- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Увага!- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня відбувся ІІ тур вікторини з історії кримськотатарського народу на вшанування Дня боротьби за права кримськотатарського народу серед студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії та ННІ інформаційних та освітніх технологій.
Організатор заходу, доцент Олена Сухушина, підбила підсумки цьогорічного змагання: "У ІІ-му турі студенти прискорили надання відповідей і, як й на попередньому етапі, продемонстрували добрі знання історії кримськотатарського народу. Найбільшу кількість правильних відповідей дали: Анастасія Осадча, Анна Порпленко, Анна Гончаренко, Андрій Ціко, Сергій Овдій, Ілля Опарін, Тетяна Цап, Ярослав Кузьменко, Софія Руденко, Даріна Кузюк та Сніжана Мащенко.
За часовим показником першими були Анастасія Осадча, Андрій Ціко, Сергій Овдій та Надія Берестова. В сумі двох показників кращим знавцем історії кримськотатарського народу стала Анастасія Осадча. Вітаємо!"
Анастасія Осадча (студентка 1 курсу ННІ МВІФ): «Мені було дуже цікаво взяти участь у вікторині, присвяченій «Дню пам’яті жертв депортації кримських татар». Захід був надзвичайно пізнавальним. Ця тема досить актуальна у зв’язку із сьогоднішніми реаліями, тому поширення такої інформації серед молоді є необхідним. Участю у вікторині я поглибила свої знання як з історії кримськотатарського народу, так і з історії України.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня — Міжнародний день музеїв, який відзначається у країнах світу і привертає увагу до музеїв як хранителів історичної пам’яті та історико-культурної спадщини.
Музейні установи, збираючи, вивчаючи, систематизуючи та пропагуючи пам’ятки історії, відомості про видатних людей України і окремих її регіонів виконують важливу навчально-виховну функцію при вивченні регіональної історії нашої держави.
Черкащина багата не тільки своєю славною історією, а й розгалуженою мережею музейних установ і заповідників. Період становлення музейної справи на Черкащині відноситься до початку ХХ ст., коли у середовищі інтелігенції двох найбільших міст нашого краю Черкас і Умані — тодішніх повітових міст Київської губернії, зародилася ідея створення краєзнавчих музеїв. Вже тоді ці міста були помітними культурно-освітніми центрами, де діяли навчальні заклади — учительська семінарія в Черкасах, училище землеробства і садівництва в Умані, а також гімназії, училища та школи.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб).
Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.
Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Детальніше:76-ті роковини геноциду кримськотатарського народу
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
В Україні 17 травня вшановують пам’ять жертв політичних репресій, а 18 травня – жертв геноциду кримськотатарського народу.
«Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування... «Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства», – йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам’яті.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
15 травня у новому, але вже доволі звичному, форматі в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії пройшов І тур вікторини до Дня боротьби за права кримськотатарського народу (18 травня).
Дякуємо всім, хто взяв участь у вікторині, засвідчив свою причетність до вшанування історичних, політичних, культурних подій у долі народу, який має яскраву історію і багато спільного з українським.
Взяли участь 40 студентів, більшість з яких першокурсники (1-А і 1-Б). Крім студентів нашого інституту до заходу приєдналися студенти з ННІ інформаційних та освітніх технологій.
Детальніше:Підсумки І туру вікторини з історії кримськотатарського народу
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Інтродукція
В цікавий час ми живемо. За історичну мить, якихось 50-60 років, суспільство блискавично пройшло шлях від примітивних патефонів, на яких крутилися величезні крихкі платівки з однією погано відтворюваною тихесенькою піснею чи мелодією до мініатюрних флешок, кожна з яких здатна вміщати колосальні бібліотеки, тисячі кольорових фото, безліч відео та аудіозаписів. Замість примітивного пристрою для відтворення звуку кожен пересічний громадянин в поєднанні з Інтернетом, тепер на величезному пласкому екрані здатен отримати практично невичерпну кількість інформації у вигляді тексту, зображення, кольору. Це вражаюча технічна революція також відбулася десь протягом 1960-2010-х рр., тобто саме за ті ж півстоліття.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Шановні колеги! Традиційно в Україні у третю суботу травня відзначають День науки. У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького третій тиждень травня - Тиждень науки. Зазвичай це активний тиждень для спільноти нашого університету.
Цьогоріч кожен із нас святкує цей день удома. Науковці нашого університету — це люди, котрі своєю інтелектуальною творчою діяльністю гідно примножують наукові здобутки університету. Ви — наша гордість. Завдяки вам Черкаський національний університет упевнено тримає пальму першості та є флагманом університетської освіти і науки на Черкащині.
Сьогодні ЧНУ імені Богдана Хмельницького — це відкрита академічна спільнота національного рівня, яка діє на основі принципів університетської автономії та є провідним центром освіти, науки й інновацій, забезпечує потреби суспільства у кваліфікованих фахівцях. Це підтверджують цифри, здобутки, перемоги, наші рейтинги і відзнаки. Це ознака правильності обраного нашим колективом курсу на забезпечення якості освіти, досліджень та інновацій.
Детальніше:Напередодні Дня науки Олександр Черевко вітає науковців ЧНУ
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Завершено і підбито підсумки ІІІ регіонального конкурсу учнівської та студентської молоді “ФІЛОСОФ і Я”.
Конкурс у навчальному році 2019-2020 пройшов успішно, значно розширилася його географія та кількість учасників, участь взяла як учнівська молодь міста та області, так і студентство коледжів. З цієї причини оргкомітетом було прийнято рішення розширити лінійку призерів до 5 осіб.
Дякуємо за участь і докладені зусилля переможниці, призеркам та учасникам конкурсу “ФІЛОСОФ і Я”-2020!
Ось наші переможці:
Детальніше:Підсумки ІІІ регіонального конкурсу учнівської та студентської молоді “ФІЛОСОФ і Я”-2020
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії за підтримки завідувача кафедри історії України професора Віталія Масненка цього року продовжив співпрацю викладачів та студентів із Черкаським обласним краєзнавчим музеєм, зокрема із науково-дослідним відділом етнології, який очолює Вікторія Наумчук, розпочату ще влітку 2019 року в межах проходження музейної практики.
Музейна практика займає помітне місце в системі підготовки фахівців історичного профілю у Черкаському національному університеті, де студенти вивчають основи музеєзнавства. Практикою студентів традиційно керують професор Лариса Синявська, доценти Юрій Михайлюк та Андрій Темченко. Під час проходження практики студенти третього курсу ознайомлювалися зі специфікою роботи музею, експозиційних залів. Згідно з темами і комплектами систематизували предмети за групами збереження, проаналізували експонати відповідно до періодизації й робили їх опис.
Детальніше:Студенти-історики долучилися до реалізації унікального наукового проєкту