6 жовтня 2026 року виповнюється 150 років від дня народження Сергія Олександровича Єфремова (1876–1939): видатного українського вченого, літературознавця, шевченкознавця, публіциста, громадсько-політичного діяча, у 1920-х роках — віцепрезидента Всеукраїнської академії наук, уродженця села Пальчик Звенигородського району Черкаської області.

З цієї нагоди в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького розпочалися VII Всеукраїнські Єфремовські читання.

Читання проводяться в межах комплексу заходів з ушанування видатного краянина, розробленого й затвердженого Черкаською обласною військовою адміністрацією. Організували захід науковці ННІ української філології та соціальних комунікацій у співпраці з ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.

Співорганізатори  — Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка HAH України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Осередок Наукового товариства імені Т. Шевченка в Черкасах

Традиція Єфремовських читань в університеті триває вже 30 років: уперше їх провели 1996 року з нагоди 120-річчя вченого, і відтоді наукові зібрання відбуваються кожні п'ять років. Цьогорічні читання — надзвичайно представницькі: участь у них взяли понад 30 філологів та істориків із різних міст України, серед них академік і член-кореспондент НАН України, майже 20 докторів наук, а також молоді науковці та аспіранти.

Один із натхненників читань, професор кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ, доктор філологічних наук Володимир Поліщук нагадав, наскільки помітною постаттю був Сергій Єфремов у перші три десятиліття XX століття.

«Він був політичним діячем, одним із фундаторів української академічної науки, зокрема академічного шевченкознавства, — одним із найфаховіших шевченкознавців свого часу. Маючи всього 35 років, він написав фундаментальну історію української літератури, якою ми послуговуємося й досі. За радянських часів його ім'я і праці були під суворою забороною, і тільки в роки незалежності ми його повертаємо, видаємо його роботи», — зазначив Володимир Поліщук. Під час заходу діяла виставка видань Сергія Єфремова, серед яких і його шевченкознавчі праці.

Пленарне засідання відкрив виконувач обов'язків ректора університету, доктор економічних наук, професор Євгеній Кирилюк.

«Сергія Єфремова свого часу називали "совістю української нації". За принципове відстоювання українських інтересів він був репресований і загинув у в'язниці, а його ім'я та спадщина на цілі десятиліття опинилися під забороною. Незалежна Україна повернула нам Єфремова і його справжнє місце в нашій історії, і університет уже 30 років послідовно долучається до цього повернення, — зазначив Євгеній Кирилюк. — Це наукова традиція і водночас спосіб зберігати й осмислювати нашу спадщину, робити її частиною сучасного життя. Дякую всім учасникам, які попри складний час долучилися до читань. Переконаний: пам'ять, наука і культура — це те, що тримає нашу націю і працює на її майбутнє».

Від імені голови Черкаської обласної військової адміністрації учасників привітав його заступник, кандидат історичних наук Олександр Шамрай. Він назвав читання знаковою подією і наголосив, що Сергій Єфремов залишив колосальний інтелектуальний і моральний спадок.

«Сьогодні Україна в умовах війни бореться проти того самого ворога, з яким боровся і Сергій Олександрович. Ми продовжуємо цю боротьбу і підсилюємо її єфремовським словом, віримо в те, у що вірив і він, — у вільну Україну. Бажаю всім учасникам плідної дискусії, наукових здобутків і натхнення. Гуртуймося й підтримуймо Збройні сили України на шляху до перемоги», — сказав Олександр Шамрай.

Знаково, що до ювілейних читань долучилася гостя з малої батьківщини Сергія Єфремова — випускниця ЧНУ, а нині заступниця голови Звенигородської районної державної адміністрації Таїсія Єрмоличева. Вона розповіла, як на Звенигородщині бережуть пам'ять про видатного земляка: зокрема, школярі проводять екскурсії в музеї Сергія Єфремова в селі Пальчик. «Пам'ять — це коли з вуст школяра лунають слова про видатного земляка», — наголосила Таїсія Єрмоличева.

У перший день читань відбулися два пленарні засідання. Академік НАН України Микола Жулинський виступив із доповіддю «Сергій Єфремов — один із фундаторів академічного літературознавства». Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Боронь розповів про Єфремова як дослідника Шевченкових повістей, а докторка філологічних наук, професорка, лауреатка премії ім. Сергія Єфремова Елеонора Соловей — про дискурс довкола постаті вченого від часу його «повернення». Представниця роду Єфремових, старша наукова співробітниця відділу української літератури XX століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Ярина Цимбал присвятила доповідь Петрові Єфремову, брату Сергія Олександровича.

Публіцистику Сергія Єфремова 1917–1920 років проаналізував провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України професор Владислав Верстюк, а про візії літературного процесу у Франка та Єфремова говорив професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Михайло Гнатюк. Історію репресованої спадщини академіка дослідив почесний професор ЧНУ Сергій Гальченко, а почесний професор ЧНУ Михайло Наєнко поінформував про позицію Єфремова щодо встановлення пам'ятника Іванові Котляревському.

Вагомий внесок у читання зробили й науковці ЧНУ: Володимир Поліщук представив доповідь про літературний простір в епістолярному діалозі Сергія Єфремова та Євгена Чикаленка, професор Віталій Масненко разом з аспірантом Максимом Поповим — про публіцистику Єфремова в газеті «Нова рада» в добу Гетьманату, професор Юрій Присяжнюк — про погляди вченого на малоросійство як провінційний синдром безпам'ятства, професорка Лідія Кавун — про літературний процес 1919–1923 років у рецепції Єфремова. Серед учасників був і науковець, військовослужбовець ЗСУ Тарас Єрмашов, який окреслив сучасний стан і перспективи дослідження єфремовської спадщини.

Праці учасників читань буде опубліковано.

7 жовтня частина учасників вирушить на батьківщину Сергія Єфремова, до села Пальчик Звенигородського району, де візьме участь у пошанівних заходах на честь видатного українця.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького