Лабіринти

«Шукайте, щоб шукати, а не щоб знайти»

Борхес

Лабіринт – один з найцікавіших та найзагадковіших феноменів в історії культури і цивілізації. Аурою таємничості оповита історія його походження. На рівні метафори лабіринт – це щось заплутане, власне, процес блукання, з яким пов'язані уявлення про глухі кути, пошуки виходу, вибір шляху, рух до центру, повернення. В екзистенційному аспекті лабіринт є простором переходу і трансформації Душі.

Очевидним є символічний і сакральний характер лабіринту, образ якого присутній у візуальних системах давніх культур та у сучасних екзистенційних метафорах, зокрема у мистецькій творчості. Тією або іншою мірою творчість сучасного художника звернена до структури світу як лабіринту, що невпинно ускладнюється, стає гіперреалістичним, фрактальним, багатовимірним.

На зустрічах проєкту «Образ думки» ми звернулись до філософських змістів картини черкаського художника Миколи Дзвоника «Біля похиленої хвіртки» (2010), яка безпосередньо містить образ лабіринту. Цікаво, що у колекції творів автора є однойменна картина, але з дещо іншим сюжетом (Дзвоник М.Т._Біля похиленої хвіртки_2010).

Картини Дзвоника незримо пов'язані спільною темою, яка варіюється у різних смислових контекстах. Художник актуалізує відомі міфологічні та біблійні сюжети, при цьому вдається до їх «заломлення» у буденності, у бутті конкретної людини. Вогонь, чаша, гора, сходи, лабіринт, ключ, книга… – набувають глибокого символічного значення. Картини Дзвоника ніби стародавні рукописи розкривають не лише глибину людської історії, а й формують мислення углиб себе, адже майже кожен його твір розкриває сутність моменту життя, емоційне переживання у мить вибору, у мить усвідомлення Істини.

Образ лабіринту в роботі Миколи Дзвоника «Біля похиленої хвіртки» містить багато загадок, не менше, ніж лабіринт Мінотавра. Саме тому звернулися до міфологем та структур лабіринту, що існують у часі культури: від спіралі-зародка в орнаментальних формах ритуалу до постсучасних  лабіринтів із втраченим центром.

Ми цікавились, де і коли з'явилися лабіринти? Як вони трактувалися у східній та західній традиції? Якими є функції лабіринту окрім як ігрового майданчика культури? Як пов'язані «лабіринт» і «лабрис»? І, нарешті, хто вони – архітектори лабіринту?

Запрошуємо до Черкаськогго обласного художнього музею у тиші споглядання відкрити у картинах Миколи Дзвоника власні лабіринти. Лабіринт стає картою для тих, хто шукає.

Микола Дзвоник (1963) навчався в Дніпропетровському державному художньому училищі, у Харківському художньо-промисловому інституті на факультеті монументально-декоративного розпису у викладачів А. Хмельницького, Є. Бикова. Після закінчення навчання займався настінним розписом у православних храмах Харківської єпархії, міста Борисполя, є автором розписів Свято-Михайлівського кафедрального Собору у Черкасах. З художніми здобутками знайомить глядачів на своїх персональних виставках з 2010 року.

• Попередня
• Наступна