Шедевр від бездарної копії  відрізняється лише нюансами

Володимир Яковець

 

17 квітня у Черкаському обласному художньому музеї відбулася прес-конференція «АНТРАКТ XV. Виставка сучасного мистецтва», куратором якої є Володимир Яковець і яка об′єднала творчість українських художників та художників з  Японії, Ірану, Франції, Германії, Росії.

Модераторами проекту виступили Оксана Пушонкова, доцент кафедри філософії та релігієзнавства ЧНУ ім.Б.Хмельницького та Марина Бугеря, старший наук. співробітник Черкаського обласного художнього музею. Серед гостей були мистецтвознавець Наталія Ребякова, художник Олександр Шепеньков, художниця Євгенія Васильченко, художниця Анастасія Гурьянова, художниці мати й донька Антоніна Радченко та Агата Кравченко, Анатолій Тостановський, студенти ЧНУ та ЧДТУ.

Ми запропонували учасникам зустрічі поговорити про сучасне мистецтво. Володимир Яковець розповів про історію створення виставок «Діалоги» та «Антракт», які об’єднують сучасних художників вже багато років поспіль.

Назва «Антракти» виникла з аналогії роботи художника у не завжди зручній майстерні, або на кухні, якщо немає майстерні, де він не може навіть побачити свою картину на відстані. Але це є можливим у музейному просторі. Разом з Олександром Шепеньковим вирішили запрошувати «нерівних» художників («нерівних» - нестандартних і непередбачуваних, але можливо перспективних!).

Володимира часто запитують, якою є тема «Антракту»? Темою цього проекту є підтримка талановитої молоді. Із ним погодився Олександр Шепеньков, який вважає необхідним у наш складний час підтримувати молодь, яка наважується займатися художньою творчістю, мабуть тому у просторі візуальної культури Черкащини не варто боятися, що фотомистецтво витіснить живопис. На думку Олександра, потрібно постійно переосмислювати мистецтво, постійно розвиватися в діалозі з глядачем. 

Володимир Яковець зауважив, що «фотографує кожний, відео знімає кожний, проте сьогодні цінності набуває власноруч зроблена річ, технологія її створення».

Унікальність виставки, на думку куратора,  полягає у тому, що в ній взяли участь художники від 3-х до 70-и років, діти, учні художньої школи, які представили цікаві і своєрідні роботи, створюючи живий простір розвитку.

Цікавим ракурсом інтерактивної розмови стало питання визначення професіоналізму художника. Його критеріїв. Чи є вони сьогодні? Адже, як зауважує сам художник, епоха титанів і геніїв відійшла у минуле. Тоді був попит на геніїв, меценати вкладали величезні кошти у мистецтво.

У ХХ ст. є талановиті абстракціоністи, які вчилися у метрів реалізму, але є тисячі полотен бездарного соцреалізму. При цьому ми поступово втрачаємо здатність відділяти шедеври від бездарних копій, які відрізняються лише нюансами.

Важливості під час прес-конференції набуло питання чи змінюються взагалі критерії професіоналізму?

На думку Володимира, справжньому художнику байдуже, чим творити: «все-рівно – хоч плюнь та розітри. Один плюне та розітре геніально, другий – бездарно». Його у мистецтві цікавить не що, а «як це зроблено». «У Караваджо та Вермеєра, який робив свої картинки півроку, в першу чергу, звертаю увагу на техніку. Можна геніально зобразити яблуко, головне як це написано. Мені цікаво як технічно розвивався, наприклад, Рембрандт. Але зараз перепоною для багатьох талановитих художників є відсутність коштів навіть на оформлення роботи». 

Марина Бугеря спонукала художника розкрити своє бачення діади «Муза-Художник». З точки зору  В.Яковця, «деякі Музи «вбивають» художників, стаючи їх дружинами, народжуючи їм дітей, чим зводять нанівець творчий геній майстра, що змушений, щоб годувати родину, освоїти більш прибуткову професію». Тобто це фатальний вибір: гроші чи творчість.

Оксана Пушонкова виявила інтерес до еволюції творчості В.Яковця, яку було б цікаво побачити у єдиному візуальному просторі та запропонувала учасникам висловити побажання на «Антракти 16» та майбутні проекти Володимира Яковця. 

Наталія Ребякова відмітила, що такі проекти відображають певну емоційну культуру епохи, тому просто цікаво прийти та подивитися, як час змінює цю культуру.

Анатолій Тостановський висловив побажання у таких проектах бачити відображення епохи сучасної, проблем сьогодення, резонансних подій. Предметом мистецтва має бути сучасність.

Анастасія Гурьянова, авторка картини з проекту «Гранатова німфа. Множинність у єдності» висловила побажання створювати й надалі простір спілкування не лише між куратором та публікою, а й між художниками, які взяли участь в «Антрактах».

Євгенія Васильченко поставила питання умов прийому робіт художників для участі в «Діалогах» і «Антракті» та подякувала можливості брати участь у таких відкритих та креативних проектах.

Зустріч завершилася оглядом виставки та безпосереднім спілкуванням з куратором.

Оксана Пушонкова

 

• Попередня
• Наступна