Історики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького долучилися до традиційної Міжнародної конференції «Археологічні студії 2026», яка проходила 28–29 січня у змішаному форматі: у Музеї НаУКМА в Києві та онлайн на платформі MS Teams.

Захід організувала кафедра археології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Найбільш масштабний науковий форум у сфері археології в країні об’єднав цьогоріч 120 дослідників з різних куточків України, а також із Польщі, Румунії та Болгарії. Серед учасників були представники всіх освітніх і наукових рівнів та установ: від студентів-бакалаврів до докторів наук і провідних наукових співробітників; від музеїв і заповідників до університетів та низки інститутів Національної академії наук. За два дні роботи було заслухано 111 доповідей, розподілених за 7 секціями, що охоплювали колосальний хронологічний відтинок від доби каменю до середньовіччя. Окремі секції були присвячені надзвичайно актуальним у сучасних умовах теорії археології та менеджменту культурної спадщини, а також біоархеології.

Директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян розповів про стратегії репрезентації та виклики популяризації археологічної спадщини Черкащини в сучасному медіапросторі, зосередивши увагу на особливостях представлення результатів археологічних досліджень у ЗМІ й висвітленні проблеми «чорних копачів». До того ж він долучився до дискусії «Чи потрібна археологічна освіта в Україні сьогодні?», де серед спікерів були також завідувач кафедри археології НаУКМА Олег Білинський, голова Спілки археологів України Євген Синиця та інші.

Лаборант археологічної лабораторії Василь Лук’яниця презентував три доповіді за підсумками власних і спільних із колегами досліджень. Зокрема, він продемонстрував можливі шляхи переселення носіїв культурного комплексу Кукутень-Трипілля на лівий берег Дніпра, розкривши роль у цьому процесі різних локальних груп трипільського населення, передусім канівської. Також було представлено результати опрацювання керамічної колекції з трипільського поселення Григорівка-Хатище на Канівщині (спільно з аспірантом НаУКМА Валерієм Морозом і магістрантом Тарасом Репінським) та кісткових решток тварин із шару часу Середнього Трипілля пам’ятки Волошкове 6 (Горби) на Дністрі (спільно з магістранткою НаУКМА Валерією Бойко).

Слід відзначити, що серед учасників конференції були й випускники ЧНУ Ярослав Кузьменко та Софія Руденко, які реалізували себе у професійній сфері. Тож за таких умов забезпечення якісної спеціалізованої археологічної освіти стає ще більш актуальним.

Конференція засвідчила, що українська археологія стрімко опановує нові, сучасні методи й розвивається попри всі виклики воєнного часу. Синтез досвіду старших дослідників і свіжих ідей молодого покоління науковців, а також розширення співпраці між різними установами, у тому числі закордонними, забезпечують динамічний поступ археологічної науки в Україні, що має практично невичерпні можливості для подальших досліджень.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького