16 березня 14.00 відбулась подіумна дискусія на тему “ПРОКРАСТИНАЦІЯ або синдром «відкладеного життя»”.

Захід проведено у межах магістерської програми «Соціогуманітрана аналітика і основи логотерапії».

Організатор та модератор заходу ОКСАНА ПУШОНКОВА, канд. філос. наук, доцент каф. філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б.Хмельницького.

Спікери-експерти:

ОЛЬГА ОВЧАРЕНКО – практичний психолог (кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради; сумісник по кафедрі прикладної психології ЧНУ ім.Б.Хмельницького);

 ІННА ЧЕНБАЙ – кандидат педагогічних наук, провідний фахівець з соціальної роботи (Черкаський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

МАКСИМ ШИЛО – філософ (магістрант філософії, ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького);

НИКИТА МАКСИМОВ – філософ (магістрант філософії, ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького);

МАРИНА БУГЕРЯ – музеолог (ст. науковий співробітник Черкаського обласного художнього музею).

Ідея прокрастинації, як здавалося б звичайна психологічна проблема відкладання справ «на завтра», насправді має потужну філософську традицію. Зустрічаємо її в античних концепціях апатії, автаркії, атараксії, східної нірвани, у практиках аскези, де вона має зовсім інше смислове навантаження, ніж для сучасної людини, що потерпає від нудьги та байдужості. Ідея звільнення від страждань і страхів є центральною для цих пошуків. В процесі обговорення вийшли на проблему опанування його величності Часу, необхідність Прийняття світу і Самоприйняття.

МАКСИМ ШИЛО звернувся до змісту поняття та розкрив філософський аспект проблеми прокрастинації у творах Декарта та Мак-Таггарта, (представника філософії радикального персоналізму), у яких ми вже зустрічаємо ідеї тайм-менеджменту, правил оцінки подій та їх послідовності, ставлення до часу в цілому.

ІННА ЧЕНБАЙ розповіла про прокрастинацію у контексті роботи в соціальних службах. Розкрила причини прокрастинації у вимірах проблеми тайм-менеджменту та особливостей емоційної організації людини, запропонувала цікаву діагностичну класифікацію прокрастинаторів. Дізналися про хронофаги (пожирачі часу), та про філософію можливостей у концепції «ножиць».

ОЛЬГА ОВЧАРЕНКО розкрила психологічний вимір феномену прокрастинації. Ми дізналися про те, як відрізнити лінь від прокрастинації, про «напружену» та «розслаблену» прокрастинацію. Дослідили як функціонує «коло прокрастинатора», куди і на що уходить життєва енергія та як з нього вийти. Учасники заходу взяли участь в інтерактивних психологічних вправах.

МАРИНА БУГЕРЯ окреслила проблему прокрастинації на прикладі аналізу картини Миколи Дзвоника з фондової колекції Черкаського обласного художнього музею, центральним візуальним образом якої є лабіринт.

НАТАЛІЯ РЕБЯКОВА, мистецтвознавець, розширила конотації поняття лабіринту до культурної універсалії, що має неоднозначну інтерпретацію, від якої залежить сприймання й розуміння картини.

Отже захід поєднав різні думки та моделі бачення проблеми прокрастинації.

На часі нова тема – «Філософія прощення».

Долучайтесь!

• Попередня
• Наступна