Hовини

Вельмишановні колеги !!!

Оголошується прийом публікацій з актуальних питань спеціальних історичних дисциплін у черговий випуск

 ВІСНИКА ЧЕРКАСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Серія: Історичні науки

Проблематика випуску: історіографія, джерелознавство, археологія, архівознавство, історичне краєзнавство, історія рідного краю, спеціальні галузі історичної науки.

Випуск присвячується  100-річчю Української революції

 

Статті та відомості про автора потрібно подати до редакційної колегії відповідальному редактору серії – А. Ю. Чабану або відповідальному секретарю серії – Л. Г. Лисиці (бул. Шевченка, 81, к. 504, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси, 18031) не пізніше 1 квітня 2017 року (включно).

Електронні версії статей, інформацію про автора також можна надсилати на адресу: anicid2012@ukr.net

Детальніше:Оголошується прийом публікацій

Зверніть увагу! Опубліковано оновлений розклад роботи курсів підготовки до ЗНО з історії України на другий семестр. Наша спільнота ВК: https://vk.com/club130580223  

Детальніше:РОЗКЛАД РОБОТИ КУРСІВ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НА ІІ СЕМЕСТР

Співробітники Центру ґендерних досліджень і комунікацій ННІ історії та філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького у черговий раз відвідали учнів 11-го класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Черкаси. Цього разу із школярами обговорювалася тема – «Демографічна ситуація в світі: сучасні статистичні дані та тенденції, українські реалії та перспективи».

У ході семінару говорили про:

- динаміку та специфіку збільшення населення світу;

- природний приріст населення у різних країнах світу;

- чоловічу та жіночу тривалість життя у світі та в Україні;

- старіння української нації;

Детальніше:"Демографічна ситуація в світі" - семінар для школярів

Студентка 2 курсу ННІ історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Брижатова взяла участь у ІІ Міжнародному фестивалі молодіжної творчості «Литовська феєрія» у м. Вільнюсі та посіла друге місце у номінації «Образотворче, декоративно-ужиткове та прикладне мистецтво».

У фестивалі взяли участь 107 учасників із різних регіонів України та Литви. Вони продемонстрували свої досягнення у номінаціях: «Хореографія», «Вокал», «Театральний жанр», «Інструментальний жанр», «Образотворче, декоративно-ужиткове та прикладне мистецтво».

— На конкурсі я представила свої роботи — писанки, — розповідає Тетяна. — Займаюся цим декоративно-прикладним видом мистецтва вже 7-й рік.

Детальніше:Тетяна Брижатова посіла друге місце у ІІ Міжнародному фестивалі дитячо-молодіжної творчості...

Шановні студенти, аспіранти, викладачі!

 ЗАПРОШУЄМО

Вас узяти участь у роботі

 XІХ  Всеукраїнської наукової конференції молодих учених 

Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук
у дослідженнях молодих учених
”,

 яка відбудеться 27-28 квітня 2017 року в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. До участі в конференції запрошуються студенти вищих навчальних закладів, аспіранти, молоді науковці віком до 35 років, докторанти та доктори наук віком до 40 років, чия діяльність стосується тематики конференції.

Детальніше:Родзинка-2017!

Імена головних персонажів у цій історії – ті, які знає не одне покоління українців… 1844 року вийшов друком так званий «Чигиринський Кобзар» Тараса Шевченка.  Того ж, 1844 року у Франції опублікований знаменитий роман Дюма «Три мушкетери». Обидва автори захоплювалися подіями, які відбувалися у ХVII столітті – Шевченко звертався до теми козаків гетьмана Хмельницького, Дюма – до теми «козаків по-французьки», мушкетерів короля Людовіка, в компанії яких найблагороднішим був граф де Ла Фер, відомий всім під іменем Атос. У ХХІ столітті війна звела Тараса Шевченка й Атоса далеко від Чигирина, а тим більше Парижа – на клаптику обсмаленої вогнем землі, яка у бойових зведеннях фігурує як «сектор М».

Детальніше:Гра долі: війна звела Тараса Шевченка з Черкас і Атоса з Донбасу

 

27 січня 2017 р. на зйомки телепередачі "Студія+" (ОДТРК "Рось") завітали професори Віталій Масненко та Юрій Присяжнюк. Програма була присвячена декільком темам - Дню вшанування пам'яті жертв Голокосту (27 січня), Дню прапора (28 січня) та  Дню пам'яті героїв Крут (29 січня). Історики проаналізували історичне коріння та значення названих пам'ятних дат.

Ознайомитися із  записом програми можна за адресою: http://rosmedia.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1454:2012-02-17-14-21-20&catid=32:2012-02-06-18-16-55&Itemid=51

 

Бій під Крутами належить до трагічних, але повитих славою, сторінок української історії. Мужній бій 520 учнів Київської юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців проти 4-6-тисячного більшовицького війська під проводом М. Муравйова, закарбувався в національній пам’яті українців.

Бій під Крутами – це нагадування майбутнім поколінням про велику ціну, яку ми заплатили за власну державність, і про незламність українського бойового духу.

Пропонуємо переглянути інфографіку про перебіг бою, створену Українським кризовим медіа-центром та Інститутом національної пам’яті:

Детальніше:День пам'яті героїв Крут

Директор навчально-наукового інституту історії і філософії ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Наталія Земзюліна очолила журі обласного етапу Всеукраїнської олімпіади з історії.

Всеукраїнська учнівська олімпіада з історії проводиться щороку серед учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів. Олімпіада відбувається в 4 етапи: шкільний рівень, районний або міський рівень, обласний та всеукраїнський рівні. У Черкаській області інтелектуальні змагання традиційно організовують управління освіти і науки Черкаської ОДА, Черкаський інститут післядипломної освіти вчителів, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Наталія Земзюліна очолює журі вже другий рік поспіль. Як голова журі вона звернулася з напутніми словами до школярів та побажала їм успіхів.

Зі шкільними вчителями Наталія Іванівна обговорила перспективи історичної науки та особливості її шкільного викладання.

Детальніше:Директор інституту історії запросила шкільних вчителів до співпраці

 

 «Як поєднати: "Поза межами розуміння" і необхідність осмислити один із найтрагічніших досвідів ХХ століття — катастрофу європейського єврейства? Зрозуміти божевілля Катастрофи неможливо, але і не осмислювати події того часу не маємо права — це наш обов’язок перед нащадками, в ім’я того, щоб це ніколи не повторилося» — зазначає соціолог, дослідник культури Леонід Фінберг.

27 січня щорічно відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Цього дня 1945 року радянські війська визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.

Під час Другої світової війни упродовж 1933–1945 pоків у Європі нацисти переслідували та винищували євреїв, циган і психічно хворих людей. Це явище має назву Голокост.

Детальніше:Голокост - один із найтрагічніших досвідів ХХ століття

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі у Міжнародній науково-практичної конференції

«РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОТРЯСІННЯ ПОЧАТКУ ХХ СТ. В ЄВРОПІ : ГЕОПОЛІТИЧНИЙ, СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ І АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІРИ»

 (з нагоди 100-ї річниці Української революції 1917-1921 рр.),

 що відбудеться 3-4 березня 2017 р. на базі Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького 

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

  1. Європейська історія початку ХХ ст. як об’єкт наукових студій;
  2. Вплив європейських революцій на трансформацію геополітичного простору;
  3. Революції початку ХХ ст. в історії Європи як соціокультурне явище;
  4. Селянська європейська історія за умов суспільно-політичних потрясінь початку ХХ ст.;
  5. Урбаністична історія Європи початку ХХ ст.;
  6. Європейські національно-культурні та суспільно-політичні проекти у контексті революційних заворушень початку ХХ ст.;
  7. Антропологічний вимір історії Європи початку ХХ ст.;
  8. Гендерна історія Європи: вплив революцій початку ХХ ст.;
  9. Етос революції в історичній пам’яті.

    Детальніше:Запрошуємо до участі у конференції