Hовини

11 жовтня в Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбулася зустріч із відомим краєзнавцем, вченим секретарем Черкаського обласного геральдичного товариства Олександром Миколайовичем Самковим, присвячена презентації його книги-альбому «Черкаські старообрядці». Захід проходив за ініціативи і відповідно,  активної участі  представників ННІ міжнародних відносин, історії та філософії: викладачі і студенти 3 курсу спеціальностей «Середня освіта (Історія)» й «Історія та археологія».

Відкрила зібрання директорка ННІ міжнародних відносин історії та філософії проф. Наталка Земзюліна, яка наголосила на важливості краєзнавчих досліджень в вивченні регіональної історії. Окремо відзначила подвижницьку роботу Олександра Миколайовича Самкова в дослідженні, висвітленні і збереженні  історичного минулого України,  популяризації  українців, які зробили власний посильний внесок в розбудову нашого краю.

Модерував зустріч директор бібліотеки Григорій Голиш.

Унікальне видання, примірник якого автор подарував університетській книгозбірні, містить ретельно підібрані й зібрані матеріали, чудові світлини з різних аспектів життя черкаської громади старовірців, їхніх обрядів і предметів культу. Присутні мали змогу довідатися чимало нового про цю маловідому сторінку в історії краю. Старовіри з’явилися тут у XVIII ст., тікаючи від утисків у російській імперії, і знайшли прихисток, зокрема, на землях князя Любомирського на Смілянщині. Навіть після поділів Речі Посполитої, коли Правобережжя потрапило під владу Петербурга, старообрядницька громада на Черкащині не лише збереглася, а й міцніла під заступництвом деяких місцевих можновладців, котрі прихильно ставилися до її працьовитих і підприємливих членів. До того ж, згодом ряд старовірів, які часто переміщалися, шукаючи кращого заробітку, зуміли стати заможними, впливовими людьми в краї, попри постійні спроби офіційної православної церкви на чолі із Синодом викорінити їхні вірування.

Надзвичайно зацікавили і здивували слова краєзнавця про те, що в Черкасах на початку ХХ ст. існувало 3 старообрядницькі монастирі, 6 молелень, церква й навіть прогімназія. Щоправда, до сьогодні жодна з цих будівель не збереглася. Громада старовірів не була однорідною: виділялися попівці (прихильники богослужіння зі власним священником), біглопопівці (приймали священників, які «втекли» з офіційної православної церкви), безпопівці (заперечували священство як таке), а згодом – ще й єдиновіри (визнали зверхність Синоду, не переходячи у православ’я). При цьому загалом черкаська старообрядницька громада була однією з найбільших в Україні, налічуючи в 1839 р. близько 1 тисячі осіб із 8-тисячного населення міста, а в 1917 р. – близько 5 тисяч із 29-тисячного населення.

Наостанок гість відповів на запитання учасників зустрічі, зазначивши, що наразі в Черкасах осередок старовірів усе ще існує, проте майже повністю занепав. Книга-альбом Олександра Самкова, таким чином, є безцінним вмістилищем пам’яті про важливий аспект минувшини нашого краю. Тож для студентів захід став можливістю не лише відкрити для себе нову сторінку в історії міста, поспілкуватися із фахівцем, а й пересвідчитися у важливості краєзнавчої роботи у професії історика.    

Василь Лук’яниця,

Голова студентського наукового товариства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії