16 вересня 20107 р. у Черкаському обласному художньому музеї відбулась творча зустріч з Тетяною Сосуліною, авторкою виставки гобеленів, присвяченої 20-ій річниці пам᾿яті М. Приймаченко.

 Гості заходу дізнались про унікальне соціокультурне явище, котре зародилося в колективній свідомості народу – наївне мистецтво, про архетипи, закодовані в оригінальних художніх образах авторки, про деякі секрети техніки створення гобеленів.

Українське «наївне» мистецтво є унікальним культурним явищем, котре зародилося в колективних практиках народу і розвивалося за власними законами відтворення міфопростору свідомості. Воно має міцні фольклорні корені і тісно пов’язане з народним мистецтвом, що обумовлює його автентичність і національну самобутність. Народні митці часто запозичували та переосмислювали сюжети знаних художників, пов’язані з народним побутом і традиціями.

На початку ХХ століття поглиблюється взаємодія між професійним та наївним мистецтвом, й починається зворотний процес: художники різних течій авангарду захоплюються безпосередністю і простотою творчості непрофесійних малярів і популяризують їхні роботи. Відомі приклади: Пабло Пікассо, Анрі Матісс, Казимир Малевич.

Особливістю українського культурного простору був інтерес до творчості майстрів народного примітиву впродовж майже всієї другої половини XX ст. Результатом такої співпраці стала творчість цілої плеяди «наївних» митців, які творили на межі з авангардом, одна з яких – Марія Приймаченко.

Марія Приймаченко запозичувала окремі сюжети, іконографічні схеми від народної картини, застосовуючи орнаментальні метафори та символи, подаючи їх крізь призму власного світосприйняття, не порушуючи «вихідний код» твору. У такий спосіб відбувається трансляція в культурі глибоко традиційних, автентичних образів колективної свідомості народу.

На початку ХХІ століття в Україні посилилося тяжіння митців до фольклору і міфологізму, до чистих джерел «наївного» мистецтва. Сучасні художники, звертаючись до цієї теми, формують своєрідний діалог з «наївом», пропонуючи власну візуальну рецепцію традиційних сюжетів.

Концепт виставки Тетяни Сосуліної якраз і містить у собі ідею «збереження пам᾿яті», трансляції архетипних образів колективного несвідомого українців від «наївного» мистецтва Марії Приймаченко.

Виставка викликала неабиякий інтерес у студентів та викладачів нашого інституту. Це – інтерес до теми українського наїву та культурного запозичення, як форми самозбереження культури.

 

В межах гуманітарного напряму «Мистецтво естетичного сприймання» ми проводимо творчі зустрічі з художниками, творчість яких викликала резонанс, схвилювала, змусила замислитись. Ми такі зустрічі окреслили спільною назвою «Філософ і художник: поле перетину».

Пушонкова Оксана та Шевченко Зоя провели інтерв᾿ю з художницею, яка розкрила своє розуміння власного виставкового проекту.

Детальніше за посиланням: http://gender-ck.inf.ua/news/ad/item/tvorcha-zustrich-kodi-ukrayinskogo-nayivu-v-tvorchosti-tetyani-sosulinoyi

• Попередня
• Наступна