24 жовтня відбулося засідання генеалогічної студії на тему «Тернистий шлях УПА». Крім студентів 1–4 курсів і наукової керівниці студії Лариси Лисиці, до заходу долучився завідувач кафедри історії України Віталій Масненко.

Відкрив зібрання Голова студії Василь Лук’яниця, який наголосив на важливості й актуальності теми та проаналізував процес створення УПА як військової структури під керівництвом ОУН(б) і роль у цьому процесі Василя Івахова. Було наведено аргументи щодо доцільності погляду на нього як на першого Головнокомандувача УПА, підкреслено недостатність і суперечливість джерельної бази з даної проблематики.

Студент 2-А курсу Ростислав Малий говорив про передумови формування УПА в ході наростання спротиву оунівців нацистській окупації, а також вказав на двоїсте ставлення до упівців у незалежній Україні.

Студент 3-А курсу Владислав Шпак зауважив існування кількох військових організацій, що мали назву УПА, через що й виникають суперечності в поглядах на час її заснування. Було розглянуто й не менш дискусійне питання про чисельність армії, наведено дані з різних джерел.

Марія Найдан, студентка 2-А курсу, зосередилася на проблематиці забезпечення УПА, підкресливши, що попервах форма та зброя були переважно трофейними, причому упівці віддавали перевагу легкій амуніції. Їхній успіх у боротьбі як проти нацистів, так і проти більшовиків, забезпечувався системою таємних лазів і криївок, що одночасно виконували функцію складів спорядження.

Студентка 3-Б курсу Єлізавета Боровик проаналізувала ставлення до УПА та висвітлення її діяльності у пресі, звернувши увагу, що як в Європі, так і в Америці до українських націоналістів ставилися майже виключно негативно. Совєтська преса, у свою чергу, з роками дещо змінювала акценти, проте завжди була спрямована на дискредитацію упівців. Поступовий відхід від нав’язаних штампів і поява масових публікацій про УПА почалася лише в часи незалежності.

Підбив підсумки засідання професор Віталій Масненко, вказавши на зміни в історичній пам’яті українців щодо УПА, які відбуваються за умов російської агресії. Він також наголосив на низці міфів, що нині активно поширюються росією, зокрема про антисемітизм упівців і про обмеженість їхньої активності виключно західноукраїнськими землями. В контексті останнього Віталій Васильович розповів про черкаський слід у діяльності ОУН та УПА.

Кожна доповідь супроводжувалася запитаннями від слухачів. Доцентка Лариса Лисиця підкреслила, що в подальшому члени студії продовжать розгляд питань, пов’язаних із українським національним рухом у ХХ ст.

Василь Лук’яниця,

Голова генеалогічної студії

• Попередня
• Наступна