Професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Сергій Корновенко взяв участь у Міжнародній науковій конференції «Епоха Голодомору: (пере)осмислення в контексті дослідницьких стратегій краєзнавства, регіоналістики та локальної історії».

Конференція присвячена 90-м роковинам Голодомору 1932–1933 рр та організована Міністерством освіти і науки, Інститутом історії України Національної академії наук України, Національною спілкою краєзнавців України, Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету (HREC) відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 2021 р. №598/2021.

У фокусі Міжнародної наукової конференції — комплекс наукових проблем, що стосуються Голодомору 1932 -1933 рр. — геноциду Українського народу. Зокрема, осмислення регіонального, локального дискурсів вивчення Голодомору, потенціалу їх взаємодії у контексті творення теоретичної, концептуальної та методологічної ідентичності Студій Голодомору (Holodomor Studies). Чільне місце відведено теоретико-методологічним засадам дослідження історії Голодомору — геноциду українського народу в контексті краєзнавства, історичної регіоналістики, локальної та мікроісторії тощо.

Сергій Корновенко виступив із темою «Теоретико-методологічні засади дослідження Голодомору: принцип комплементарності». У виступі обґрунтував думку щодо доцільності застосування принципу комплементарності як теоретико-методологічної засади дослідження Голодомору 1932 – 1933 рр. Під принципом комплементарності розуміється сформульований у 1927 році Н. Бором принцип, завдяки якому можна отримувати цілісні знання про об’єкт дослідження. Тобто, йдеться про отримання цілісного результату, цілісності, що формується з компонентів, котрі не завжди є однорідними. У такій цілісності, з одного боку, частини впливають на ціле, визначають її властивості, якості тощо, з іншого — ціле впливає на властивості, якості його частин. 

На переконання науковця, принцип комплементарності стане фундаментом академічних знань з історії Голодомору, формування комплементарної колективної пам’яті, відповідної політики пам’яті.