- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Опубліковано: 23 серпня 2022
У переддень Дня Незалежності України продовжуємо наш проєкт «Незалежність України очима молоді». Студенти діляться своїми роздумами про Незалежність.
Допис студентки 3 курсу спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Марії Викович.
«Хотілося б почати з цитати по-справжньому сміливої та нескореної людини – В'ячеслава Чорновола: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши...».
Україна мала надзвичайно довгий та тернистий шлях до Незалежності. За спиною у нас цілі століття боротьби за можливість жити у вільній державі. Здавалося, що український народ пережив все – масові сталінські репресії, Голодомор, зупинення українізації та багато-багато інших злочинів проти людяності. Але 24 лютого 2022 року ми всі відчули на собі новий прояв кривавої жорстокості від росії – війну.
Для мене, по-перше, Незалежність асоціюється з людьми. М. Хвильовий, В. Стус, В. Симоненко, В. Чорновіл – одні з тих представників української інтелігенції, що боролися за наше вільне майбутнє, ставали на захист національної мови та культури. Окремо хочу виділити синів моєї Батьківщини – Збройні сили України, що просто зараз боронять нашу неньку від російських загарбників.
А, по-друге, зараз для мене Незалежність – це вчинки наших громадян. Щире бажання зовсім молодих юнаків та дівчат захищати державу, відчайдушність та зкоординованість волонтерів, котрі можуть зробити неможливе. Також це прагнення простих людей, зокрема, і багатьох студентів, допомогти будь-як і будь-чим.
Як студенти та молодь України, ми маємо усвідомити свою ідентичність та приналежність саме до європейської цивілізації. Адже колись ми зробили крок у прірву, до волі.
Тому зараз наш вибір – єдність та перемога!»
Допис студентки 3 курсу спеціальності 032 «Історія та археологія» Єлізавети Лютої.
«Зараз слово «Україна» бринить у багатьох людей на вустах. Що є Україна для самих українців? Передусім, це Батьківщина. Вона простягається від гірських схилів Карпат до луганських степів, від чернігівських лісів до узбережжя Чорного моря.
Звертаючись до історії нашої держави, ми бачимо, що вже в XVI–XVIІ ст. Запорізька Січ вела запеклу боротьбу за незалежність проти поляків і кримських татар. Козацькі війська на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким вели війну за визволення України, але оточений ворогами з усіх боків, він змушений був підписати договір з московським царем, що й посилило нерівноправні московсько-українські відносини.
Пізніше російська імперія вдарила по Україні своїм важким чоботом, але, незважаючи на тиск влади, нашому народові вдалося зберегти свою політичну, економічну, культурну та релігійну спадщину. Через два століття імперського гноблення, у січні 1918 року, Україна, здавалося б, виборола омріяну незалежність, але невдовзі її втратила. Однак прагнення до свободи подолало темні роки репресій, голоду та воєн.
Зрештою, українці таки стали незалежними 24 серпня 1991 року, однак наша історія, яка сягає глибини віків, була та залишається бурхливою. Нині Україна у кривавій боротьбі з російським агресором знову виборює право бути демократичною, незалежною та розвиненою державою. Ми ж – це її майбутнє і битимемось за нашу Батьківщину на всіх фронтах!»
Допис студентки 3 курсу спеціальності 032 «Історія та археологія» Каріни Апончук.
«Протягом багатьох століть Україна виборювала свою незалежність. Люди, які вважали її своєю домівкою, робили все можливе, щоб наша держава була самобутня, сильна, та власне – незалежна. Зараз ми спостерігаємо, як люди об’єднуються знову для цієї мети. Українці знову виборюють свою незалежність всіма засобами добра проти зла. Є багато думок, що таке незалежність і який вигляд вона має. Хтось вважає, що незалежність - це лишень самостійність правління, хтось - що це лише «пафосне слово», а хтось навіть намагається знецінити це слово і надати йому поганого відтінку.
На мою думку, незалежність завжди починається і має починатися з себе. Коли людина сама себе вважає незалежною і вільною в своїй країні, звісно ж у межах розумного, то цим вона вже робить вагомий внесок в незалежність цілої держави, своєї батьківщини.
Зараз ми можемо пересвідчитися у влучності моїх слів, адже кожен з нас протягом вже довгої боротьби проти країни ворога та агресора, вкладає в поняття незалежності таку силу волі, незламність та внутрішню силу, що це вже можна зрозуміти лише на духовному рівні, на підсвідомості.
Саме це допомагає нам продовжувати боротися за себе і за свою країну. Це дозволяє нам та нашим дітям пишатися своєю країною та виховувати у собі той стрижень, який веде нас через все наше життя.
Я щиро вірю, що моя країна завжди була незалежною і ніщо не зможе стати їй на заваді. Я сподіваюся, що всі перешкоди, які існують на цьому важкому шляху, були лише для того, щоб ми зрозуміли, які ми сильні, сміливі та непереможні. Жодні нісенітниці, сказані наївно самовпевненими людьми, не зможуть здійснитися, ми просто їм цього не дозволимо!
У нас все буде добре лише тоді, коли кожен з нас повірить у свою власну внутрішню незалежність.
Вірте в себе, в нашу країну і перемога буде за нами!»
Допис студентки 2 курсу спеціальності 014 Середня освіта (014.021 Англійська мова і література) Єлизавети Мельниченко.
«Незалежність, на мою думку, – це розвиток. Жодна країна не розвиватиме свої ідеї та не створюватиме щось нове під керівництвом інших країн, лише з їх підтримкою, але не окупацією. Як показує наша історія, загарбники, що приходили на нашу землю, нерідко починали свою політику з ніжних методів приборкання та обмежень. На жаль, це завжди переростає у неймовірну агресію по відношенню до української мови, традицій та культури. Лише сильний народ стає нацією, адже у них є свої цілі та жага до розвитку, і українці показують це з самого початку свого існування».
Допис студентки 3 курсу спеціальності 032 «Історія та археологія» Ірини Нерух.
«Для мене незалежність – це мирне небо, свобода, можливість залишатися самим собою, бути щасливим та реалізованим у рідній державі, самостійно визначати цілі, завдання й методи їх досягнення та боротьба – постійна. Незалежність – це не декларація і не додатковий вихідний, а цінність, якою слід вміло скористатися на благо кожного громадянина нашої країни.
Незалежність – це можливість жити у своєму домі, розмовляти рідною мовою, знати свою історію та займатись улюбленою справою!
Бажаю всім нам бути творцями Вільної Незалежної України, котра починається із сердець вільних і нескорених людей!
Наш обов’язок – зберегти країну Незалежною. Любити Україну, любити українське, бути патріотами і передати це у спадок. Якщо ми незалежні – значить ми вільні. Тобто живемо, а не існуємо».
Допис студента 3 курсу спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Андрія Косова.
«На даний момент, я бачу Незалежність нашої Батьківщини, як вільної держави, яка має свої права та обов’язки, має свою незалежну та єдину націю, яка готова до боротьби за свою землю. Вивчаючи історію, я читав дуже багато цікавих фактів про нашу країну та про наших предків. І я зрозумів одну річ. Українці будуть завжди голодні до свободи. Свобода у кожного стоїть на першому місці. Свобода протікає у кожного в крові. Скільки років ми боролися за відчуття волі, скільки років ми не хотіли бути рабами турків, ляхів, росіян і саме в 1991 ми отримали можливість піднятися на міжнародну арену не як частина імперії, а як вільна та незалежна держава. Зараз іде кривава війна, де гинуть діти нашої неньки України, але з кожним днем ці діти доводять, що українців не зупинить ніщо, якщо це стосується Незалежності.
Ми готові зустрічати кожного з квітами в руках, якщо він прийде до нас з дипломатичними намірами, а не з війною. Ніколи не розумів чому росія вважає нас спонсором тероризму, якщо ми добра, гарна та дивовижна в загалом країна, яка готова надати майбутнє нашим дітям, які будуть прославляти нашу державу в різних куточках нашої планети, а не як ворог який вирощує дітей, щоб потім використати їх як м’ясо в якомусь конфлікті. Незалежністю та волею повинні дихати не тільки українці, а й громадяни інших країн. Адже, як казав Степан Бандера: «Самостійну державу може здобути собі народ тільки власною боротьбою і трудом».
Анжела Іржавська