Всеукраїнський круглий стіл «Україна соборна: Акт злуки 22 січня 1919 року» відбувся в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

До нього долучилися черкаські історики, вчителі, духовенство, краєзнавці, студенти та суспільні діячі. Учасники обговорили історичні аспекти Соборності, революційні події 1919 – 1921 років та їх наслідки. Вони зазначили, що Акт злуки 22 січня — неспростовне свідчення відродження української нації, усвідомлення українцями своєї національної самобутності і єдності.

Відкрила зібрання директорка ННІ історії і філософії,Наталка Земзюліна. Вона привітала учасників, наголосила на символічності й актуальності тематики круглого столу, вказала на тяглість традицій. Завдання істориків — дослідників Української революції 1917-1921 років, українського державотворення полягає у з’ясуванні національних, суспільно-політичних, військових, економічних аспектів процесу об’єднання українських земель, становлення української національної ідентичності. У 2003-2005 роках історики ЧНУ брали активну участь у реалізації наукового та громадського проекту «Соборна Україна», у якому були задіяні Інститут історії України НАН України, Донецький національний університет, Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, Переяслав-Хмельницький університет імені Г. Сковороди. За результатами опубліковано кілька томів збірника наукових статей «Україна соборна» (2004-2005), який містить матеріали, присвячені доленосним подіям історії України, знаковим постатям державотворення.

—   Круглий стіл, який ми сьогодні проводимо, продовжує дослідницьку традицію з урахуванням нових джерел і підходів, що з’явилися в українські історичній науці за останній час, — зазначила Наталія Іванівна.

Учасники не оминали дискусійних тем. Віталій Масненко, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України, згадав слова громадського і політичного діяча В’ячеслава Липинського, який мав критичний погляд і висував тези щодо неготовності країни до об’єднання на той час. На питання «Хто винен у ситуації, що склалася?» Віталій Васильович зауважив, що думки дослідників розходяться, але всі тогочасні політики несуть відповідальність за ту катастрофу.

Про соборність із погляду церкви розповів отець Андрій Шиманович, настоятель храму Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія. Він зазначив, що кожна літургія — це своєрідне нагадування про соборність, адже грецькою мовою «літургія» означає «спільна справа». Отець Андрій також відповів на питання від аудиторії стосовно сучасного стану церковного життя, легітимності та канонічності перебудовчих процесів в царині православ’я.

Чіткі паралелі між минувшиною і сьогоденням провів професор кафедри історії України Юрій Присяжнюк. Він висвітлив принципи української ментальності, що також мають неабиякий вплив на становлення соборності. Як пояснив Юрій Петрович, наша нація часто орієнтується на ідеї інших культур. Історик вбачає помилку українців у тому, що вони не намагаються бути ідентичними, не достатньо працюють над власними політичними, культурними, світоорієнтовними традиціями.

Говорили про легітимність влади, про міжнародні амбіції об’єднаної країни. У контексті цього професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Анатолій Чабан зазначив, що зовнішній чинник був вирішальним. Україну не розглядали як самостійний суб’єкт, а, на жаль, лише як об’єкт інтересів світових гравців. Водночас варто звернути увагу на те, що поява нових держав на території колишньої Австро-Угорщини, у тому числі й ЗУНР, відбувалася цілком відповідно до міжнародних правових норм. Отже, УНР об’єднуючись із ЗУНР, автоматично мала отримати міжнародне визнання.

Марина Бугеря, співробітниця Черкаського обласного художнього музею, випускниця ННІ історії і філософії, розповіла про державні символи, які ще 100 років тому ставали причинами розбрату серед політичних сил. Вона запросила відвідати виставку до 100-річчя Соборності і розібратись з державними клейнодами того часу.

Краєзнавці отримали добру звістку від Григорія Голиша, директора бібліотеки імені М. Максимовича, про ініціативу створення меморіальної дошки громадському діячу, літератору Олельку Островському, уроженцю Золотоніщини, який багато зробив для популяризації українського слова в період українізації. Ім’я патріота і громадянина було забуто, як і багатьох інших поборників української державності.

Студентка 2 курсу ННІ іноземних мов Анастасія Бринько поділилася враженнями від заходу:

«Сьогодні прозвучали прогресивні  й неординарні думки. Особливо цікавими були ті, що стосувалися сьогодення. Адже про минуле вже сказано багато, досліджено з різних поглядів і ракурсів. Якщо ж говорити про сучасність, то ми маємо лише інформацію, що подають нам ЗМІ, і яку ми не завжди можемо об’єктивно відразу сприйняти те все «холодним розумом». Анастасія прочитала власний твір, герой якого, проживши 100 років, пропустив крізь власне життя радість, гордість, біль за свою країну, але він жив в Україні, і в його серці вона була Соборною, вільною!

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

• Попередня
• Наступна