Черкаський обласний художній музей

Центр ґендерних досліджень і комунікацій ЧНУ ім.Б.Хмельницького

Інтерактивна просвітницька платформа 

ЧОЛОВІК ХХІ СТОЛІТТЯ

5 травня о 14.00 у Черкаському обласному художньому музеї відбулося інтерактивне обговорення «Чоловік ХХІ ст.».

У ХХ столітті гендерні дослідження було спрямовано переважно на питання жіночої суб᾿єктивності та аспекти жіночого досвіду, які перебували начебто  у «тіні» фалоцентричної цивілізації та патріархатного універсуму. Але сьогодні, у відцентровому «ефемерному» просторі постмодерністської культури, чи не потрапила чоловіча культура у своєрідну «зону замовчування»? Чи є у сучасному гендерному дискурсі дослідження чоловічої ідентичності й у якому напрямі вони розвиваються? Що сьогодні ми маємо на увазі під поняттям «мужність»? Про що ми можемо дізнатися зі сторінок чоловічих журналів та засідань чоловічих клубів?

Спробували розкрити ці питання з точки зору сучасної філософії, соціології культури, психології під час зустрічі, яка була присвячена виключно чоловікам.

Авторки концепту та модератори проекту – Оксана Пушонкова та Зоя Шевченко.

Оксана Пушонкова звернула увагу присутніх на позитивні аспекти фалоцентричної цивілізації, у якій хоча діяльність жінки була просторово обмеженою (дім – діти – вогнище), але саме в ній вона набула вищого ступеню моральної досконалості. На прикладах зразків творчості чоловіків-геніїв було розкрито міфологему звільнення жінки чоловіком, якого «вічна жіночність тягне  догори» (Гете «Фауст») та дозволяє розкрити власний андрогінізм у творчому акті. Було окреслено характерні риси дискурсу, у якому патріархатна цивілізація тлумачиться через метафору Паноптікона (І.Бентам, М.Фуко) що актуалізує проблематику Примусу й нав᾿язування  правил, коли жінка себе відчуває маргіналізованим та репресованим об᾿єктом  споглядання й оцінки чоловіка. Виходячи з дому у Всесвіт, який належав раніше виключно чоловікам (Ж.Ліповецький), жінка усвідомлює себе в культурі. Але, як ставиться чоловік до зміни своєї ролі, й нарешті, свого призначення в еру Синоптикона (З.Бауман), який через Спокусу формує нові стандарти фемінізованої культури?

Зоя Шевченко власне і приділила увагу цьому важливому питанню й проблемі дискримінації чоловіків у сучасному соціокультурному просторі. Вона зазначила, що сучасний чоловік опинився у власноруч створеній пастці ґендерних стереотипів щодо “сильної” та “слабкої”статей, яка є логічним наслідком андроцентричної, патріархатної культури. Про замовчування гострих проблем, пов’язаних із чоловічим досвідом, свідчить наведена доповідачкою приголомшлива статистика українських реалій. Було розкрито основні положення концепції вченого Вігена Геодакяна, в еволюційній теорії статі якого на засадах біодетермінізму логічно пояснюються причини і наслідки зміни статусу чоловіка в сучасному суспільстві та його екзистенційні проблеми.

Марина Бугеря у своєму виступі зауважила, що уявлення про мужність і жіночність є специфічними для різних культур і різних історичних періодів її розвитку, залежить від контексту.Так, згадали про сексуальну революцію у тоталітарному виконанні, яка по суті десексуалізувала стосунки чоловіка й жінки. Марина зробила екскурс в історію гендерних відносин на Україні й пояснила причини появи дискримінаційних практик щодо жінок, зосередила увагу на історичних віхах козацької культури, яка й завдає стандарти мужності й для українських чоловіків і сьогодні. Певним підтвердженням цього стали результати соціального експерименту, у якому взяли участь відвідувачі заходу. З метафоричних образів чоловіків на питання «Яким є сучасний український чоловік?» зі 140 зразків було обрано зразки мужніх чоловіків, здатних захищати, виховувати дітей, досягати професійних вершин. Майже відсутні були образи фемінізованих чоловіків, проте кілька з обраних зразків були підкреслено демонстративними, але йдеться про демонстрацію суто чоловічих якостей та цінностей (сила м᾿язів, статус, характер).

Кожен з присутніх висловив свою точку зору на проблематику мужності сучасних чоловіків. Анжела Алєксанова зауважила, що агресія в сучасному інформаційному суспільстві стає зовні більш цивілізованою, але це скоріш перехід на психологічний рівень її виразу. Студенти ЧНУ ім. Б. Хмельницького (Юлія Володько, Левочко Наталія, Стаховська Люда, Чачко Аня, Андрій Пророченко та ін.) висловили свої думки, наприклад, що «Берегиня, яка сама виховує дитину без батька, змушена бути сильною, як чоловік», що «сучасним чоловікам не вистачає прагнення розвивати духовні якості». Присутні на заході чоловіки у процесі обговорення висловили дві майже протилежні точки зору. Перша точка зору пана Володимира: полярність чоловічого-жіночого є штучно створеною і проблеми домінування або репресії, чи будь-якого протистояння чоловічого і жіночого начал насправді не існує. Тим більш у сучасному світі з необмеженими можливостями самовизначення гендерної ідентичності. І друга точка зору, – згідно з якою ми дійсно маємо ставити питання про виховання у чоловіках відповідальності, сміливості, соціальної активності та силових якостей, їх міжпоколінну трансляцію, адже саме тоді збережеться модель «чоловік-жінка». Це є в сучасних умовах вкрай необхідним, адже важливим призначенням союзу чоловіка і жінки є продовження роду та виховання традиційних цінностей, зокрема мужності та жіночності.

Домовились ці думки оформити у тему наступної зустрічі. А завершили знайомством з психотехніками Олександра Сивака, які допомагають вирішити гендерні конфлікти як внутрішні так і зовнішні.

На «Ніч у музеї» 19 травня проект буде продовжено. Аня Бершадська, студентка ННІ історії і філософії презентує культурфілософський аналіз чоловічих журналів. Психотерапевт Олександр Сивак запропонує тренінг з гармонізації чоловічого і жіночого начал за юнгіанською методикою. Слідкуйте за нашими анонсами.

 

Кафедра філософії та релігієзнавства

• Попередня
• Наступна