Hовини

Публічний захист студентських есе в межах проекту «Що я можу зробити для України» провели 25 березня у приміщенні малої сесійної зали Будинку рад за ініціативи #Команди_мрії_МРЦ.

Молодь з різноманітних навчальних закладів міста та області підготували креативні виступи, надихаючі промови та цікаві презентації. По завершенню виступу, майбутні учасники проекту мали змогу захистити свої роботи, відповівши на кілька питань від членів журі та детальніше розповісти про цілі, бачення та реалізацію власного проекту.

Роботи учасників охопили широкий спектр тем: соціальну, молодіжну, екологічну, економічну, культурно-мистецьку, наукову, розвиток інфраструктури, спортивну, пропаганду здорового способу життя та  національно-патріотичного виховання. Загалом до Молодіжного центру було подано 42 роботи. З них 30 учасників взяли участь в публічному захисті. Серед 30 осіб було двоє студентів нашого факультету – Постоєнко Віталіна та Порпленко Володимир.

Детальніше:Публічний захист студентських есе

Учасники «Археологічного клубу» (ННІ історії і філософі)  протягом лютого – березня 2019 р. знайомили студентів перших курсів навчально-наукових інститутів іноземних мов, інформаційних та освітніх технологій і економіки і права з експонатами Музею археології Інституту історії і філософії. Екскурсії були проведені з метою кращого засвоєння  давньої та середньовічної історії Черкащини з навчального курсу «Історія і культура України».

Вони були проведені  президентом  клубу Максимом Поповим і активним його учасником Віталіною Постоєнко. Майбутні економісти, організатори туристичної справи, філологи, фізики і математики ознайомились зі знаряддями праці, одягом, посудом населення археологічних культур Черкащини. Студенти отримали можливість безпосередньо побачити і доторкнутися до багатьох унікальних експонатів з історії та культури України. Краще говорять про екскурсії  враження студентів.

Аня Гуреля  (ННІ іноземних мов) : «Ви знаєте, що таке відчуття гордості за свою Батьківщину? Сьогодні я відчула це всім серцем. Ми відвідали невеличкий, але вагомий за своєю цінністю музей нашого університету. Музей, де представлені археологічні пам'ятки тих давніх часів, які були знайдені на рідній землі. Перше, що відразу кинулось в очі – гарне підсвічування експонатів, що створює особливу атмосферу і налаштовує увагу. Мабуть найбільше, мене вразили кістки мамонта, а ще колекція монет. Я, як студентка кафедри німецької філології, одразу відшукала очима монети Німеччини. Неочікуваною приємністю був особливий підхід до студентів ННІ іноземних мов: екскурсія  велася англійською мовою. Було надзвичайно цікаво побачити і дізнатись щось нове про те, що ми раніше бачили тільки в підручниках, а дещо й взагалі ніколи не бачили.

Детальніше:Цикл екскурсій музеєм археології Інституту історії і філософії для першокурсників університету

Археологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучаються до дослідження найдавнішого в історії людства храмового комплексу Гебелі-Тепе, що в Туреччині.

Передувала цій археологічній експедиції робота в науковій розвідці старшого наукового працівника Наукового-дослідного центру з вивчення пам'яток археології інституту історії і філософії ЧНУ, кандидата історичних наук Оксани Меміш.

Під час візиту до місцевості, яка відзначається до того ж і величезною кількістю пам'яток біблійної доби (печера Ноя) та раннього християнства, Оксана Меміш готувала організаційно-матеріальні передумови для участі науковців Черкаського національного в міжнародному проекті з дослідження Гебеклі-Тепе (Пуповинного пагорба).

За словами завідувача кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЧНУ, професора  Анатолія Морозова, храмовий комплекс Гебелі-Тепе — це найбільш вражаюче відкриття світової археології, пов’язане з ім’ям Клауса Шмідта. У цій місцевості вже на сьогодні відомі декілька десятків храмових комплексів, споруджених ще в добу палеоліту.

Науковці називають його «нульовою точкою» та вважають найдавнішим людським поселенням із нині відомих.

До складу наукової експедиції від Черкаського національного ввійшли професор, завідувач кафедри археології Анатолій Морозов і співробітники Центру археологічних досліджень ЧНУ — кандидати історичних наук Андрій Касян та Оксана Меміш.

До Месопотамії група археологів вирушає 20 березня.

Детальніше:Археологи ЧНУ досліджуватимуть найдавніший у світі храмовий комплекс

Про демографічну ситуацію на Черкащині говорили у прямому ефірі програми “Експозиція” доцентка кафедри філософії та релігієзнавства Зоя Шевченко та журналістка, випускниця ННІ історії та філософії Ольга Мальована.

Дякуємо усій команді ТРК “Expo-TV” за теплу зустріч, невимушену атмосферу, розуміння та високий рівень дискусії!

 

Детальніше у сюжеті: https://www.facebook.com/expotv.ck/videos/2158036834280962/

Детальніше:Демографічний портрет Черкащини в прямому ефірі програми “Експозиція”

Студент навчально-наукового інституту історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олексій Шандра — учасник  всеукраїнського проекту «Обличчя Незалежності».

У межах проекту хлопець пройшов триденне навчання з основ журналістики у Львові. Після цього він підготував інтерв’ю з черкащанами — борцями за незалежність України.

— Період становлення Української незалежності — це цікава сторінка нашої історії. Проект дав можливість дізнатися не про лише перебіг історичних подій, а й поглянути на процес незалежності очима людей, які за неї боролися. Переконаний, що мій матеріал крізь призму людських історій допоможе краще і глибше зрозуміти шлях України до незалежності, — каже Олексій.

Детальніше:Олексій Шандра розповів про результати проекту «Обличчя Незалежності»

14 березня в стінах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на базі ННІ історії та філософії відбулося пленарне засідання ХХХ березневої сесії Осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах. Захід приурочили до шевченківських днів.

Варто нагадати, що Наукове товариство імені Шевченка є найстарішою українською науковою організацією. До створення Національної академії наук саме НТШ відігравало роль провідної української наукової інституції. Від 1989 року Товариство як громадська організація відновило свою діяльність в Україні. Осередок Товариства у Черкасах діє від 1997 року. Тоді ювілейна березнева наукова сесія об’єднала науковців різних галузей знань обласного центру і регіону в цілому.

Детальніше:Відбулася ювілейна ХХХ наукова сесія Осередку НТШ

16 березня 14.00 відбулась подіумна дискусія на тему “ПРОКРАСТИНАЦІЯ або синдром «відкладеного життя»”.

Захід проведено у межах магістерської програми «Соціогуманітрана аналітика і основи логотерапії».

Організатор та модератор заходу ОКСАНА ПУШОНКОВА, канд. філос. наук, доцент каф. філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б.Хмельницького.

Спікери-експерти:

ОЛЬГА ОВЧАРЕНКО – практичний психолог (кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради; сумісник по кафедрі прикладної психології ЧНУ ім.Б.Хмельницького);

 ІННА ЧЕНБАЙ – кандидат педагогічних наук, провідний фахівець з соціальної роботи (Черкаський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

МАКСИМ ШИЛО – філософ (магістрант філософії, ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького);

НИКИТА МАКСИМОВ – філософ (магістрант філософії, ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького);

МАРИНА БУГЕРЯ – музеолог (ст. науковий співробітник Черкаського обласного художнього музею).

Детальніше:Відбулась подіумна дискусія на тему “ПРОКРАСТИНАЦІЯ або синдром «відкладеного життя»”

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся конкурс читців поезій Тараса Шевченка. Захід був проведений у межах Шевченківського тижня.

Участь у конкурсі взяли студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та учні загальноосвітніх шкіл Черкаської області.

Учасники конкурсу читали відомі вірші Кобзаря. Долучилися до участі й студенти навчально-наукового центру «Інститут міжнародної освіти» — Алсаді Алнас і Кая Роланд. Вони прочитали «Заповіт» Шевченка українською мовою, а потім продемонстрували усім учасникам, як відомий вірш звучить їхньою рідною мовою. 

Детальніше:Шевченківський тиждень: кращі декламатори взяли участь в конкурсі читців

12 березня 2019 р. відбувся круглий стіл на тему: "Проблеми дослідження пам'яток археології, розташованих на території об'єктів природно-заповідного фонду". Це питання було обговорено на прикладі Холодноярського заповідника, де археологи особливо гостро зіткнулися з цією проблемою.

На захід були запрошені фахівці Канівського природного заповідника ННЦ «Інститут біології і медицини» Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Державного підприємства «Кам’янське лісове господарство», Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА, Державної екологічної інспекції Центрального округу та Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської ОДА.

За результатами проведено круглого столу було прийнято проект резолюції, яка містить звернення до департаментів  культури та екології Черкаської ОДА з подальшим зверненням в комітети Верховної ради з усунення колізій в законодавстві і реальних дій по збереженню як пам'яток археології, так і природи! Спільної відповідальності територіальної громади і державних органів по охороні культурного та природнього надбання нації! 

Детальніше:Проблеми дослідження пам'яток археології, розташованих на території об'єктів природно-заповідного...

 

«Стань студентом ННІ історії і філософії

ЧНУ ім. Б. Хмельницького на один день»

25 – 30 березня 2019 р.

(заходи ННІ історії і філософії за програмою «Тижня відкритих дверей»)

Детальніше:Заходи ННІ історії і філософії за програмою «Тижня відкритих дверей»