На початку листопада відбувся дослідницький візит до Оксфордського університету викладача кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, завідувача науково-дослідної лабораторії просторової археології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василя Лук’яниці.
У складі української делегації науковців він відвідав найдавніший у світі університетський музей, відкритий для публіки — Ешмолівський, ознайомившись із представленою в ньому археологічною колекцією, а також долучився до міжнародного симпозіуму з археології у форматі воркшопу «Prehistoric Megasites in Ukraine: Early Urbanism in the Forest-Steppe Region in a Global Context». Захід був організований кафедрою археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Школою археології Оксфордського університету в межах проєкту «Megasites in Prehistoric Ukraine: Heritage Management and Future Research Directions» за підтримки ініціативи Twinning UK–UKR. Очільником проєкту з українського боку є Олег Білинський, із британського — Мануель Фернандес-Ґьотз.
Метою зустрічі було ознайомити британських колег із мегапоселеннями трипільського та скіфського часу на території України, розвитком української археологічної науки в умовах війни, обмінятися досвідом, налагодити особисту й інституційну взаємодію, домовитися про подальшу співпрацю у сфері археології. Захід відбувся у змішаному форматі на базі коледжу Святого Іоанна (Сент-Джонс коледж) Оксфордського університету. Окрім доповідачів, до обговорення долучилися студенти та аспіранти з Оксфорда.
Уперше явище надвеликих поселень в українському Лісостепу розглядалося одночасно як у контексті енеоліту, так і раннього залізного віку, а також у межах загальноєвропейських процесів і прикладів раннього урбанізму, що виразилося в поділі симпозіуму на три послідовні сесії. Протягом двох днів було заслухано 17 доповідей, представлених 21 науковцем із Оксфордського, Кембриджського, Единбурзького, Даремського, Кільського університетів. Серед учасників — визнані фахівці з археології неоліту й енеоліту Емі Богаард, Йоганнес Мюллер, Джон Чепмен, Біссерка Гейдарська, Марко Неббіа, а також раннього залізного віку Європи — Мануель Фернандес-Ґьотз, Саймон Стоддарт, Єн Ралстон, Тімоті Тейлор.

Осердям симпозіуму стали виступи українських археологів – представників Національного університету «Києво-Могилянська академія», Інституту археології НАН України, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серед них — дослідники культурного комплексу Кукутень-Трипілля Михайло Відейко, Олександр Дяченко, Василь Лук’яниця, а також фахівці з археології скіфського часу Олег Білинський, Аліса Деміна, Денис Гречко. Проблематики середньовічних фортифікацій та інтеграції в них укріплень більш ранніх періодів торкнулася Олександра Іванова.
Доповідь Василя Лук’яниці була присвячена найбільшому трипільському поселенню Тальянки, до розкопок якого під керівництвом Олексія Корвін-Піотровського й Едуарда Овчинникова вже багато років поспіль долучаються студенти ЧНУ. Археолог проаналізував цю пам’ятку в контексті загального явища мегапоселень Кукутень-Трипілля, порівняв її з іншими найвідомішими його прикладами — Небелівкою та Майданецьким, ознайомив присутніх із результатами новітніх досліджень Тальянок, окреслив наявні проблеми й перспективи подальших наукових пошуків. Особливості функціонування та життєзабезпечення настільки великого поселення, що сягнуло найбільших розмірів у світі для IV тис. до н. е. (320 га), викликали неабиякий інтерес британських колег.
Про підсумки та напрями дослідження ще однієї пам’ятки, до вивчення якої у складі Археологічної експедиції Києво-Могилянської академії останні два роки також залучені студенти й науковці ЧНУ — городища скіфського часу Черниші на Канівщині — розповідали Олег Білинський та Аліса Деміна.

Спілкування й обмін думками не припинялися під час обіду та урочистої вечері, організованих для учасників симпозіуму. Британські науковці, частина з яких раніше вже долучалися до розкопок на території України, висловили глибоке зацікавлення українською археологією як невід’ємною частиною загальноєвропейської археологічної науки та готовність підтримувати починання українських колег і продовжувати співпрацю. Приємно відзначити чітке усвідомлення ними складних умов, в яких доводиться працювати дослідникам з України через російську агресію, а також розуміння того, що «українці зараз борються за всіх нас».
Успішний візит до Оксфорда, окрім сприяння набуттю цінного досвіду, відкриває неабиякі можливості й перспективи подальшої взаємодії та спільних проєктів у сфері археології з представниками провідного університету світу.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

