У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 2 листопада провели науково-практичну конференцію «Великий терор 1937-1938 років». Захід приурочили до 80-х роковин трагедії. І розпочався він із поминальної молитви, яку прочитав настоятель Церкви Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія УПЦ КП отець Володимир. Помолившись, він закликав вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх наших земляків, загиблих у часи великого терору.

До ініціативи організаторів заходу — навчально-наукового інституту історії і філософії ЧНУ активно долучилися обласна державна адміністрація та обласна рада, обласна організація Національної спілки письменників України, осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах, центр гендерних досліджень. Загалом же участь у заході взяли понад 100 осіб, серед яких не лише студенти та викладачі ЧНУ, а й запрошені гості з навчальних закладів Черкаської та інших областей. Зокрема у роботі конференції взяли участь представники Черкаського державного технологічного університету, Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, Криворізького державного педагогічного університету, Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського, Національного університету харчових технологій тощо. Крім того, активну участь у науковій конференції взяли вчителі шкіл Черкас та області.

Від імені ректорату учасників конференції привітала Галина Гаврилюк, проректор з виховної роботи та іміджевої діяльності ЧНУ, наголосивши, що події 1937–1938 років є трагічними, кривавими і ми маємо їх пам’ятати та належно вшановувати пам'ять про тих, хто загинув.

Заступник голови Черкаської обласної ради Вадим Гайович, вітаючи учасників конференції, сказав: «Пласт історії, який ми маємо сьогодні підняти і обговорити, стосується не просто сотні тисяч співвітчизників, не просто мільйонів життів, а долі всієї української нації. Немає конкретної дати початку репресій чи голодоморів, що фактично переросли в терор. Та історії, яка десятки літ приховувала ці ганебні події, добре відомі наслідки цього геноциду. Тільки на Черкащині так званими «трійками» було засуджено до розстрілу понад 30 тисяч наших земляків та понад 60 тисяч вислано у табори та на заслання.

Директор ННІ історії і філософії Наталія Земзюліна закцентувала увагу присутніх на тому, що сьогоднішнє засідання допоможе багатьом зрозуміти всю трагічність і масовість великого терору: «Події цих років ще називають «великі чистки». Сьогодні у повідомленнях учасників ми спробуємо знайти відповіді на основні запитання: кому ці події були потрібні? хто це робив? які причини? які методи і засоби використовувались? І це дуже важливі питання, адже наше минуле і наше майбутнє нерозривно пов’язані».

Науково-практична конференція була надзвичайно насичена. Організатори провели секційні засідання, під час яких учасники презентували доповіді на різні теми, зокрема про тогочасне керівництво УРСР у таборах великого терору. Присутні дізнались про репресивну політику щодо кооперативної громадськості 1920-1930 років.

Цікавою та наочною була доповідь Тетяни Клименко, директора Державного архіву Черкаської області. За документальними матеріалами архіву Тетяна Анатоліївна презентувала присутнім розповідь про трагічну долю борців за волю України. «На долю наших земляків випали такі роки, коли жити було страшно. Тоді багатьох залякували, жорстоко карали, без слідства і суду страчували», — нагадала Тетяна Клименко.

Змістовним був виступ священика Церкви Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія УПЦ КП Андрія Шимановича. Отець Андрій презентував тему «Модель побудови взаємовідносин між Православною Церквою та радянською владою у 20-х–40-х роках ХХ століття» й розповів, якою була концепція побудови відносин між церквою і владою. Наголосив, що протягом 30-х років кількість православного духівництво зменшилась, а вже на початку 40-х років на території СРСР православна церква фактично зникла. Підкреслив, що тоді працювала антирелігійна пропаганда та друкували періодичне видання «Безбожник». Усе це, а ще жорстокі репресії посприяли зменшенню кількості духівництво.

Також на конференції торкнулись теми селянського опозиційного фольклору. Олексій Компанієць, магістр ННІ історії і філософії, розповів про відображення лихоліття великого терору у фольклорі. Промовець представив учасникам жанрову та тематичну класифікацію опозиційного фольклору ілюструвавши класифікацію прикладами.
Усі учасники зійшлися на думці, що захід надзвичайно важливий і потрібний. Віталій Масненко, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, наголосив: «Великий сегмент історії спотворено, тому ми повинні формувати адекватну історичну пам'ять. На таких конференціях ми обговорюємо, оприлюднюємо інформацію, яка раніше була засекречена. Таким чином ми доносимо це до людей, щоб вони знали правду і пам’ятали про трагічні події. На захід запрошено вчителів шкіл, і ми сподіваємося, що вони розповідатимуть усе це дітям на уроках історії».

За результатами конференції буде видано окремий електронний науковий збірник з усіма доповідями, тезами та повідомленнями учасників науково-практичної конференції «Великий терор 1937–1938 років».

Анна Дудник, студентка ННІ УФСК

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

• Попередня
• Наступна