Проєкти Володимира Яковця у Черкасах – завжди подія. Особливо для тих, хто цікавиться філософією мистецтва. «DIALOGUES» та «Антракти» – це проєкти постсучасного рівня, що презентують різні світоглядні платформи і парадигми мислення.

Володимир Яковець є арт-куратором цих масштабних виставок з 2010 року. Це проєкти, що діють у часі, створюють вже нову традицію. Володимир креативно вибудовує комунікаційний простір для спілкування на різних рівнях: твору з глядачем, художника з художником, глядача з глядачем. Такі проєкти відображають певну емоційну культуру доби, тому надзвичайно цікаво прийти та подивитися, як час змінює цю культуру.

Цікаво побачити і відчути це нове, адже арт-куратор створює мистецький простір за новими принципами метамодернізму. Тому подорож виставковим проєктом Володимира Яковця – завжди надзвичайно захоплива подія.

У листопаді минулого року відвідували «DIALOGUES», де було презентовано близько 100 робіт митців з різних куточків світу. Сьогодні виставка об’єднала представників більш ніж 25-ти країн: України, Канади, США, Японії, Китаю, Аргентини, Чилі, Ірану, Бразилії, Мексики, Колумбії тощо. І знову, як і минулого року, проєкт було втілено за підтримки Благодійного фонду Миколи Бабака, народного художника України, колекціонера і мецената. На виставці представлений широкий діапазон різножанрових робіт, виконаних і професійними художниками, і початківцями, яким від 4-х до 70-и років.

Як зазначає Володимир Яковець, принципової різниці між «DIALOGUES» і «Антрактами» немає. Є спільна тема – підтримка талановитої молоді. Є єдиний критерій відбору робіт – якість. Є прагнення розширення кордонів мистецтва.

«Антракти» – не просто надання виставкового простору для молодих художників, а можливість побачити себе в контексті інших культур та способів мислення. Назва «Антракти» свідчить про культурне значення поняття інтервалу, навколо якого оформлюються усі сенси. У музиці інтервал не менш важливий, ніж сама мелодія, а антракт – не просто перерва для відпочинку. У ній персонажі продовжують жити своїм життям і відбувається осмислення вистави в цілому. Як пояснює арт-куратор виставки, талановитий художник часто не має можливості працювати у просторі й майстерні та часто створює свої картини просто на кухні, не маючи змоги навіть побачити їх на відстані.

Але це є можливим у музейному просторі.

Виставковий простір Володимир вибудовує так, наче він є величезною картиною, в якій усі елементи має бути узгоджено. Кожен з них має бути високого рівня якості. Саме тому Володимир надзвичайно вимогливий як до місцевих художників, так і до митців з інших країн. Якість – це своєрідний код до сприймання виставки в цілому. Її естетична цінність говорить сама за себе.

У постсучасній формі виставкового простору стає можливим порівняння, зіткнення різних пластів сучасної нам реальності, певний культурний зріз різних національних світів і світоглядів, різних стилів візуального мислення та ціннісних систем.

На думку культурологів, сучасне мистецтво розвивається в умовах вже постколоніальної культури (О. Енвезор). Саме тому сучасний художній процес не просто поєднує різні світоглядні платформи, зокрема Східну і Західну цивілізації, а ми вже бачимо певне «розмивання» кордонів Сходу і Заходу, освоюємо простори африканські, малоазійські, латиноамериканські, які приносять нові теми, проблеми та змісти. Діалог стає полілогом, а нова інтернаціональна мова стає засобом входження до спільної світової культури.

Тому актуальною темою проєктів Володимира Яковця є самоідентифікація художника і настанова на формування критичного мислення. Сьогодні художник вільно обирає місце проживання та подорожує світом, окреслює в мистецтві власний образний і світоглядний простір, ідентифікуючи його з різними контекстами.

Свобода художника є умовою незаангажованої творчості та здатності виражати живі смисли культури. Відтак стає можливим візуальною мовою сучасного мистецтва говорити про традиції та генні коди власної культури. Це відкриває нові ракурси дослідження минулого та майбутнього, вміння побачити дійсні, а не фантомні цінності національних світів. З цієї точки зору сучасне мистецтво додає відсутній досі критичний компонент.

На думку Володимира Яковця, предметом мистецтва має бути сучасність, проблеми сьогодення, резонансні події. Арт-простір «DIALOGUES» та «Антрактів» – це простір, у якому ми маємо можливість не лише відчувати імпульс сучасної нам реальності, а й також думати в категоріях сучасності.

«Думати через мистецтво» – це відчувати, як крізь сьогодення мерехтить вічне.

• Попередня
• Наступна