- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Опубліковано: 30 грудня 2017
27 грудня відбулася знакова подія - випуск магістрів-істориків у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Відчуття у випускників двоякі: з одного боку - завершення важливого в житті етапу, з іншого - сум від того, що доводиться прощатися із вже рідним колективом, однокурсниками і кожен має йти вже своїм шляхом.
У розділі "трохи про себе" я вже писав про те, що інтерес до історії в мене з'явився майже одночасно із початком навчання в школі. Як зараз пам'ятаю свій перший урок історії в 5 класі. Мабуть ще більшій зацікавленості цією прекрасною наукою сприяло те, що викладала її саме Ганна Вячеславівна - молода (тоді вона лише перший рік після університету прийшла працювати), дуже вродлива та цікава вчителька...думаю кожен, хто навчався в школі, хоча б один раз але відчував подібну симпатію. Взагалі мені завжди дуже везло на вчителів та викладачів історії - кожен із них був неповторним і самобутнім.
Шлях до фаху історика в мене був довгим: спочатку закінчив Харківський педагогічний коледж, потім - академію, здобувши фах соціального педагога і лише згодом - омріяна спеціальність: диплом магістра за спеціальністю: "Історик, археолог, етнолог" із відзнакою. Спеціальність дуже цікава і мало розповсюджена, адже професійних етнологів в Україні готують лише 5 ВНЗ, одним із яких є ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Дуже часто мене питали: "Чому ти не навчаєшся в Харкові, в своєму місті?"...насправді ж доля вирішила все сама і я в жодному разі через це не шкодую. Саме в Черкасах вдалося відчути весь колорит студентського життя: проживання в гуртожитку, заощадження коштів, безсонні ночі перед екзаменами, але зараз це все пригадується лише із посмішкою на обличчі. За цей час я встиг опанувати не лише історію, а й мистецтво наукової роботи, волонтерської діяльності, виступам перед публікою та ін. Було видано понад 20 наукових статей, взято участь у понад 60 наукових конференціях, стипендіальних конкурсах та програмах, конкурсах наукових робіт, видано науково-методичні розрозки, опрацьовано архіви України, започатковано волонтерські ініціативи ННІ історії і філософії та багато чого іншого. Всього цього б не було без величезної підтримки наших викладачів.
Безмежна вдячність нашому директору ННІ історії і філософії, д.і.н., проф. Наталії Іванівні Земзюліній - такій щирій, чуйній, готовій підтримувати всі ініціативи, яка завжди прийде на допомогу, - справжній берегині істфаку. Дуже часто я розповідаю своїм приятелям, знайомим як Наталія Іванівна відкрито й радо зустрічає всіх відвідувачів свого кабінету. Зазвичай це відбувається так: ти лише постукаєш у двері, а вона вже гостинно запрошує до себе. Величезна подяка беззмінному науковому керівникові д.і.н., проф. Віталію Васильовичу Масненку. Саме під його керівництвом маленьке дослідження соціокультурної історії харківського транспорту перетворилося на наукову роботу - спочатку курсовий проект, згодом - тему кваліфікаційної роботи, і нарешті - значно доповнену та розширену магістерську роботу.
Викладачі рідної кафедри історії України завжди давали грунтовні поради, допомагали у написанні наукових статей, конкурсних робіт: мудрій, чуйній, завжди усміхненій та в гарному настрої д.і.н., проф. Оксані Олександрівні Драч (такі предмети як "історія української культури", "культурна антропологія", "повсякденна історія", "історія освіти та науки України" були безмежно цікавими та пізнавальними); колоритна та незаурядна постать - к.і.н., доц. Юрію Миколайовичу Михайлюку (Ваші презентації - це шедеври, які допомагали систематизовувати матеріал, а ще було завжди весело та цікаво слухати матеріал); д.і.н., проф. Присяжнюку Юрію Петровичу (формат проблемного навчання в історії мабуть я запозичив саме у Вас); к.і.н. доц. Костянтину Васильовичу Івангородському та к.і.н., доц. Андрію Івановичу Темченко - слухати про етнологію, фольклор, обряди та звичаї людей можна годинами, настільки цікаво ви розповідаєте. Дякуємо викладачам кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин: к.і.н., доц. Вікторії Олександрівні Кірєєвій (ми завжди захоплювалися як Ви, поклавши лікоть на кафедру, могли без жодного листочка розповідати так багато, вдаючись до подробиць, розповідаючи про біографії видатних діячів); к.і.н., доц. Анжелі Петрівні Іржавській (Ви настільки чарівна, харизматична, цікава, що історія Азії та Африки вивчалася легко і з задоволенням); к.і.н., доц. Світлані Іванівні Гальченко; к.і.н., доц. Олександру Іллічу Овчаренко (матеріал всесвітньої історії ХХ-ХХІ ст. по суті - досить масивний, але завдяки Вам ми змогли його опанувати, окремо вдячні за Ваші кумедні історії); д.і.н., проф. Олександру Григоровичу Перехресту, к.і.н., доц. Олені Олександрівні Тітіці, к.і.н., доц. Тетяні Вадимівні Терещенко, а також безмежно харизматичним, прекрасним к.і.н., доц. Раїсі Карпівні Бутенко та Світлані Аркадіївні Кисіль.
Не можна не згадати про викладачів кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних галузей історичної науки, зокрема: беззмінному завідувачу - д.і.н., проф. Анатолію Георгійовичу Морозову, д.і.н., проф. Анатолію Юзефовичу Чабану, д.і.н., проф. Віктору Володимировичу Гоцуляку (співочому скарбу історичного), д.і.н., проф. Ігорю Анатолійовичу Фаренію (робота з Литовськими статутами буде в пам'яті ще довго), знаному краєзнавцю Черкащини к.і.н., проф. Василю Миколайовичу Мельниченку, к.і.н., доц. Ларисі Григорівні Лисиці, к.і.н., доц. Оксані Олександрівні Мазур (дякуємо за Вашу чуйність, справедливість, доброзичливість, толерантність), к.і.н., доц. Марині Василівні Захарченко (місія залучення істориків до історії культури - це Ваше покликання), к.і.н., доц. Олені Вікторівні Сухушиній (дякуємо за підтримку, яку Ви надавали нам впродовж усього навчання. Пам'ятатимемо про історію слов'ян та СРСР ще довго), ст. викл. Михайлові Павловичу Сиволапу - людині, яка цілком і повністю віддана археології.
Наше студентське життя було пов'язане також із викладачами інших кафедр. Предметів було досить багато, всіх перерахувати буде досить складно. Однак, хочеться виділити ст.викл. кафедри іноземної мови Людмилу Володимирівну Рибалку (у студентів досить часто Ваше прізвище асоціюється із словом "борги", однак ми прекрасно розуміємо Ваші прагнення долучити нас до роботи, докласти всі зусилля на благо майбутнього. Пишаємося Вами. Ви прекрасні), а також ст. викладача кафедри загальної педагогіки та психології Олександра Олександровича Свириденка - людину відкриту, щиру, чуйну.
Навіть не маємо сумніву, що на нас чекає ще безліч спільних проектів, продовжуватимемо із вами спілкування, зустрічатимемося на наукових конференціях тощо. Успіхів Вам усім, міцного здоров'я. Низький уклін.
В. Кронгауз
https://kharkivpatriot.blogspot.com/2017/12/blog-post_29.html