Hовини

Деталі

25 травня 2017 р. о 13-00 год. (ауд. 506)

«ОСВІТНІЙ ПРОСТІР СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ, СУБ’ЄКТИ І МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ»

Питання до обговорення:

Шкільна система сучасної Фінляндії: принципи навчання і результативність освіти.

Освіта Канади: традицій і новації.

Освіта провідних європейських держав (Британія, Франція і ФРН): типи ВНЗ і їхня доступність, становище студентства.

Американська освітня модель: засади організації і контроль якості освіти.

Деталі

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології,   відродження   національної   пам’яті, утвердження нетерпимості до  будь-яких  проявів  насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних  репресій  1937-1938  років, на підтримку ініціативи громадськості. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 197 617 осіб, з них приречено до страти – 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.

Деталі

18 травня 2017 року об 11.00 в 514 ауд.

відбудеться чергове засідання студентського гуртка «За лаштунками історії мистецтв» (керівник - доц. М. В. Захарченко).

Тема зустрічі: «А доля їхня – доля України: відважні, горді постаті жіночі. Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Наталія Ужвій, Олена Теліга, Марія Приймаченко».

Запрошуємо усіх бажаючих!

 

Деталі

 

17 травня 2017 року о 13.00 в ауд. 518 відбудеться 

науково-практичний семінар викладачів і студентів Навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

«РОСІЙСЬКІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ»

Деталі

Студент першого курсу, Травкін Руслан, на міських змаганнях з атлетичної гімнастики серед дитячо-юнацьких клубів, виборов перше місце у ваговій категорії до 67,5 кг. Не зважаючи на те що, вага Руслана 62 кілограми, його результат у жимі штанги лежачи 93 кілограми, дозволив впевнено здобути перемогу.

Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

Детальніше:Вітаємо з першим місцем!

Деталі
Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Вранці 18 травня 1944 року силами НКВС розпочалася депортація кримських татар з батьківщини. За офіційними даними було виселено 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар було виселено в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар.
Формальною причиною депортації, проведеної Народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР за постановою Державного Комітету Оборони СРСР №ГОКО-5859 від 11 травня 1944 року, були оголошені факти співпраці значної частини кримськотатарського населення з німецькими окупантами, дезертирування із Червоної армії, боротьба з радянськими партизанами.
Депортація розпочалась на світанку 18 травня і закінчилась о 16-00 20 травня - на збори давалось від кількох хвилин до півгодини, після чого людей вантажівками відвозили на залізничні станції, звідки ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання. Тих, хто не міг йти, розстрілювали на місці. Під час транспортування тримали впроголодь, а померлих ховали вздовж залізничних колій або просто скидали з вагонів.
За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких у дорозі померло 191. Депортація не торкнулась справжніх колабораціоністів - більшість з них була евакуйована в Німеччину, а ті, хто залишився на батьківщині, були виявлені органами НКВС у квітні-травні 1944 року і віддані під суд. Депортовані були і ті кримські татари, які повернулись в Крим із евакуації після відходу німців, а також ветерани війни - до 1946 року близько 9 тисяч з них, навіть ті, хто мав високі урядові нагороди, були вислані (в тому числі 254 офіцери); найвідоміші з ветеранів, такі як двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет-Хан Султан, не були депортовані, але отримали заборону на проживання в Криму.

Детальніше:18 травня - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Деталі

 

Детальніше:День вишиванки в ЧНУ

Деталі

Деталі

12 травня 2017 р. відбувся круглий стіл «Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива», присвячений вшануванню пам’яті жертв депортації кримських татар 1944 р. 

Пропонуємо вашій увазі програму зустрічі:

Модератор

Корновенко Сергій Валерійович, проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор історичних наук, професор

 Привітання учасникам «круглого столу»

Чубаров Рафат Абдурахманович – голова Меджлісу кримськотатарського народу

Детальніше:Програма круглого столу "Крим і Україна: історія, сьогодення і перспективи"

Деталі

 11 травня відбувся загальноінститутський етап вікторини з історії і культури кримськотатарського народу. Його учасниками стали 10 студентів, які пройшли відбір у межах академічних груп. Конкурсанти, попередньо переглянувши фільм про депортацію кримських татар, змагалися за головний приз - участь у круглому столі "Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива". Вікторину провела доцент О. В. Сухушина.

Найкращими знавцями історії і культури кримськотатарського народу стали Кличков Дмитро, який виборов І місце та Гонда Марина, яка посіла ІІ місце. Переможців нагородили почесними грамотами.

 

 

 

Деталі

Про трагічні події сучасної української історії та про паралелі з історією давньою, про спільну долю українського і кримськотатарського народу та інші історичні події йшлося на засіданні круглого столу «Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива».

Захід проводиться в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького вдруге. Організатори — ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, Меджліс кримськотатарського народу, Черкаська обласна організація Спілки офіцерів України, Черкаське Крайове товариство Українського козацтва, осередок Наукового товариства Шевченка у Черкасах — присвятили його вшануванню пам’яті жертв депортації кримських татар 1944 року. Однак, зважаючи на ситуацію в Україні, розмова була злободенною.

Цьогоріч до учасників круглого столу приєднався голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Кримських татар, крім нього, представляли член Меджлісу Ерфан Кудусов та активіст кримськотатарського національного руху, керівник правозахисної організації «Азатлик» Сінавер Кадиров.

— Кримські татари були і будуть частиною української держави, їхній біль — це і наш із вами біль, — звернувся до учасників засідання ректор університету Олександр Черевко. — І від того, в якому руслі відбудеться наша сьогоднішня розмова, залежить дуже багато. Адже якщо в усіх українських містах говоритимемо одним голосом, нас швидше почують у світі, звернуть увагу на порушення норм міжнародного права, зокрема, Будапештського меморандуму, який гарантував Україні територіальну цілісність, недоторканість кордонів і багато іншого.

— Нині ми робимо те, що мали робити з перших років незалежності України, — зазначив голова Меджлісу Рефат Чубаров. — Свою історію кожний народ повинен бачити власними очима. На жаль, ми дивилися на свою історію й історію України очима російських ідеологів. Десятиліттями ми будували мури, складали стереотипи, які нам вносили в голови.

Детальніше:Голова Меджлісу на круглому столі "Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива"

  1. Засідання студентської групи
  2. Інформація для абітурієнтів
  3. Відбувся І етап вікторини з історії і культури кримськотатарського народу
  4. "ІДІЛ як цивілізаційний виклик"