Україна надзвичайно багата на археологічні пам'ятки, причому частина з них є унікальними об'єктами світового значення. Але доводиться констатувати, що їх репрезентація та популяризація знаходиться на доволі низькому рівні та зазвичай обмежується експонуванням деяких матеріалів з археологічного комплексу на музейних вітринах. Особливо актуалізувалося питання необхідності музеєфікації археологічних об'єктів цьогоріч - після розкопок так званого «Українського Стоунхенджу» (кургану у с. Новоолександрівка). 

На превеликий жаль, археологічні пам'ятки в межах нашого міста, незважаючи на їх інформаційний та туристичний потенціал, нещадно зникають під новобудовами.

Тому пропоную оглянути європейський досвід музеєфікації археологічних об'єктів, які були виявлені в районах великого будівництва на прикладі дольменів Коромінас (Естепона, Іспанія). 

Про їх відкриття, значення та особливість процесу музеєфікації розповів керівник Центру «Мегалітичний музей «Дольмени Коромінас» Людаріо Оканья (організація та переклад розмови – Ігор та Лариса Абразумови).

В 2001 році, під час будівництва автомагістралі Коста-дель-Соль, було виявлено стародавній некрополь. Після огляду науковцями з'ясувалося, що будівельники натрапили на унікальний поховальний комплекс, що складається з 5 дольменів та датується 3 тисячоліттям до нашої ери. Археологи негайно приступили до дослідження гробниці, яке тривало три роки. Але ситуація значно ускладнювалася будівництвом траси: це гірська місцевість і перенести ділянку швидкісної дороги, задля якої прорубувалися кілометри тунелів та зводилися мости, в сторону було просто неможливо. Зважаючи на непересічне значення археологічного об'єкту було вирішено піти на безпрецедентний крок: пам'ятку фактично пересунули на аналогічну ділянку поряд.

«Під час вивчення об’єкту ми робили детальний опис, мільйони фотографій та відеозйомку. Ми розібрали все по камінчику, а потім зібрали в такій же послідовності заново. Це зайняло ще три роки. Як наслідок – у 2007 році було відкрито Мегалітичний музей «Дольмени Коромінас» – розповідає безпосередній учасник експедиції, а тепер керівник Центру Людаріо Оканья.

Варто зазначити, що музей створено під землею, аби максимально наблизити відвідувачів до реального археологічного ландшафту. Всередині можна побачити п’ять оригінальних дольменів (які налічують 23 поховання). Їх поточна презентація вражаюча – з оптоволоконними світловими ефектами та піднятими доріжками, що дозволяють відвідувачам дивитися вниз на дольмени. Початкові кам’яні плити з каменю тепер покладені на одну сторону, щоб відкрити вид на могили, що датуються кінцем періоду неоліту. Відомо, що поховання в дольменах були ритуальними та повторними, оскільки були знайдені лише черепи та великі кістки.

На вітринах виставлено гончарний посуд, кам’яні знаряддя, наконечники стріл, сокири, особисті прикраси, намиста з напівкоштовних каменів та перфоровані черепашки.

Також співробітники музею займаються археологічними реконструкціями та експериментами, радо знайомлять відвідувачів з технологіями кам’яного та бронзового віків, проводячи різноманітні майстер-класи. Центр пропонує свої послуги в якості унікальної фотолокації та, зважаючи на чудову акустику приміщення, проводить музичні концерти. «Ми презентуємо археологічну пам’ятку, але постійно оновлюємося, адаптуючись під вимоги часу, задовольняючи потреби туристів» - пояснює сеньйор Оканья.

«Зведення основного куполу та комунікацій приміщення взяла на себе компанія-будівельник автомагістралі» - продовжує Людаріо. – «Щороку Центр відвідують тисячі гостей, серед яких багато учнівської молоді, адже дольмени Коромінас входять в десятку основних археологічних пам’яток Іспанії та є унікальними для всієї Європи». 

Звичайно, музеєфікація археологічної пам’ятки – доволі не проста та не дешева справа. Проте, варто пам’ятати, що археологічний об’єкт – це частина нашої культурної спадщини. До того ж, не слід забувати, що це вичерпний ресурс! І ми відповідальні перед нащадками за збереження та охорону археологічних пам’яток.

З усією любов’ю до нашого міста, доводиться констатувати, що на його території не так вже й багато туристичний родзинок… Музеєфікація археологічних пам’яток (поблизу ТРЦ Хрещатик-сіті, на Замковому узвозі, в парку «Сосновий бір» тощо), окрім наукового та пізнавального значення, може принести економічну вигоду та зробити Черкаси більш привабливими для жителів та гостей міста.

 

Олена Абразумова,

старший викладач кафедри АСГІН

• Попередня
• Наступна