13 квітня в Черкаський національний університет ННІ історії і філософії завітав Черкаський обласний художній музей.  Захід відбувся у межах тижня музеїв, який традиційно проводиться на базі Інституту історії і філософії. Чому? Тому що нова освітня парадигма передбачає тісний зв'язок з культурно-просвітницькими установами, що сприяє формуванню у студентів активної соціальної позиції та необхідних в сучасному динамічному світі компетенцій.

Черкаський обласний художній музей також виступає базою для проходження музейної практики у межах укладеного договору. Для студентів інституту важливим є набуття навичок інтерпретації історії не лише через факти, а й через образи подій минулого у мистецтві, формувати культуру естетичного сприйняття в цілому, навчитися створювати соціальні проекти, які б викликали резонанс та сприяли розвитку критичного мислення.

Не випадково, гостями заходу стали випускники інституту історії і філософії, які зараз працюють у музеї. Слід зазначити, що музей традиційно виступає платформою для працевлаштування наших випускників.

У вступному слові Земзюліна Наталія Іванівна, доктор іст. наук, проф., директор інституту ННІ історії і філософії представила гостей та зазначила, що наші випускники отримують не лише грунтовні знання, а й йдуть у життя, пропустивши крізь себе любов до України, тому їх вибір – надзвичайно цікава і відповідальна робота у музеї, адже сучасний музей вже не є статичним простором пам᾿яті, а динамічною інституцією, яка вирішує різні завдання.

Харсун Ольга Вікторівна кандидат історичних наук, завідуюча науково-дослідного експозиційного відділу Черкаського обласного художнього музею

розповіла якраз про різні функції сучасного музею, зокрема про модель розвитку Черкаського обласного художнього музею. В інтерактивній взаємодії зі студентами з᾿ясовували, для чого необхідний сьогодні музей, якою є його місія, які нові функції він виконує? У візуальному супроводі Ольга Вікторівна презентувала «родзинки» Черкаського художнього музею, його іміджеву політику та нові форми музейної роботи. Особливу увагу було приділено міжнародним проектам та співпраці з музеями та художниками Польщі, Франції, Ізраїля, Японії, Ірану.

Завдяки Ользі Вікторівні у музеї є послуга - екскурсія англійською мовою, яка користується попитом і серед корінних черкащан.

Бугеря Марина Олександрівна, старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи Черкаського обласного художнього музею розкрила проблематику міського і сільського музею, що є надзвичайно актуальним у дослідженні функцій регіональних музеїв, визначила музей як інституцію неформальної освіти, розповіла про нові інноваційні програми (наприклад, шлюбні церемонії), які запропонувала студентам критично оцінити та висловити побажання, що кожен хотів би бачити у музеї.  Марина Олександрівна наголосила, що попри усі інновації, інтерпретація історії в експозиції та виставкових проектах, – надзвичайно відповідальна місія музею.

Так, її авторська екскурсія, яка презентує творчість І.Єфроїмсона піднімає такий пласт історії як «радянське минуле» – розкуркулення, голодомор, репресії – те, що було раніше зоною «замовчування», але сьогодні потребує включення у достовірну історію.

Марина Олександрівна також проводить екскурсії поза стінами музею, - екскурсія містом, яка також користується попитом у гостей та мешканців Черкас.

Пушонкова Оксана Анатоліївна, канд. філос. наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства, Вчений секретар Черкаського обласного художнього музею розповіла про соціально-орієнтовані проекти, що проводяться у музеї студентами ЧНУ ім.Б.Хмельницького, про напрями висвітлення діяльності музею у Музейному альманасі, одним з редакторів якого вона є, а також про Інтерактивну просвітницьку платформу. З 2009 року у музеї діяла гуманітарна програма «Мистецтво естетичного сприймання», в якій були задіяні лише студенти ЧНУ. Інтерактивна просвітницька платформа з січня 2018 року є відкритою до усіх черкащан та гостей міста. У планах – тематичні лекторіуми з історії мистецтва, майстер класи з супровідною історією народних промислів, цікаві зустрічі, відкриття нових імен, ракурсів та граней;  можливість не лише віднайти, а й створити власний простір (само)розвитку.

Зустріч відкрила студентам нові грані діяльності сучасного музею й, можливо, трохи змінила стереотипи у розумінні його функцій.

Пушонкова Оксана, доцент кафедри філософії та релігієзнавства

  

• Попередня
• Наступна