Hовини

Студенти-другокурсники спеціальності «Історія та археологія» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проходили археологічну практику протягом 1-15 липня.

Практиканти перебували в складі археологічної експедиції «Молюхів Бугор-2021» під керівництвом черкаського археолога, кандидата історичних наук Тетяни Нераденко.

Студенти досліджували відому археологічну пам’ятку Черкащини та України — поселення доби неоліту-енеоліту Молюхів Бугор, яке за сучасними даними датується  серединою VІ – серединою IV тисячоліття до н.е.

Поселення розташоване на межі двох природно-географічних зон — північних лісів і південного степу, та двох великих культурних зон — землеробського заходу та скотарського півдня і сходу. Проживаючи в південній частині Українського правобережного Лісостепу, мешканці поселення контактували зі всіма навколишніми племенами, тому їх культура є унікальним явищем в історії України. Велике значення Молюхового Бугра полягає ще і в тому, що пам’ятка зберегла до наших днів в гарному стані культурні шари та об’єкти неолітичного та енеолітичного періодів. Це дає нам унікальні можливості прослідкувати стратиграфічно під час розкопок послідовну зміну історичних періодів на прикладі  давніх  артефактів, порівняти ці матеріали з наявними в науці класифікаціями та хронологіями.

Матеріали поселення дозволяють не тільки підтвердити загальну лінію історичного розвитку давнього суспільства в VІ–ІV тисячоліттях до н.е. на території України і Східної Європи, а й уточнити та відтворити окремі його моменти, зокрема — шляхи племінних міграцій, напрямки і характер культурно-економічних зв’язків, час одомашнювання коня, склад та особливості дикого та свійського стада, спільні риси і відмінності матеріальної культури, релігійні уявлення та ін.

Розкоп, у якому працювали студенти-практиканти ЧНУ, розміщувався на північно-східній околиці поселення, де у польовому сезоні 2013 року було виявлено «рів». Він поділяв на дві частини великий господарський комплекс, що складався із кількох куренеподібних жител, господарської споруди, багатьох ям та кількох відкритих вогнищ. Перед студентами стояло завдання: виявити закінчення або продовження «рову», який прямував із розкопу 2013 року на північний схід. У ході розкопок студенти Максим Попов, Валерій Лебедєв, Ярослав Кузьменко і Ревека Гаган ретельно дослідили культурний шар енеолітичного поселення, який у верхній частині мав вигляд чорного гумусного шару з невеликою кількістю знахідок. Нижче нього копачі виявили продовження «рову», який прямував далі на північний схід поселення, де в давнину знаходилася заболочена низина. У ході вивчення культурного змісту «рову» було виявлено два великих скупчення попелу з  великими кістками свійських та диких тварин, мушлями «уніо», фрагментами енеолітичної кераміки, крем’яним та кам’яним інвентарем. Максим Попов і Ярослав Кузьменко також очолили розчистку давнього поховання, виявленого у розкопі школярів.

Окрім археологічних розкопок, студенти взяли участь у відтворення святкування Івана Купала за народними звичаями і традиціями в ніч з 6 на 7 липня, а також — у краєзнавчій подорожі до Суботова, де відвідали Іллінську церкву, замчище Богдана Хмельницького і Три криниці.

Слід зазначити, що студенти ЧНУ беруть участь у розкопках Молюхового Бугра вже не першій рік. Ще у 2007-2010 рр., працюючи на розкопках ямного поселення Десятини, яке розташовано неподалік Молюхового Бугра, вони здійснювали допомогу у розкопках пам’ятки, на якій тоді розкопки проводилися силами  археологічної експедиції черкаських школярів. А починаючи з 2019 року студенти ЧНУ почали проходити на розкопках поселення й археологічну практику. Отже, до складу археологічної експедиції на Молюховому Бугрі відтепер долучалися не лише черкаські школярі — учні-члени МАН України, а  й студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Сподіваємося, що ця плідна співпраця у дослідження унікальної археологічної пам’ятки Черкащини й України і надалі буде корисною усім її учасникам.

Знайдені студентами-практикантами цікаві артефакти невдовзі поповнять експозицію музею археології Середньої Наддніпрянщини Інституту міжнародних відносин, історії та філософії.

 

 

 

Тетяна Нераденко, методист КЗ «ЧОЦРОДЧОР»
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького