Hовини

10 травня  відбулося засідання студентської групи з «Історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у нову добу» (керівники – к.і.н., доц. Іржавська А.П., к.і.н., доц. Терещенко Т.В.) на тему «ІДІЛ як цивілізаційний виклик».

Участь взяли студенти четвертого та третього курсів ННІ. Обговорили питання виникнення феномену «Ісламська держава», політичних, соціальних, моральних аспектів проблеми і глобальних наслідків діяльності цієї організації, підкреслили виняткову актуальність теми й нагальну необхідність її всебічного вивчення та теоретичного усвідомлення.

Погодилися, що організація активно будує альтернативну наднаціональну квазідержавність, яка засновується на спотвореній, але привабливій для багатьох ідеології, і кидає виклик не лише державним інституціям окремих країн, а загрожує набути глобального цивілізаційного впливу.

Детальніше: Засідання студентської групи

 

 

10 травня відбувся перший етап вікторини, присвяченої історії та культурі кримськотатарського народу. Свої знання з окресленої проблематики демонстрували студенти І-ІІІ курсів ННІ історії і філософії, а організаторами вікторини, окрім викладачів, стали й представники студради інституту.

В результаті конкурсного змагання до наступного етапу пройшли: Жуковський Артем (1-А), Лисенко Олександр (1-А), Сухонос Максим (1-А), Гавриленко Оксана (1-Б), Сегеденко Богдана (1-Б), Домініченко Максим (2-А), Гонда Марина (2-А), Костюкевич Аліна (2-Б), Непростий Арсен (2-Б), Пацян Дарія (2-Б), Бондарчук Ярослав (3-А), Дученко Вадим (3-А), Кличков Дмитро (3-Б), Халімончик Олександр (3-Б),  Хоменко Денис (3-Б).

Загальноінститутська вікторина стартує 11 травня о 14. 30 в ауд. № 518. Нагадаймо, що її переможці стануть учасниками круглого столу «Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива», який відбудеться 12 травня. Бажаємо успіхів!

Дирекція ННІ історії і філософії

Детальніше:Відбувся І етап вікторини з історії і культури кримськотатарського народу

4 квітня відбулася презентація книги «Наш Крим: неросійські історії українського півострова».

 У збірці опубліковані публіцистичні статті про історію півострова з моменту становлення Кримського Ханства до незалежності України 1991 року.

Детальніше:"Наш Крим: неросійські історії українського півострова"

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. «Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора» — цьогорічні національні урочистості пройдуть під цим гаслом.

Майже сім мільйонів солдат в семи арміях — такий фронт виставила Україна в боротьбі проти нацизму. Український інститут національної пам’яті обрав 12 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

Символ пам’яті залишається незмінним — червоний мак.

 Мак є міжнародним символом пам’яті жертв військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року. Ідея використовувати червоний мак як символ пам’яті з’явилася під впливом вірша військового лікаря й поета, учасника І світової війни Джона Мак-Крея «У полях Фландрії».

Вірш, починався рядками:

«В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів – скорботний знак
По нас…»

(Переклад Оксани Самари)

Детальніше:ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ УКРАЇНА ЗГАДУВАТИМЕ СВІЙ ВНЕСОК В ПЕРЕМОГУ НАД АГРЕСОРОМ

Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичні блоки – держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники). Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на територію України у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто – один проти одного. Український інститут національної пам’яті запрошує дізнатись більше про український вимір Другої світової.

Фото, відео, тексти, ключові події, інфографіка, постаті, карти та бібліотека доступні за посиланням: 

http://www.ww2.memory.gov.ua

 

 

1939

23 серпня – укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни.

1 вересня – напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців.

17 вересня – напад СРСР на Польщу. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка просувалися назустріч Вермахту, майже не зустрічаючи організованого опору польських військ.

Детальніше:Українська Друга Світова: ключові події

29-30 квітня, у НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського" відбулась всеукраїнська молодіжна інтелектуальна битва – Національний дебатний турнір "Активна Громада: право вибору", участь у якій взяло понад 100 учасників з 26 населених пунктів України. Місто Черкаси представляла команда студентів з ЧНУ ім. Б. Хмельницького ННІ історії та філософії  − Павлова Надія та Вака Валерій.

У перший день, молодь поринула в політичний дискурс навколо виборчої реформи, в рамках підготовки до дебатів. Аргументи "за" та "проти" надавали провідні українські та міжнародні експерти: Ієн Вудвард (NDI), Олександр Черненко (Верховна Рада України), Андрій Магера (ЦВК), Наталія Линник (КВУ), Остап Кучма (Центр UA), Богдан Бондаренко (ЦПРР), Євгеній Крікополо (IFES), Олександр Солонтай (ІПО), Роман Кисленко (Група Впливу) та Олександра Скиба (Інститут "Республіка").

Організатори заходу наголошують: "Дебати – це чудовий досвід та можливість проявити себе в мистецтві риторики та переконання інших у власній правоті".

Детальніше:Національний дебатний турнір "Активна Громада: право вибору"

Пам’ять героїв-холодноярців вшанували викладачі та студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Цьогорічні заходи в Холодному Яру присвячені століттю Української революції та створення Вільного козацтва.

Університетська громада приєдналася до патріотів України, які щороку в кінці квітня збираються на всенародне віче пам’яті борців за її волю.

На Чигиринщині делегація університету — проректори, представники профспілки, директори інститутів та декани факультетів, члени студентської ради університету і всі охочі взяли участь у мітингу з нагоди вшанування холодноярців у селі Мельники.
До заходів долучилася й університетська козацька сотня імені Богдана Хмельницького на чолі з крайовим хорунжим Черкаського крайового товариства українського козацтва, професором Юрієм Присяжнюком.

Детальніше:Студенти та викладачі вклонилися холодноярським героям