчать про геноцид Українського народу: «Від уже помираючих від недоїдання українців вимагалося одне: негайно виконати план хлібозаготівлі. Оскільки цього не вдавалося (здебільшого через відсутність зерна), то 23 червня Політбюро ЦК ВКП(б) почало реалізацію сталінської директиви, сутність якої була жорстокою й цинічною: «додаткового хліба в Україну не завозити».

Детальніше:«Кати і жертви: антропологічний вимір Голодомору 1932–1933 років»

Деталі

Деталі

24 листопада за ініціативи дирекції навчально-наукового інституту історії та філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького відбулася зустріч викладачів, магістрів, студентів істориків та студентів-першокурсників спеціальності «Міжнародні відносини, соціальні комунікації та регіональні студії» із доктором наук, професором Кентерберійського університету (Нова Зеландія) Наталією Чабан.

Наталія Чабан закінчила факультет іноземних мов з відзнакою у 1993 році тоді ще Черкаського державного педагогічного інституту. Ступінь магістра отримала у Нью-Йоркському університеті (США) у 1996 році. Після завершення  аспірантури блискуче захистила кандидатську дисертацію під керівництвом доктора філологічних наук, професора  С. А.  Жаботинської у Київському національному лінгвістичному університеті. Її дослідження “Образ суверенної України у вербальному втіленні (на матеріалах газети Нью Йорк Таймc)” викликало значну зацікавленість серед наукової громадськості України та за її рубежами. Після завершення навчання працювала викладачем Черкаського національного університету, координатором тренінгу  Корпусу Миру США в Україні, дослідником у Лундському університетi (Швеція) та Мерілендському університеті (США).

Детальніше:На шляху до наукового визнання

Деталі

22 листопада 2017 р. Круглий стіл на тему «Майдан в суспільному вимірі сучасної України»  зібрав студентів ННІ історії і філософії і  учасників та волонтерів революції Гідності та Свободи в Києві та Черкасах – випускників даного Інституту Романа Орищенко, Станіслава Сафонова і студентів Максима Шило і Олександра Гриценко. Відкрила зустріч директор Інституту професор Наталка Земзюліна. Вона зазначила важливість для кожного українця подій Майдану. Першим виступив Максим, він нагадав присутнім про основні події Майдану і розповів про те, як він учень 11 класу поїхав в Київ і брав участь у бурхливих подіях зими 2013-2014 років. Роман був учасником Самооборони Майдану і згадав як проводили тренування, заняття в комендатурі. Він зазначав: «Людям розповідали, як слід діяти у різних ситуаціях. Приміром, у випадку арешту: що казати, чого не казати, про контрольні дзвінки, аби повідомити своїх про затримання. Інформували про те, що треба робити, як поводитись, якщо відбуваються якісь неправомірні дії, що дозволено в сутичках із міліцією, а що ні, де межі їхніх повноважень і які права громадян – аби ми їх чітко усвідомлювали і не допускали проявів свавілля і вседозволеності». Спогади майданівців видані книгою і Роман подарував її Інституту. Учасником регіонального Майдану був Станіслав, який також згадав подій у центра Черкас і на Черкаський дамбі, поділився власними думками щодо реалізації ідей Майдану в нашому житті.

Детальніше:Майдан в суспільному вимірі сучасної України

Деталі

На Черкащині стартує акція "16 днів проти гендерного насильства", у межах якої в ЧНУ ім. Б. Хмельницького відбудеться презентація антидискримінаційної платформи «ПОПЕРЕДЖАЄМО НАСИЛЬСТВО: ШЛЯХ ДО КУЛЬТУРИ РІВНОСТІ».

Захід заплпновано 1 грудня (корп. 1), у 518 ауд. об 11.30.

Акція відбувається у світі з 1991 року і закликає людство до припинення усіх форм насильства. Україна приєдналась до неї у 2000 році. Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада -Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня - Міжнародний день волонтера;

6 грудня - Вшанування пам'яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня - Міжнародний день прав людини.

Детальніше:Антидискримінаційна платформа "Попереджаємо насильство: шлях до культури рівності"

Деталі

Черкаський обласний художній музей

Центр гендерних досліджень і комунікацій ЧНУ ім. Б. Хмельницького

кафедра філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б. Хмельницького

 29 листопада в 15.00 у Черкаському обласному художньому музеї буде презентовано соціально-орієнтовану студентську платформу «ПАЛІМПСЕСТИ ПАМ᾿ЯТІ У ФІЛОСОФІЇ ТА МИСТЕЦТВІ».

Буде обговорено проблематику пам᾿яті у філософії, психології, культурології та візуалізацію її сучасних моделей у кіномистецтві ХХ-поч.ХХІ ст., зв'язок пам᾿яті, історії та ідентичності у мистецьких артефактах минулого і сучасності, їх проекції у майбутнє.

Запрошуються усі, хто цікавиться проблематикою людини та її ідентичності у сучасних глобалізаційних процесах.

Деталі

Сьогодні, 21 листопада о 12.00 в кожній аудиторії ННІ історії і філософії  хвилиною пам’яті вшанували громадянський подвиг учасників українських Революцій, пам’ять героїв Небесної Сотні та загиблих учасників російсько-українського збройного конфлікту.

В цей день 2013 року розпочалася перша акція на Майдані Незалежності в Києві приблизно о десятій годині вечора. На мітинг зібралося від 1 до 2 тисяч чоловік. Це було початком масових акцій.

Деталі

22 листопада о 14.40 в ауд. 518

відбудеться

Круглий стіл за участю випускників і студентів ННІ історії і філософії – учасників Революції Гідності в Києві та Черкасах 2013–2014 років.

Запрошуємо всіх бажаючих!

Роман Орищенко, випускник 2002 року, учасник Революції Гідності в Києві, нині помічник-консультант народного депутата України, про події той зими згадує: "Число людей у Самообороні змінювалося: спочатку активно записувалися, потім менше, багато хто просто стояв на Майдані, і не всі були готові чергувати вночі. Нічні події грудня змобілізували велику кількість людей, до нас приєдналося дуже багато знайомих. Я пам’ятаю, з Черкас приїхав Юрій Сас, привіз своїх знайомих, також інших однокурсників. Люди з Рівненщини, Львівщини, із Сімферополя приїхали – вся Україна ринулася на захист Майдану. Тоді влада не планувала якихось масштабних наступів чи атак (на таку кількість людей!), а вичікувала, поки Майдан знову ослабне.

І фактично у нас пішли такі собі "будні" – наче все тихо, і наближаються свята: всі готувалися до Нового року й Різдва. З одного боку, люди були на Майдані, чергували, а з іншого – вони знуджувалися: сцена, музика, виступи, чергування вночі... і так день у день. Це втомлювало, тому говорили, що треба більше часу відводити на тренування, на підготовку, на заняття в комендатурі, зокрема з юридичної грамоти".

Повну розповідь Романа можна буде почути на засіданні Круглого столу.

На фото: Роман Орищенко під час Євромайдану

Деталі

24 ЛИСТОПАДА

О 09.40 В АУДИТОРІЇ 518

ВІДБУДЕТЬСЯ ВІДКРИТА ЛЕКЦІЯ

НАТАЛІЇ ЧАБАН – доктора філологічних наук, професора Кентерберійського університету (Нова Зеландія),

президента Асоціації україністів Австралії та Нової Зеландії.

 Запрошуємо Всіх бажаючих!!!

  1. «З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ»
  2. Відбулися батьківські збори
  3. Вітання з Польщі
  4. День відкритих дверей