ІСТОРІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

Академічна характеристика дисципліни

 

РІК ВИВЧЕННЯ	Семестр	Кількість кредитів	Кількість годин						Кількість годин на тиждень	Форма підсумкового контролю	Система оцінювання
			Всього	Лекції	Лабораторні	Практичні	Семінарські	Самостійна робота____
4	VII	1,5	54	12			12	30	3	Залік	100-бальна, EСТS, національна (4-бальна)

 

Тип дисципліни – нормативна

Викладач – Лисиця Лариса Григорівна, кандидат історичних наук, доцент.

Мова вивчення – українська.

Форми організації освітнього процесу – лекції, семінарські заняття, самостійна робота, індивідуальні навчально-дослідні завдання (реферати), виконання курсової роботи.

 

Заплановані результати навчання: У результаті вивчення дисципліни (з огляду на її хронологічні межі) студент повинен:

• вибудовувати хронологію важливих суспільних та організаційно-матеріальних умови історичних подій і явищ минувшини;
• окреслювати основні етапи політичних та соціально-економічних процесів, які впливали на процес творення історії як науки;
• виокремлювати етапи та зміст процесу історичного пізнання у різні історичні епохи;
• дати оцінку основним напрямкам науки про минуле людства;
• класифікувати і характеризувати соціальні явища і процеси, які відбувалися в формуванні історичних знань;
• усвідомлювати особливості розвитку основних напрямків науки про минуле людства;
• розуміти дискусійність тлумачення різних історичних подій, явищ і процесів;
• усвідомлювати багатогранність творчого доробку істориків попередніх історіографічних періодів.

Компетентності студента:

• вміння критично працювати з науковою літературою, писемними, картографічними, статистичними та іншими специфічними джерелами та матеріалами;
• здатність компаративного аналізу наукової літератури з історичної проблематики;
• спроможність встановлювати та аналізувати причини та наслідки найважливіших історичних подій і явищ, а також взаємозв’язок між ними;
• здатність прогнозувати і моделювати альтернативні варіанти розгортання історичних подій;
• здатність аргументовано доводити власну точку зору під час дискусії.
• вміння глибоко аналізувати різноманітні події, процеси і явища та робити відповідні власні судження і висновки;
• володіння елементарними навичками ведення науково-дослідної роботи;
• уміння застосовувати набуті знання для аналізу історичних явищ минулого та робити проекцію у сьогодення.

Змістові модулі (перелік тем):

Змістовий модуль 1

Генеза та розвиток історичної науки до ХVІ ст.

Змістовий модуль 2

Історична наука ХVІ–ХІХ ст.

 

Рекомендована література:

1. Вико Д. Основания новой науки об общей природе наций / Д. Вико. – М. ; К., 1994.
2. Волгин В. П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII веке / В. П. Волгин. – М., 1958.
3. Гегель Г. В. Философия истории / Г. В. Гегель. – СПб, 1993.
4. Гесиод. Работы и дни // Эллинские поэты в переводах В. В. Вересаева. – М., 1963.
5. Геродот. История в девяти книгах / Геродот. – Л., 1972.
6. Голиш Г. М. Історія історичної науки від найдавніших часів до кінця ХІХ століття: підручник для студентів ВНЗ зі спеціальності «історія» / Г. М. Голиш. – Черкаси : Вертикаль, 2015. – 260 с. :ілюстр.
7. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності / Л. Зашкільняк. – Л., 1999.
8. Игнатенко А. А. Ибн-Халдун / А. А. Игнатенко. – М., 1990.
9. Историки и история. Жизнь. Судьба. Творчество. – М., 1997.
10. Историография античной истории. М., –
11. Историография новой и новейшей истории стран Европы и Америки. – М., 1977.
12. Кроче Б. Теория и история историографии / Б. Кроче / Пер. с итал. – М., 1998.
13. Ориген. О началах / Ориген. – Самара, 1993.
14. Павленко Ю. Історія світової цивілізації / Ю. Павленко. – К., 1996.
15. Сборник материалов по истории исторической науки в СССР (конец XVIII – первая треть ХІХ века. – М., 1990.
16. Топоров В. Н. О космогонических источниках раннеисторических описаний / В. Н. Топоров // Труды по знаковым системам. – Тарту, 1973. – Вып.
17. Транквилл Г. С. Жизнь двенадцати цезарем / Г. С. Транквилл. – М., 1966.
18. Трельч Э. Историзм и его проблемы / Э. Трельч. – М., 1994.
19. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление / А. Шопенгауэр. – М.,
20. Шпенглер О. Закат Европы / О. Шпенглер. – М.,

Додаткова література

1. Гегель Г. В. Философия религии: в 2 т. / Г. В. Гегель. – М.,1977. – Т.
2. Гоббс Т. Левиафан / Т. Гоббс // Соч. : в 2 т. – М., 1992. – Т. 2.
3. Грановский Т. Н. Лекции по истории средневековья / Т. Н. Грановский. – М., 1986.
4. Захарченко М. В. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) / М. В. Захарченко, О. І. Погорілий. – К., 1993.
5. Ибн-Халдун. Введение / Ибн-Халдун // Избранные произведения мыслителей Ближнего и Среднего Востока. – М., 1961.
6. Карсавин Л. П. Святые отцы и учителя церкови / Л. П. Карсавин. – М., 1994.

Шарру Р. Погибшие миры. Научные секреты древних / Р. Шарру ; пер. с англ. – М., 1992.