Перелік питань до комплексного екзамену з філософії

ОС Бакалавр

1. Основне питання докласичного періоду у розвитку античної філософії та його вирішення Мілетською натурфілософською школою.
2. Аналіз І. Кантом пізнавальних здібностей людини. «Загальна» і «трансцендентальна» логіка. Проблема знання.
3. Місце релігії в духовному житті сучасної України.
4. Діалектична філософія Геракліта. Аналіз основних ідей.
5. Суперечливий характер кантівської «речі у собі». Сутність кантівського агностицизму.
6. Основні типи нетрадиційних вірувань. Нетрадиційні релігії як прояв кризи традиційних форм релігійності та плюралізації релігійного життя.
7. Проблема людини в філософії Сократа.
8. Проблема співвідношення теоретичного пізнання і морально-практичної діяльності в філософії І. Канта. Категоричний імператив та проблема свободи.
9. Специфіка мусульманського віровчення та культової практики. Ісламський фактор в сучасному світі.
10. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
11. Програма розбудови суб’єктивно-ідеалістичної теорії діяльності в «Наукоученні» Й.Г. Фіхте.
12. Соціально-історичні причини та ідейні передумови (релігійні та філософські) виникнення християнства. Основні ідеї християнства.
13. Вчення Платона про державу. Типи держав та форми правління.
14. Натурфілософія та розбудова системи трансцендентального ідеалізму в філософській концепції Ф. Шеллінга.
15. Сутнісні характеристики, структурні елементи та функції релігії. Вплив релігійної віри на життєдіяльність і світобачення особи.
16. Метафізика Аристотеля.
17. Загальна характеристика, система, структура та сутність філософського доробку Г.В.Ф. Гегеля.
18. Категорії «прекрасного» і «потворного».
19. Етика та естетика Аристотеля.
20. Загальна характеристика та логіка розбудови «Науки логіки» Г.В.Ф.Гегеля. Сутність діалектики.
21. Сутність богословсько-теологічного, філософського та наукового підходів до пояснення релігії. Сучасні релігієзнавчі концепції та їх філософські засади.
22. Філософія Епікура: атомістика та етика.
23. Програма розбудови позитивної філософії та її історичні форми.
24. Естетика Г.В.Ф. Гегеля: загальна характеристика.
25. Етапи розвитку та основні ідеї філософії стоїцизму.
26. Загальна характеристика «філософії життя».
27. Аналіз здатності судження в естетиці І. Канта.
28. Скептицизм та його систематизація в філософії. Скептицизм Секста Емпірика.
29. Порівняльний аналіз проблеми відчуження в філософії Г.В.Ф.Гегеля та «Економічно-філософських рукописах 1844 року» К. Маркса.
30. Проблема співвідношення свідомості, предмета та знання в пізнанні.
31. Неоплатонізм як результат розвитку філософії античності.
32. Програма розбудови феноменологічної філософії Е. Гуссерля та її основні категорії.
33. «Трагічне» і «комічне»; «піднесене» і «низьке».
34. Загальна характеристика середньовічної філософії. Апологетика і Патристика.
35. Розробка ідеї «інтерсуб’єктивності» в «Картезіанських медитаціях» Е. Гуссерля та її значення для розбудови сучасної філософської думки.
36. Вчення про мімезис (μιμήσιζ) в античній естетиці.
37. Проблема співвідношення віри і розуму в філософсько-теологічній концепції Августина Аврелія.
38. Проблема суб’єкта історії.
39. Естетика як наука: предметна область та дисциплінарний статус.
40. Номіналізм і реалізм. Аналіз основних періодів у розвитку середньовічної схоластики.
41. Феноменологічна концепція свідомості часу.
42. Добро і зло як етичні категорії.
43. Проблема співвідношення віри і розуму в філософії Томи Аквінського та її критика в філософії Дунса Скота та Вільяма Оккама.
44. Трагедія людського існування та особливості її вирішення в філософії А. Камю («Міф про Сізіфа»).
45. Генезис уявлень про суб’єкт пізнання в історії філософської думки. Об’єкт пізнання.
46. Загальна характеристика філософії Відродження. Гуманізм і Реформація.
47. Поняття громадянського суспільства у Ю. Габермаса.
48. Категорія істини в пізнанні.
49. Натуралістичний пантеїзм Дж. Бруно та містичний пантеїзм Н. Кузанського.
50. Дисциплінарне коло сучасної практичної філософії та основні стратегії обґрунтування нормативної етики (К.-О. Апель «Апріорні спільноти комунікації та основи етики»).
51. Специфіка та загальна характеристика наукового пізнання. Методи та форми наукового пізнання.
52. Місце новоєвропейської філософії в історико-філософському процесі. Емпіризм та раціоналізм.
53. Свобода і відповідальність в етиці майбутнього (Г. Йонас «Принцип відповідальності – до засад етики майбутнього»).
54. Мова та мислення: гносеологічний аспект кореляції.
55. Розробка методу наукового пізнання в філософії Ф. Бекона.
56. Поняття герменевтики. Особливості розбудови програми герменевтичного методу в онтології М. Гайдеггера та Г. Гадамера.
57. Поняття соціальної філософії та її генезис.
58. Програма розбудови раціонального методу наукового пізнання в філософії Р. Декарта та основні правила його методу.
59. Неотомізм як сучасна форма розвитку томізму.
60. Соціальне конструювання реальності. Соціальна феноменологія А. Шюца, П. Бергера, Т. Лукмана.
61. Субстанціональність та модальність в філософії Б. Спінози. Проблема свободи.
62. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі.
63. Процеси раціоналізації суспільства. Концепція М. Вебера.
64. Програма розбудови раціоналістичної методології наукового пізнання в філософії Г. Ляйбніца.
65. Києво-Могилянська академія – перший в Україні центр професійної філософії. Специфіка філософських курсів.
66. Розробка ідеї цивілізаційного розвитку суспільства в філософії О. Шпенглера та А. Тойнбі.
67. Проблема поділу влад та формування громадянського суспільства в новоєвропейській філософії XVI – XVIII ст. (Г. Гоббс, Дж. Локк).
68. Програма реконструкції метафізики та поняття дискурсу і дискурсивної практики в філософії постмодернізму (Ж. Дерріда та М. Фуко).
69. Походження моралі як етико-філософська проблема. Основні підходи до питання про генеалогію моралі. 
70. Загальна характеристика розбудови філософії в ідеології європейського Просвітництва.
71. Філософія Г.С. Сковороди.
72. Філософсько-історична концепція Г.В.Ф. Гегеля.
73. Загальна характеристика німецької філософії Нового часу та з’ясування її місця в світовому історико-філософському процесі.
74. Філософія П. Юркевича.
75. Раціональний зміст поняття «вісь історії» К. Ясперса.
76. Аналіз основного питання філософії І. Канта «критичного» періоду та його значення для розбудови трансцендентальної філософії.
77. Особливості розробки філософії національної ідеї в творчості Д. Донцова та В. Липинського.
78. Формування імперативно-ціннісного змісту моралі. Таліон, заповідь любові, золоте правило: їхня цінність і регулятивна своєрідність.