- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Опубліковано: 23 травня 2018
З-поміж багатьох традицій навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького особливо вирізняються зустрічі колишніх студентів, які у 1998 році були першими випускниками молодого історичного факультету. Тоді дипломи істориків отримали 48 майбутніх фахівців. П’ять років навчання на відкритому у роки незалежності історичному факультеті дали їм не тільки ґрунтовні знання, а й сформували високі людські і громадянські якості. Назавжди залишилося з ними почуття не підвладного часові студентського братства.
Минулої суботи на «своєму» поверсі зібралися ті, кого 20 років тому дзвінок востаннє покликав до навчальних аудиторій. А цього травневого дня дзвінком для них стало бажання зустрітися, поспілкуватися, згадати незабутні молоді роки. У радісній, невимушеній атмосфері в аудиторії 518 відбулася своєрідна відкрита лекція, яку вели колишні старости двох істфаківських груп, а нині – професор Сергій Білан і доцент Світлана Гальченко. Першим вони надали слово кураторам своїх груп Раїсі Карпівні Бутенко (група 1-Б) та Василю Миколайовичу Мельниченку (група 1-А), які у вже далекому 1993 році опікали їх, вчорашніх школярів, допомагаючи опановувати премудрості вищої школи. Вони згадали найбільш пам’ятні сюжети життя факультету того часу, висловили подяку і найкращі побажання своїм вихованцям.
Не менш цікавими і зворушливими були виступи викладачів Світлани Аркадіївни Кисіль, Анатолія Георгійовича Морозова, Олександра Ілліча Овчаренка, Анатолія Юзефовича Чабана, Віталія Васильовича Масненка, Михайла Миколайовича Верховського. Директор інституту Наталія Іванівна Земзюліна розповіла про день сьогоднішній інституту – правонаступника славнозвісного «Істфаку».
Вітання учасникам ювілейної зустрічі надіслали однокурсники, які з поважних причин не змогли прибути на неї. Серед них – Владислав Варенич, який виконує обов’язок із захисту територіальної цілісності держави на сході України. Усі вони подумки в цей день були з усіма у своїй Alma mater.
З імпровізованого бліц-опитування присутні дізналися, що більшість випускників 1998 року працює за фахом у сфері освіти, в історико-культурних заповідниках та музеях, зокрема – два доктори наук, професори, два кандидати наук, доценти. У багатьох – вже дорослі діти, в тому числі і студенти, які продовжують родинні студентські традиції.
Підготовлений і показаний в режимі слайд-шоу фотоальбом із студентського життя істориків 1990-х повернув випускників і викладачів до того часу, викликав жваве обговорення і щемке усвідомлення того, що юність і минулі безтурботні роки не мають вороття…
Було фотографування на згадку. І ще довго точилися того дня розмови, спогади випускників, які чверть століття тому започатковували добрі традиції свого факультету (а нині інституту). Вирішено такі зустрічі проводити і надалі. Місце зустрічей – незмінне.
Василь Мельниченко