Hовини

Деталі

Деталі

На базі кафедри історії України ННІ історії і філософії відбувся Черкаський історіографічний семінар «Нові сенси історичного знання: перспективи розвитку дослідної лабораторії історіографа».

Модератор заходу професор Віталій Масненко звернув увагу учасників на два основних аспекти обговорення. Перший стосувався нових перспективних напрямів і сучасних методологічних засад історіографічних досліджень. Другий полягав у їх практичному застосуванні при написанні наукових праць, передовсім молодими дослідниками. Реалізації цих завдань сприяло те, що в роботі семінару взяли участь знані українські науковці.

Обговорення розпочав патріарх української історіографії, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Степанович Калакура. Його доповідь «Методологічні засади співвідношення проблеми і теми, предмета й об’єкта історіографічного дослідження» з інтересом була сприйнята присутніми, оскільки містила практичні рекомендації і поради молодим вченим щодо визначення структурних елементів наукових текстів історіографічної та історичної тематики.

Детальніше:Черкаський історіографічний семінар

Деталі

30 листопада 2017 року в навчально-науковому інституті історії і філософії відбувся І тур Всеукраїнської студентської олімпіади з історії. У ньому  брали участь студенти ІІІ і IV курсу.

Результати І-го туру Всеукраїнської студентської олімпіади з історії:

 

Вітаємо переможців!

Детальніше:Результати Олімпіади з історії

Деталі

 29 листопада в 15.00 у Черкаському обласному художньому музеї було презентовано студентську платформу «ПАЛІМПСЕСТИ ПАМ᾿ЯТІ У ФІЛОСОФІЇ ТА МИСТЕЦТВІ»

Було обговорено проблематику пам᾿яті у філософії, психології, культурології та візуалізацію її сучасних моделей у кіномистецтві ХХ - початку ХХІ ст., зв'язок пам᾿яті, історії та ідентичності у мистецьких артефактах минулого і сучасності, їх проекції у майбутнє.

Учасники заходу: студенти ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

Організатор: Пушонкова О.А., кафедра філософії та релігієзнавства.

Модератори: Кравченко Катерина (ННІ історії і філософії), Мірошніченко Вікторія (ННІ історії і філософії).

Детальніше:Відбулася презентація студентської платформи «ПАЛІМПСЕСТИ ПАМ᾿ЯТІ У ФІЛОСОФІЇ ТА МИСТЕЦТВІ»

Деталі

27 листопада у студентів І курсу подвійне свято – вони отримали залікові книжки і здали свій перший залік. Аудиторія, де відбувався підсумковий контроль із латинської мови, нагадувала справжній бджолиний вулик, де кожен студент намагався викластися на всі сто задля отримання заповітного заліку.

Отож вітаємо наших першачків із першим бойовим хрещенням та бажаємо успішної сесії!

Детальніше:Вітаємо першокурсників із першим заліком)))

Деталі

Кафедра історії НаУКМА, Центр польських та європейських студій імені Єжи Ґєдройця, студентське наукове товариство гуманітаріїв «Potluck» запрошують студентів, аспірантів та «постдоків» до участі в Міжнародній науковій конференції для молодих дослідників «Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь», яка відбудеться 22-23 березня 2018 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Трансформаційні процеси, що розпочалися в історіографії на початку XX ст. під впливом розвитку соціології, заклали основи кардинального зміщення акцентів у розумінні минулого. Відходячи від історії «зверху», що вивчала переважно «великих» людей у «великих» державах, дослідники вперше звернули увагу на «безмовну» більшість. Методологічна революція, пов’язана з іменами Якоба Брукхарда, Йогана Гейзинґи, Люсьєна Февра та Марка Блока, запропонувала дивитися на історію через доти ігноровану оптику, яка в центр розуміння минулого ставила суспільство. Цей поворот скерував розвиток історичної науки в нове, досі невідоме дослідникам річище, яке за декілька десятиліть стало методологічним фарватером, у контексті якого писалося чимало класичних праць.

Детальніше:Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь

Деталі

Пройшло півтора місяці стажу студентів ННІ історії і філософії в Академії Яна Длугоша в Ченстохові (Польща). За цей час стажисти вдало влились в навчальну систему Академії.

Ще перед початком навчання адміністрація Інституту Історії Академії запропонувала для студіювання на вибір 6 навчальних дисциплін, серед яких наші студенти обрали наступні: історія Польщі 1918-1945 рр.,   історія ХХ ст.(1918-1945), історія польського парламентаризму, історія XVI – XVIII ст., історія Другої Речі Посполитої, новітня історія Європи 1918-1945. Викладання предметів забезпечують провідні професори Інституту: Ніта Марек, Беата Урбановіч, Тадеуш Дубіцкі, Андрей Стройновскі, які доброзичливо ставляться до студентів та допомагають опановувати дисципліни. Заняття проходять у спеціально оснащених мультимедійно аудиторіях,  що поліпшує закріплення викладеного матеріалу.

Детальніше:Навчання в Польщі студентів-стажистів

Деталі

25 листопада, в день вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., студенти-стажисти ННІ історії і філософії, які зараз перебувають у Польщі, долучились до Всеукраїнської акції "Запали свічку пам'яті".

Детальніше:Наші студенти запалили свічку пам'яті в Польщі

Деталі

У  рамках жалобних заходах до Дня пам’яті жертв голодоморів студенти 1 курсу Інституту 24  листопада влаштували ходу до пам'ятника жертв Голодомору 1932-1933 років. На вшанування пам'яті та скорботи вони поклали квіти, запалили свічку і провели хвилину мовчання.

Детальніше:Першокурсники вшанували пам'ять жертв голодоморів

Деталі
Нині близько тридцяти країн світу визнало Голодомор 1932-33 років актом геноциду. Насильницьке відбирання продовольства в громадян, позбавлення можливості дістати їжу було спланованою акцією Політбюро ЦК на чолі зі Сталіним. Та й дотепер не всі українці розуміють, чому Голодомор 1932-33 років потрібно трактувати як геноцид. Це зазначає професор ННІ історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Масненко, який вже багато років досліджує цю трагедію.

 — Як ви вважаєте, яку мету мала радянська влада влаштовуючи Голодомор?

 — Передовсім політичний характер — перетворення українців у новий етнічний чинник радянський. Щоб збагнути мету треба глянути на події Української революції 1917-20-х років. Українці тут виявляли великий потенціал для самовизначення, для формування власної державності. Хоча омріяної української державності не вдалося утримати, та революція змінила соціум українців. Ми отримали більш зрілу національну структуру. У 20-х роках, навіть у межах радянського простору, українство спромоглося на формування модерної політичної нації, яка мала більш повну соціальну структуру, і не лише селянську, а й на рівні міста. Звісно, більшовицька влада відчула в цьому серйозну загрозу. Саме тому український народ зазнав нищівного удару. Голодомор, як і репресії 1936-37 років, були спрямовані на ліквідацію українства, як політичної модерної нації. Це був акт агресії проти українського народу.

Детальніше:Черкаський дослідник голодомору: «Це був акт агресії проти українського народу»

Деталі

Студент 4 курсу Ярослав Бондарчук взяв участь у ІІ Міжнародному міждисциплінарному конкурсі наукових і творчих робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко. Тема конкурсу: «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу в приватних історіях і просторі культури». Ярослав і його науковий керівник професор Юрій Присяжнюк темою конкурсної роботи обрали «Кати і жертви: антропологічний вимір Голодомору 1932–1933 років».

Підведення підсумків і оголошення результатів відбудеться у останній тиждень листопада 2017 року. Бажаємо Ярославу і Юрію Присяжнюку стати переможцями конкурсу!

 

А поки декілька положень конкурсної роботи, що чітко свідчать про геноцид Українського народу: «Від уже помираючих від недоїдання українців вимагалося одне: негайно виконати план хлібозаготівлі. Оскільки цього не вдавалося (здебільшого через відсутність зерна), то 23 червня Політбюро ЦК ВКП(б) почало реалізацію сталінської директиви, сутність якої була жорстокою й цинічною: «додаткового хліба в Україну не завозити».

Детальніше:«Кати і жертви: антропологічний вимір Голодомору 1932–1933 років»

  1. ЧНУ вшановує пам'ять жертв голодоморів
  2. На шляху до наукового визнання
  3. Майдан в суспільному вимірі сучасної України
  4. Антидискримінаційна платформа "Попереджаємо насильство: шлях до культури рівності"